Гомойотерми – теплокровні організми, які здатні в певних умовах змінювати температуру свого тіла в залежності від температури оточуючого середовища.
Гомойотермні організми – теплокровні організми, які здатні підтримувати постійну температуру свого тіла в залежності від температури оточуючого середовища..
Гетеротипові реакції – типи взаємодій двох організмів різних видів між собою
Геміпопуляція – розмірно-вікова група популяції, адаптована до існування у певному середовищі названа В.М. Беклемішевим.
Груповий ефект – взаємодія двох і більше організмів одного виду, при якому вони спрямовують перевагу у своєму існуванні.
Демекологія – вивчає життєві процеси популяції під кутом зору екологічної науки.
Дифузна конкуренція – загальний вплив усіх популяцій угруповання, що знаходяться в конкурентних взаєминах з даною популяцією.
???Закон обмеженості природних ресурсів – два види не можуть існувати в одній і тій же місцевості, якщо інші екологічні потреби ідентичні, тобто якщо вони займають одну і ту ж екологічну нішу.
Закон Лібіха – витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екологічних потреб, тобто життєві можливості лімітуються екологічними факторами, кількість та якість нижчі за необхідний органзмі (екосистемі) мінімум.
Закон функціонування системи – сукупність правил F, згідно з якими відбуваються зміни складу екосистеми залежно від зміни зовнішніх умов в часі.
Еврибіонт – це організм, що характеризується високою екологічною валентністю
Еврибатні організми – організми, які населяють водойму на різних глибинах
Евригалинні організми – організми, які живуть в умовах зміної солоності середовища
Едафічні фактори – грунтові фактори
Екзосфера – зона розсіювання, зовнішня частина термосфери, розташована вище 700км.
Екологічна валентність – це толерантність організмів щодо різних доз різноманітних екологічних факторів.
Екологічна ніша – це місце організму в екосистемі
Екологічні зв’язки – це залежність організму від певних чинників, які присутні в оточуючому середовищі.
Екосистема – досить лабільне поняття, яке можна використовувати як для експериментальних мікроскопів, так і для біосфери в цілому.
Емерджентність -неможливість об'єднання властивостей системи до суми її компонентів.
Життєві форми (біоморфи) – термін для позначення групи організмів характерного вигляду (габітусу), обумовленого комплексом адаптацій до існування у певному середовищі. До конкретних життєвих форм належать конвергентно сформовані сукупності організмів різного систематичного положення, що мають принципово подібні пристосування до існування у певному середовищі.
Інфрачервоне випромінювання – частина спектру сонячного випромінювання, що має тепловий вплив на біосферу.
Консорція – група видів різноманітної таксономічної належності, які більш-менш тісно пов’язані з певним організмом – ядром консорції.
Компенсаційна точка – глибина, на якій валова продукція автотрофів дорівнює їхньому диханню (РB=R; РB/R=1; РR=0).
Коменсалізм – тип взаємодії організмів різних видів, при якій один з них при співіснуванні зазнає перевагу за рахунок іншого, не завдаючи йому шкоди.
Криптофіти – бруньки заховані в грунті (геофіти) чи під водою (гелофіти і гідрофіти).
Лімнофіли – організми, які населяють стоячі водойми.
Літораль – екологічна зона моря /океану/, що періодично осушується та затоплюється під час відпливів та припливів, характеризується своєрідним комплексом організмів
Мезосфера – починається на висоті 50км і сягає до 80-90км.
Мезопауза – перехідний шар між мезосферою й термосферою.
Мутуалізм – це форма взаємодії між організмами різних видів, за якої обидва організми отримують певну перевагу/користь. Часто взаємодіючі організми на стільки зв’язані між собою, що це можуть реально існувати один без іншого.
Нейстон – мешканці плівки поверхневого натягу води
Нейтралізм – взаємодія організмів різних видів, при якій вони не зазнають ніякого впливу з боку один одного.
«Некротежчий дощ» - це спад органічної речовини в екосистемах
Нектон - здатні активно рухатись і протидіяти значним потокам води
Терофіти – поновлення після несприятливого періоду року лише за допомогою насіння.
Термосфера – верхня межа – близько 800км.
Озоновий екран – це шар атмосфери, який завдяки наявності озону (О3) активно поглинає короткохвильове ультрафіолетове випромінювання Сонця. Він розташований на висоті 10-45км, товщина вимірюється в ДО (доблонівські одиниці)
Організми-регулятори – організми, які здатні протистояти несприятливим факторам оточуючого середовища, шляхом зміни метаболізму.
Осморегулятори – це організми, що можуть регулювати осмотичний тиск. Належить практично всі мешканці прісних вод
Парадокс солонуватих вод – для прісноводних, і для морських форм крайня межа поширення знаходиться в межах 7-8‰. Ця межа простежується в найрізноманітніших морях: Чорному, Азовському, Білому, Балтійському, Північному та інших, а також для різних фауністичних груп, тобто має універсальний характер.
Парниковий ефект – природня властивість Землі, що полягає в особливості проходження інфрачервоних променів хвиль різної довжини від Сонця до Землі і від Землі у відкритий космос: через щільні прошарки атмосфери.
Планктон – гідро біонти, які не можуть здолати течію чи вертикальні потоки води.
Планктонний парадокс – співіснування багатьох видів дрібних планктонних водоростей у верхніх шарах озер і морів.
Плейстон – утворюють організми, частина тіла яких знаходиться у повітряному, а частина – у водному середовищі.
Перифітон – сукупність гідро біонтів, що мешкають на різних предметах і живих тілах, які знаходяться в товщі води.
Правило Ліндемана – це те саме, що правило 10%
Протокооперація – взаємовигідне співіснування організмів різних видів (хоча звичайно ці види можуть нормально існувати один без іншого)
Принцип толерантності – лімітуючим фактором процвітання організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екологічної дії, діапазон між якими вивчає величину витривалості організму до даного фактору.
Просторова структура популяції – розподіл особин популяції в межах зайнятої території
Пелагіаль – товща моря або озера, що служить середовищем для видів, які не пов’язані з дном водойми і яка простягається від літоралі до самих віддалених від берегів точок океану
Популяція – одновидова самовідтворна біосистема в рамках даної екосистеми. Сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи і розвиваючись в одному або в ряді біоценозів.
Рівняння дифузної конкуренції - 
=riNi(Ki-Ni-∑αijNj)/Ki, де ∑αijNj – загальний (конкуруючий) вплив всіх популяцій, які знаходяться з даною популяцією у конкретних взаємовідносинах.
Рівняння Лотки-Вольтера для конкуренції: =r1N1 – p1N1N2. 
Миттєва швидкість росту популяції хижака у цій моделі дорівнює різниці між народжуваністю (яка в свою чергу залежить від інтенсивності споживання хижаком жертв) і постійною смертністю.
Рівняння динаміки чисельності (щільності) популяції – швидкість зміни чисельності = (народжуваність + швидкість іміграції) - (смертність + швидкість еміграції)
Реофіли –
Реалізована екологічна ніша – частина фундаментальної екологічної ніші, що «зайнята» організмом в даний час.
Система – будь-який об’єкт, цілісні властивості якого є результатом взаємодії його складових.
Синекологія – закономірності побудови, структури та функції надорганізмених систем
Стійкий розвиток – це розвиток з урахуванням потреб сучасного покоління без загрози задоволення потреб прийдешніх поколінь.
Стенобатні організми – організми, що пристосувалися до життя на певних глибинах.
Стенобіонт – організм, що сприймає якийсь фактор в вузькому діапазоні його впливу.
Стеногалинні організми – організми, які живуть в умовах певної сталої солоності середовища
Стратопауза – граничний шар атмосфери між стратосферою і мезосферою.
Структура системи – сукупність усіх зв’язків між елементами системи
Сонячна постійна – кількість променистої енергії, яка проходить через атмосферу.
Способи терморегуляції теплокровних рослин –
Тропосфера – характеризується наявністю вільного кисню в ній, верхня межа атмосфери знаходиться на висоті 8-10км у полярних, 10-12км – у помірних і 16-18км – у тропічних широтах.
Трофічна піраміда – піраміда чисел
Трофічні ланцюги – це шлях, яким енергія, що надходить в екосистему (сонячна, хімічна) послідовно передається по трофічним рівням. Розрізняють два типи ланцюгів живлення: пасовищні та детритні. Пасовищні починаються зеленими рослинами, далі – консументи І порядку, ІІ, консументи ІІІ порядку. Детритні ланцюги – починаються від мертвих організмів.
Трофічні мережі – сукупність ланцюгів живлення біоценозу, що утворюють горизонтальні потоки (плетиво трофічних ланцюгів)
Толерантність – здатність організму сприймати певний діапазон дози екологічного фактору, що діє на організм
Угрупування – може мати різні значення, зокрема «біотичне угрупування» тотожне поняттю «біоценоз». Водночас часто говорять про угруповання хижаків, фільтраторів-сестонофагів, птахів, кліщів, злаків, мохів тощо.
ФАР – фотосинтетично активна радіація – випромінювання в діапазоні 380-750нм найбільш ефективно використовується у процесах фотосинтезу рослин
Фанерофіти – бруньки поновлення, відкриті чи закриті, розташовані високо над поверхнею грунту (вище 30см).
Хамефіти – бруньки біля поверхні грунту чи в її поверхневому шарі, часто вкритому підстилкою.
Швидкість росту популяції залежить від народжуваності і смерті
Личинки мух, що живляться трупом африканського слона – консументи ІІ порядку
В угрупованні з 20 видів мешкає 3000 особин. У якому випадку видове різноманіття буде максимальним, а у якому мінімальним? 3000/20=150 особин на кожен вид – максимум; в 19 видів на 1 особу, а в 1 виді – 2081 – мінімум (видове різноманіття)
Належність до певного трофічного рівня визначається Належність же популяції чи гемі популяції до того чи іншого трофічного рівня (не залежно від того, пасовищний це ланцюг чи детритний) визначається лише кількістю етапів трансформації енергії, через які вона потрапляє до тієї чи іншої біосистеми (популяції, геміпопуляції)
У однієї популяції компоненти раціону А, В, С, Д складають 50, 10, 25 і 15, у другої 35, 40, 0 і 25% відповідно. А біотопи перекриваються на 60%. Визначте ступінь перекриття їхніх трофічних ніш і двомірної ніші
В першому біоценозі види А, В, С, Д представлені 15, 35, 40 і 10%, в другому – 18, 10, 12 і 60% відповідно. Визначте ступінь видової схожості за індексом процентної схожості Шоригін і Жаккара
