3.3. Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
Біосфера протягом усієї своєї еволюції перебувала під впливом електромагнітних полів (ЕМП), так званого фонового випромінювання, спричиненого природою. Навколо Землі існує електричне поле напруженістю у середньому 130 В/м. Спостерігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, пилових бур, вітрів.
Наша планета має також магнітне поле. Це магнітне поле коливається з 80 та 11-річним циклами змін, а також: більш короткочасними змінами з різних причин, пов 'язаних із сонячною активністю (магнітні бурі).
Земля постійно перебуває під впливом ЕМП, які випромінюються Сонцем. Це електромагнітне випромінювання включає в себе інфрачервоне (14), видиме ультрафіолетове (УФ), рентгенівське та у-випромінювання. Інтенсивність випромінювання змінюється періодично, а також: швидко та різко збільшується при хромосферних спалахах. ЕМП в біосфері відіграють універсальну роль носіїв інформації. Зв 'язок на основі ЕМП є найбільш інформативним і економічним.
ЕМП як засіб зв'язку в біосфері порівняно зі звуковою, світловою чи хімічною інформацією мають такі переваги:
* поширюються в будь-якому середовищі життя — воді, повітрі, ґрунті та тканинах організму;
* мають максимальну швидкість поширення;
* можуть поширюватися на будь-яку відстань;
* можуть поширюватися за будь-якої погоди й незалежно від часу доби;
* на них реагують усі біосистеми (на відміну від інших сигналів).
Зазначені ЕМП впливають на біологічні об'єкти, зокрема на людину,
протягом усього часу її існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів і виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих пошкоджень за рахунок природних чинників. Але вчені все ж спостерігають кореляцію між змінами сонячної активності та серцево-судинними та іншими захворюваннями людей.
У процесі індустріалізації людство додало до фонового випромінювання, спричиненого природою, цілу низку чинників, що підсили.іо фонове випромінювання. Через це ЕМП антропогенного походження почали значно перевищувати природний фон і до нашого часу перетворитися на небезпечний екологічний чинник.
Зростання рівня техногенних ЕМП різко посилилося на початку 30-х років XX cm. і зараз їх рівень в окремих районах в сотні разів перевищує рівень природних полів. У сучасному місті джерелом штучних ЕМП є радіо, телевізійні центри, ретранслятори, засоби радіозв 'язку різного призначення, лінії електропередач, особливо високовольтні, а також: електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах працюють потужні радіолокаційні станції, радіопередавачі, які випромінюють у навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії, на військових
НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 141
об'єктах використовуються радіолокаційні станції для проведення розвідки тощо. Кількість джерел і потужність полів, які вони створюють, щорічно зростає.
ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є: ♦довжина хвилі, * частота коливань і * швидкість розповсюдження.
За частотою антропогенні електромагнітні випромінювання класифікуються так:
♦ низькочастотні випромінювання: 0,003 Гц — ЗО кГц;
♦ радіохвилі високочастотного (ВЧ) діапазону: ЗО кГц — 300 МГц;
♦ радіохвилі ультрависокочастотного діапазону (УВЧ): ЗО — 300 МГц;
♦ надвисокочастотні (НВЧ): 300 МГц — 300 ГГц.
Частота коливань визначається в герцах (Гц). Похідні одиниці: кілогерц (1 кГц = 103 Гц); мегагерц (1 МГц = 106 Гц); гігагерц (1 ГГц = 109 Гц).
