Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ насл≥дки еколог≥чноњ кризи




ƒг

"еф≥цит води в ”крањн≥ нин≥ становить близько L4 млрд м3. ѕрактично вс≥ поверхнев≥, ірунтов≥ й частково п≥дземн≥ води забруднен≥ промисловими, побутовими, с≥льськогосподарськими стоками й за €к≥стю не в≥дпов≥дають нав≥ть чинним заниженим сан≥тарним нормам. ўороку у водойми ”крањни потрапл€Ї близько 5 млн т солей, 190 млн м3 р≥зних сток≥в. ” водн≥ об 'Їкти басейну ƒн≥пра при цьому скидаЇтьс€ близько 8 км3 ст≥чних вод. √острий деф≥цит €к≥сноњ питноњ води в≥дчуваЇтьс€ вже не т≥льки в м≥стах  риму, ƒонбасу, в ќдес≥, Ћьвов≥, ’арков≥, а й у  иЇв≥, ∆итомир≥, ¬≥нниц≥, ’ерсон≥, Ќ≥копол≥, «апор≥жж≥, ƒрогобич≥, Ѕ≥л≥й ÷еркв≥ та ≥нших м≥стах. як≥сть питних п≥дземних вод також пост≥йно знижуЇтьс€. Ќайбрудн≥шими р≥чками в ”крањн≥ вважають Ћиб≥дь, що прот≥каЇ через  ињв, ≥ ѕолтву (Ћьв≥вська область).

” Ћиб≥д≥, в басейн≥ €коњ розташовано близько 300 п≥дприЇмств (100 ≥з них скидають узагал≥ неочищен≥ стоки), концентрац≥€ солей у 3 рази вища, н≥ж у ƒн≥пр≥, н≥трат≥в Ч у 900 раз≥в б≥льша за √ƒ , м≥д≥ Ч в 50 раз≥в, цинку Ч в 4, а свинцю (поблизу гирла) Ч 3,5 кг на 1 т води.

” вод≥ ѕолтви м≥ститьс€ величезна к≥льк≥сть с≥рководню.  онцентрац≥€ основних забруднювальних речовин становить: легко-окиснених орган≥чних сполук Ч 3 Ч 22 √ƒ , амон≥йного азоту Ч 22Ч35, н≥тритного азоту Ч 3Ч 7, нафтопродукт≥в Ч 6Ч13, сполук м≥д≥ Ч 9, цинку Ч 4, мангану Ч 9 √ƒ . ¬ окрем≥ роки концентрац≥њ цих речовин були ще вищими.

—еред великих р≥чок ”крањни до найзабруднен≥ших належать —≥верський ƒонець ≥ ƒн≥стер, в €к≥ щороку скидаЇтьс€ близько 200 млн м3 надзабруднених сток≥в.  р≥м того, ƒн≥стер опинивс€ на меж≥ висиханн€ через непосильн≥ дл€ нього об'Їми водозабо≠ру дл€ потреб промисловост≥ та мел≥орац≥њ (його ст≥к зменшивс€ в≥д 6 до 3 млн м3/р≥к).

353


–озд≥л II ≈колог≥чн≥ проблеми ”крањни


√лава 7


ѕриродно-соц≥альн≥ особливост≥ ”крањни


 


Ѕ≥льш €к 800 с≥л ”крањни втратили власн≥ джерела питноњ во≠ди, й тепер вона або завозитьс€, або подаЇтьс€ здалеку трубопро≠водами. ќсобливо нагально ц€ проблема в≥дчуваЇтьс€ в ƒонбас≥,  ривор≥жж≥, на ƒн≥пропетровщин≥.

≥! ¬иснаженн€ земельних ресурс≥в. ”крањна щороку втрачаЇ близько 100 тис. га родючих ірунт≥в.  ≥≥ьк≥сть гумусу в грунтах пор≥вн€но з к≥нцем XIX cm. знизилас€ в 6 раз≥в ≥ щор≥чно зменшуЇтьс€ ще на 18 млн т. –≥лл≥ в ”крањн≥ займають б≥льш €к 90 % площ≥ степ≥в ≥ л≥состеп≥в, але вони вже надто виснажен≥, забруднен≥ м≥неральними добривами й пестицидами. ”крањнськ≥ чорноземи ран≥ше становили близько 50 % њх св≥тового банку. “епер через надм≥рну експлуатац≥ю та забрудненн€ виведено з обороту майже 60 % наших чорнозем≥в.

«емлеробству загрожуЇ й ероз≥€ ірунт≥в: площинна (поверх≠невий змив) ≥ €ружна (л≥н≥йний розмив). —ьогодн≥ ероз≥€ значно посилюЇтьс€ через антропогенний фактор Ч поздовжн€ оранка схил≥в, застосуванн€ важкоњ кол≥сноњ техн≥ки. Ќайб≥льше в≥д ероз≥њ потерпають л≥состепова й степова зони. ѕонад 4 млн га орних земель зазнаЇ дефл€ц≥њ Ч в≥тровоњ ероз≥њ. ѕилов≥ бур≥, що за останн≥ 100 рок≥в виникали в л≥состепов≥й зон≥ ”крањни 23 рази, а прот€гом останн≥х 40 рок≥в Ч 16 раз≥в, забрали м≥льйони тонн родючих земель у Ћуганськ≥й, ƒонецьк≥й, «апор≥зьк≥й, ƒн≥пропе≠тровськ≥й, ’ерсонськ≥й област€х ≥ в  риму. ¬ 1960 р. пилов≥ бур≥ охопили весь п≥вдень ”крањни, де уражено близько 5 млн га ірунт≥в. ѕри цьому в  риму, «апор≥зьк≥й ≥ ’ерсонськ≥й област€х на площ≥ близько 5 тис. га були ц≥лковито знищен≥ пос≥ви.

„ерез перех≥м≥зац≥ю с≥льського господарства, що призвела до нагромадженн€ в ірунтах ”крањни, продуктах харчуванн€ й вод≥ х≥м≥чних речовин, шк≥дливих дл€ здоров'€ людей ≥ б≥оти, зменшу≠ютьс€ й рекреац≥йн≥ ресурси: зони в≥дпочинку та курорти почали втрачати своњ рекреац≥йн≥ та оздоровч≥ властивост≥. ÷е особливо гостро в≥дчуваЇтьс€ в п≥вденних районах Ч ѕриазов'њ, ќдеськ≥й област≥,  риму, де зосереджено близько «ќ % усього курортно-ре≠креац≥йного фонду нашоњ крањни.

јктив≥зац≥€ екзогенних геолог≥чних процес≥в. ќстанн≥м часом в ”крањн≥ актив≥зувалис€ екзогенн≥ геолог≥чн≥ процеси Ч зсуви, сел≥, змиви, ероз≥€ поверхн≥, карстоутворенн€, €ругоутворенн€, засоленн€ ірунт≥в, суфоз≥€, спровокован≥ людською д≥€льн≥стю

354


(буд≥вництво р≥зноман≥тних об'Їкт≥в, шл€х≥в, видобуток корисних копалин, п≥дтопленн€ територ≥њ). Ќа окремих д≥л€нках (висок≥ береги водосховищ на ƒн≥пр≥, узбережж€ „орного мор€ в ќдесь≠к≥й област≥, ѕ≥вденний берег  риму) ц≥ процеси прискорилис€ б≥льш €к у 2Ч3 рази.

Ќа 60 % територ≥њ ”крањни почали розвиватис€ процеси карсто≠утворенн€, в тому числ≥ в половин≥ випадк≥в про€вивс€ в≥дкритий карст (провалл€, вирви), особливо в  риму, на ѕод≥лл≥, в ћико≠лањвськ≥й област≥, де поблизу поверхн≥ зал€гають вапн€ки. Ќа 50 % освоЇних площ схил≥в розвиваютьс€ зсуви ( рим, «акарпатт€, ѕри≠карпатт€, ќдеська, ’арк≥вська област≥).

” зонах активноњ д≥€льност≥ людини спец≥ал≥стами заф≥ксовано вже 13,8 тис. д≥л€нок зсув≥в ≥ 2,5 тис. карстово-суфоз≥йних об'Їкт≥в. ”  риму,  арпатах, на «акарпатт≥ та в ѕрикарпатт≥ на 70 % г≥рських водозбор≥в ≥ схил≥в розвинулис€ селев≥ процеси. ¬ райо≠нах поширенн€ лесових пор≥д (65 % площ≥ ”крањни) в≥дбуваЇтьс€ прос≥данн€ поверхн≥ через п≥дтопленн€ грунт≥в (на 42 % площ≥ п≥д лесами), 18 % територ≥њ ”крањни потерпаЇ в≥д €ружноњ ероз≥њ (’мельницька, ¬≥нницька, „ерн≥вецька, ќдеська,  ињвська, „еркась≠ка,  ≥ровоградська област≥,  рим).

Ќа ѕол≥сс≥ спостер≥гаютьс€ процеси п≥дтопленн€, а на п≥вдн≥ ”крањни на 10Ч11 % площ с≥льськогосподарських уг≥дь Ч засоленн€ внасл≥док неправильного зрошуванн€. Ћюдська д≥€льн≥сть уздовж „орноморського та јзовського узбереж повсюдно супроводжуЇтьс€ актив≥зац≥Їю морськоњ абраз≥њ берег≥в.

ћайже на 70 % територ≥њ ”крањни значно знизилас€ сейс≠мост≥йк≥сть ірунт≥в ≥ пор≥д, особливо на п≥вдн≥, в ƒонбас≥, ѕри≠карпатт≥, що спричинилос€ по€вою тис€ч свердловин, шахт, кар'Їр≥в. Ќеспри€тлива ≥нженерно-сейсм≥чна обстановка склала≠с€ й у район≥ „орнобильськоњ ј≈—, де через комплекс природних ≥ техногенних фактор≥в зниженн€ сейсмост≥йкост≥ максимальне. ÷е саме характерне й дл€ району –≥вненськоњ ј≈—, де спостер≥га≠ютьс€ процеси карстоутворенн€ й п≥дтопленн€. “ехногенн≥ фак≠тори в межах зон впливу цих ј≈— можуть п≥дсилити землетрус на 1 Ч 1,5 бала, тобто довести його силу до 5Ч7 бал≥в.

Ў «ниженн€ б≥ор≥зноман≥тност≥ й б≥опродуктивност≥. «а останн≥ 100 рок≥в людська д≥€льн≥сть завдала величезноњ шкоди тваринно≠му й рослинному св≥тов≥ ”крањни. “≥льки в передвоЇнн≥ роки на ƒонеччин≥ й у  риму зникло б≥льш €к 40 вид≥в рослин, у  арпа-

355


–озд≥л II ≈колог≥чн≥ проблеми ”крањни


√лав а 7


ѕриродно-соц≥альн≥ особливост≥ ”крањни


 


тах Ч 20. ƒо „ервоноњ книги ”крањни занесено близько 700 вид≥в тварин ≥ рослин, €ким загрожуЇ вимиранн€ чи знищенн€.

”крањна п≥дписала  онвенц≥ю про б≥ор≥зноман≥тн≥сть (–≥о-де-∆анейро, 1992). ¬иконанню вимог ц≥Їњ  онвенц≥њ маЇ спри€ти «акон ”крањни про охорону навколишнього природного середо≠вища (1991). ƒл€ збереженн€ б≥ор≥зноман≥тност≥ дуже важлив≥ прийн€тт€ закон≥в про охорону тваринного й рослинного св≥ту, а також робота ком≥с≥њ з „ервоноњ книги ”крањни.

ќхорона окремих вид≥в рослин ≥ тварин Ч найважлив≥ша складова охорони довк≥лл€. ¬ажко в≥дд≥лити охорону рослин ≥ тварин, чи, в широкому розум≥нн≥, генофонду природноњ флори й фауни в≥д проблем охорони природи загалом.

ѕри ћ≥н≥стерств≥ еколог≥њ ≥ природних ресурс≥в ”крањни пост≥йно д≥Ї ком≥с≥€ з „ервоноњ книги, €ка на п≥дстав≥ пропозиц≥й учених вносить у нењ доповненн€ та зм≥ни. ¬ерховна –ада ”крањни розробила й затвердила ѕоложенн€ про „ервону книгу ”крањни.

ƒан≥, наведен≥ в „ервон≥й книз≥, уточнюютьс€ в процес≥ так званих кадастрових роб≥т, тобто ц≥леспр€мованих досл≥джень по≠ширенн€ й чисельност≥ окремих вид≥в рослин ≥ тварин. «азначе≠не ћ≥н≥стерство розробл€Ї науков≥ засади охорони й в≥дтворенн€ р≥дк≥сних вид≥в рослин ≥ тих, що зникають, а також створюЇ комп'ютерну базу даних про види рослин ≥ тварин, занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни.

«агальн≥ збитки ”крањни через недоб≥р б≥омаси внасл≥док скоро≠ченн€ с≥льгоспуг≥дь, зниженн€ врожайност≥, вирубуванн€ л≥с≥в та њх загибел≥ в≥д кислотних дощ≥в, пожеж, рад≥ац≥њ були дуже великими. ўор≥чно в ”крањн≥ використовуЇтьс€ приблизно 40 млн мг деревини (у вигл€д≥ кругл€ка), близько 70 % €коњ наша крањна змушена тепер ≥мпортувати. ¬ результат≥ надм≥рного забрудненн€ водойм запаси риби в б≥льшост≥ р≥чок ”крањни скоротилис€ в дес€тки раз≥в. ≤стот≠но зменшилос€ погол≥в '€ великоњ рогатоњ худоби, практично зникло кон€рство. „ерез р≥зке пог≥ршенн€ еколог≥чного стану акватор≥њ в „орному мор≥ за останн≥ 100 рок≥в стадо дельф≥н≥в зменшилос€ в≥д 1 млн до 80Ч90 тис. особин.

Ў ƒемограф≥чна криза й зростанн€ захворюваност≥ населенн€.

Ќин≥ в ”крањн≥ швидко розвиваЇтьс€ демограф≥чна криза. ” 1991 р. розпочавс€ процес, безпрецедентний дл€ мирного часу: смертн≥сть стала переважати над народжуван≥стю. —мертн≥сть д≥тей у нас Ч одна з найвищих у св≥т≥; 12Ч13 % шлюб≥в Ч безд≥тн≥.

356


 


«а даними ћ≥н≥стерства охорони здоров'€ ”крањни, в наш≥й крањн≥ простежуЇтьс€ поступове зростанн€ р≥вн€ поширенн€ захворювань. «а пер≥од з 1980р. здоров'€ нац≥њ пог≥ршилос€ б≥льш €к на «ќ %.

«б≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть випадк≥в захворювань шк≥ри, системи кровооб≥гу, орган≥в травленн€. Ќаприклад, т≥льки за пер≥од з 1980 по 1992 р. захворюван≥сть на стенокард≥ю зросла майже в 9 раз≥в, на ≥нфаркт м≥окарда Ч в 2,5 раза, на виразку шлунка й дванадц€≠типалоњ кишки Ч в 2 рази. як правило, ц≥ захворюванн€ пов'€зан≥ з псих≥чними стресами та умовами середовища. ѕростежуЇтьс€ тривожна тенденц≥€ почаст≥шанн€ випадк≥в захворювань на туберкульоз, хрон≥чн≥ бронх≥ти й бронх≥альну астму. —уттЇво ускладнилась еп≥дем≥олог≥чна ситуац≥€ Ч досить згадати закрит≥ вл≥тку численн≥ морськ≥ курорти.

ћедико-генетичними досл≥дженн€ми встановлено, що через тривале забрудненн€ довк≥лл€ в попул€ц≥њ зростаЇ к≥льк≥сть спад≠кових генетичних аномал≥й. ¬≥домо, що коли ц€ к≥льк≥сть дос€гаЇ 30 %, то, зг≥дно з б≥олог≥чними законами, нац≥€ починаЇ зника≠ти. ј в ƒонецько-ѕридн≥провському рег≥он≥ цей показник уже становить 19Ч24 %.

 оли забрудненн€ атмосфери в 1,2Ч1,5 раза перевищуЇ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ норми, починаютьс€ захворюванн€ ≥мунноњ системи. —ьогодн≥ в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс€ близько 1700 небезпеч≠них джерел забрудненн€ атмосфери, з них 1000 Ч особливо небезпечн≥ х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства. „ерез зазначен≥ вище причини тривал≥сть житт€ в ”крањн≥ знизилас€ й у середньому становить: у чолов≥к≥в Ч до 60 рок≥в, у ж≥нок Ч 75 рок≥в. Ћише 5Ч8% випуск≠ник≥в шк≥л сьогодн≥ вважаютьс€ практично здоровими.

ѕоступово знижуЇтьс€ народжуван≥сть. якщо в 60Ч70-х роках XX ст. вона становила 14Ч16 д≥тей на 1000 чолов≥к населенн€, то сьогодн≥ Ч менш €к 10. «а результатами опитувань, близько третини молодих с≥мей не бажають мати д≥тей через страх перед неспри€тливими генетичними насл≥дками, пов'€заними з рад≥оактивним забрудненн€м п≥сл€ авар≥њ на „ј≈—.

јнал≥з смертност≥ показуЇ, що головн≥ њњ причини Ч захворю≠ванн€ системи кровооб≥гу (25Ч30 % випадк≥в), зло€к≥сн≥ пухлини (20Ч30 %), отруЇнн€, травми та нещасн≥ випадки (23Ч34 %).

Ќав≥ть ц≥ факти св≥дчать про критичний стан здоров'€ насе≠ленн€ ”крањни, про загрозу ≥снуванню вс≥Їњ нац≥њ. ÷€ ситуац≥€ зумовлена ц≥лим комплексом фактор≥в, ≥, €к св≥дчать дан≥ про

357



√Ћј¬ј

–озд≥л II ≈колог≥чн≥ проблеми ”крањни

р≥вень попул€ц≥йного здоров'€, еколог≥чн≥ проблеми пос≥дають серед них аж н≥€к не останнЇ м≥сце.

 онтрольн≥ запитанн€ й завданн€






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 578 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

1504 - | 1320 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.074 с.