Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќебезпеки життЇд≥€льност≥ у виробнич≥й сфер≥ та побут≥. «асоби њх попередженн€ 145





товуютьс€ пристроњ, потужн≥сть €ких вим≥руЇтьс€ одиниц€ми, а то й дес€тими частками дол≥ ват. ¬одночас Ї електричн≥ пристроњ (двигуни, нагр≥вальн≥ установки) потужн≥стю у тис€ч≥ ≥ дес€тки тис€ч к≥ловат;

> пор≥вн€но легко електрична енерг≥€ перетворюЇтьс€ в ≥нш≥ види енерг≥њ: механ≥чну, тењьюву, променеву, х≥м≥чну. ѕеретворенн€ електричноњ енерг≥њ в механ≥чну за допомогою електродвигун≥в дозвол€Ї найб≥льш зручно, техн≥чно досконало, най-ощадн≥ше приводити в рух р≥зноман≥тн≥ машини ≥ механ≥зми в промисловост≥, с≥льському господарств≥, транспорт≥, побут≥. ≈лектричн≥ джерела св≥тла забезпечують високу €к≥сть штучного осв≥тленн€.

Ѕез телев≥зор≥в, рад≥оприймач≥в, магн≥тофон≥в, холодильник≥в, пилосос≥в, пральних машин, електропрасок, електриф≥кованих кухонних прилад≥в ми вже не у€вл€Їмо соб≥ житт€. ”се це електриф≥кац≥€, за допомогою €коњ людина м≥льйонноразово зб≥льшила свою силу. ¬себ≥чна механ≥зац≥€ енергетичноњ д≥€льност≥ людини зумовила небачене ускладненн€ техн≥чних систем ≥ керуванн€ ними.

ѕостала нев≥дкладна потреба м≥льйонноразового посиленн€ ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥ людини. Ћюдина зд≥йснила €к≥сний перех≥д ≥ в ц≥й галуз≥, винайшовши електронну обчислювальну машину (≈ќћ) Ч двигун новоњ науково-техн≥чноњ революц≥њ. ќсновне њњ завданн€ Ч автоматизац≥€ ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥ людини, а в майбутньому Ч створенн€ штучного ≥нтелекту.

≈ќћ стали техн≥чною базою ≥нформатики Ч науки ≥ техн≥ки збиранн€, передаванн€ й перетворенн€ ≥нформац≥њ. ¬ласне, сам комп'ютер Ї ун≥версальним пристроЇм збиранн€, запам'€товуванн€ та перетворенн€ ≥нформац≥њ. —истеми ≥нформатики, €к ≥ комп'ютери, побудован≥ на використанн≥ €вищ електрики.

Ћюдина поставила соб≥ на службу силу електрики. јле кр≥м благ, €к≥ створюЇ електрика, вона Ї джерелом високоњ небезпеки, а ≥нтенсивн≥сть њњ використанн€ п≥двищуЇ загрозу ц≥Їњ небезпеки. —л≥д в≥дзначити, що при розробц≥ техн≥ки людина створюЇ њњ €комога менш небезпечною, створюЇ в≥дпов≥дн≥ засоби захисту в≥д небезпеки, вибираЇ способи д≥њ з урахуванн€м небезпеки. јле незважаючи на ц≥ запоб≥жн≥ заходи, з розвитком електротехн≥ки та зростанн€м використанн€ електрики небезпека зростаЇ швидше, н≥ж людська протид≥€. ” чому ж пол€гаЇ небезпека електрики? ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн€, треба п≥знати природу електрики ≥ њњ вплив на орган≥зм людини.

"& ≈лектрика Ч сукупн≥сть €вищ, зумовлених ≥снуванн€м, рухом ≥ взаЇмод≥Їю електрично зар€джених т≥л або часток.

"& ≈лектричний струм Ч це упор€дкований (спр€мований) рух електрично зар€джених часток.

146 3. Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈ » ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ” ¬»–ќЅЌ»„≤… —‘≈–≤ “ј ѕќЅ”“≤. «ј—ќЅ» ѓ’ ѕќѕ≈–≈ƒ∆≈ЌЌя


—трум у металах зумовлений на€вн≥стю в≥льних електрон≥в, у електрол≥тах Ч ≥он≥в. «вичайно силою, €ка викликаЇ такий рух, Ї сила з боку електричного пол€ усередин≥ пров≥дника, €ке визначаЇтьс€ електричною напругою на к≥нц€х пров≥дника.

Ќа€вн≥сть електричного струму в пров≥дниках призводить до њх нагр≥ванн€, зм≥ни х≥м≥чного складу, створенн€ магн≥тного пол€.

≈лектричн≥ прилади, установки, обладнанн€, з €ким людина маЇ справу, становл€ть дл€ нењ велику потенц≥йну небезпеку, €ка посм≥юЇтьс€ тим, що органи чутт€ людини не можуть на в≥дстан≥ ви€вити на€вн≥сть електричноњ напруги, €к, наприклад, теплову, св≥тлову чи механ≥чну енерг≥ю. “ому захисна реакц≥€ орган≥зму ви€вл€Їтьс€ т'шьки п≥сл€ безпосереднього потрапл€нн€ п≥д д≥ю електричного струму. ƒругою особлив≥стю д≥њ електричного струму на орган≥зм людини Ї те, що струм, проход€чи через людину, д≥Ї не т≥льки в м≥сц€х контакт≥в ≥ на шл€ху прот≥канн€ через орган≥зм, а й викликаЇ рефлекторн≥ порушенн€ нормальноњ д≥€≥ьност≥ окремих орган≥в (серцево-судинноњсистеми, системи диханн€). “рет€ особлив≥сть Ч неможлив≥сть одержанн€ електротравм без безпосереднього контакту ≥з струмопров≥дни-ми частинами Ч при перем≥щенн≥ по земл≥ поблизу ушкодженоњ електроустановки (у випадку замиканн€ на зешю), ураженн€ через електричну дугу.

3.4.2. ќсобливост≥ впливу електричного струму на орган≥зм людини

≈лектричний струм, проход€чи через т≥ло людини, зумовлюЇ перетворенн€ поглинутоњ орган≥змом електричноњ енерг≥њ в ≥нш≥ види ≥ спричин€Ї терм≥чну, електрол≥тичну, механ≥чну ≥ б≥олог≥чну д≥ю.

Ќайб≥льш складною Ї б≥олог≥чна д≥€, €ка притаманна т≥льки живим орган≥змам. “ерм≥чний ≥ електрол≥тичний вплив властив≥ будь-€ким пров≥дникам.

"& “ерм≥чний вплив електричного струму характеризуЇтьс€ нагр≥ванн€м тканин аж до оп≥к≥в.

—татистика св≥дчить, що б≥льше половини вс≥х електротравм становл€ть оп≥ки. ¬они важко п≥ддаютьс€ л≥куванню, тому що глибоко проникають у тканини орган≥зму. ¬ електроустановках напругою до 1 к¬ найчаст≥ше спостер≥гаютьс€ оп≥ки контактного виду при дотиканн≥ т≥ла до струмопров≥дних частин. ѕри проходженн≥ через т≥ло людини електричного струму в тканинах вид≥л€Їтьс€ тепло (ƒж) в к≥лькост≥:

де / Ч струм, €кий проходить через т≥ло людини, A; Rm Ч оп≥р т≥ла людини, ќм; t Ч час проходженн€ струму, с

3- Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈ » ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ” ¬»–ќЅЌ»„≤… —‘≈–≤ “ј ѕќЅ”“≤. «ј—ќЅ» ѓ’ ѕќѕ≈–≈ƒ∆≈ЌЌя 147


ќп≥ки можлив≥ при проходженн≥ через т≥ло людини струму б≥льше 1 ј. “≥льки при великому струм≥ тканини, €к≥ уражаютьс€, нагр≥ваютьс€ до температури 60-70∞— ≥ вище, при €к≥й згортаЇтьс€ б≥лок ≥ з'€вл€ютьс€ оп≥ки.

¬ електроустановках напругою вище 1 к¬ оп≥ки можуть виникнути при випадковому наближенн≥ частин т≥ла людини до струмопров≥дних частин на небезпечну в≥дстань; при цьому зб≥льшуЇтьс€ напруга електричного пол€ ≥ внасл≥док ударноњ ≥он≥зац≥њ д≥електрика (пов≥тр€ного пром≥жку) оп≥р цього пром≥жку зменшуЇтьс€, його ЂпробиваЇї електричний розр€д Ч електрична дуга, температура €коњ дос€гаЇ приблизно 4000'—. ≈лектричний струм прот≥каЇ через дугу ≥ т≥ло людини. «а такоњ високоњ температури ≥ великоњ к≥лькост≥ тепла, €ка вид≥л€Їтьс€ при проходженн≥ струму через т≥ло, потерп≥лий одержуЇ т€жк≥ оп≥ки, його м €-зи скорочуютьс€, дуга ≥ ланцюг струму розриваютьс€.

ћайже у вс≥х випадках включенн€ людини в електричний ланцюг на њњ т≥л≥ ≥ в м≥сц€х дотиканн€ спостер≥гаютьс€ Ђелектричн≥ знакиї с≥ро-жовтого кольору круглоњ або овальноњ форми.

ѕри оп≥ках в≥д впливу електричноњ дуги можлива метал≥зац≥€ шк≥ри частками металу дуговоњ плазми. ”ражена д≥л€нка шк≥ри стаЇ твердою, набуваЇ кольору солей металу, €к≥ потрапили в шк≥ру.

& ≈лектрол≥тична д≥€ струму ви€вл€Їтьс€ у розкладанн≥ орган≥чноњ р≥дини, в тому числ≥ кров≥, €ка Ї електрол≥том, та в порушенн≥ њњ ф≥зико-х≥м≥чного складу.

ј Ѕ≥олог≥чна д≥€ струму ви€вл€Їтьс€ через подразненн€ ≥ збудженн€ живих тканин орган≥зму, а також: порушенн€ внутр≥шн≥х б≥олог≥чних процес≥в.

& ћехан≥чна д≥€ струму призводить до розриву тканин орган≥зму внасл≥док електродинам≥чного ефекту, а також миттЇвого вибухопод≥бного утворенн€ пари з тканинноњ р≥дини ≥ кров≥.

¬насл≥док д≥њ електричного струму або електричноњ дуги виникаЇ елек-тротравма. ≈лектротравми умовно под≥л€ють на загальн≥ ≥ м≥сцев≥. ƒо м≥сцевих травм натежать оп≥ки, електричн≥ знаки, електрометал≥зац≥€ шк≥ри, механ≥чн≥ пошкодженн€, а також електроофтальм≥€ (запаленн€ очей внасл≥док впливу ультраф≥олетових промен≥в електричноњ дуги).

«агальн≥ електротравми називають також електричними ударами. ¬они Ї найб≥льш небезпечним видом електротравм. ѕри електричних ударах виникаЇ збудженн€ живих тканин, судомне скороченн€ м '€з≥в, парал≥ч м '€з≥в опорно-рухового апарату, м '€з≥в грудноњ кл≥тки (дихальних), м '€з≥в шлуночк≥в серц€. ” першому випадку судомне скороченн€ м '€з≥в не дозвол€Ї людин≥ самост≥йно уникнути







ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 354 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1544 - | 1355 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.