Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альн≥ проблеми здоров'€




2.7.1. ќсновн≥ визначенн€ здоров'€

¬ивченн€ р≥зних аспект≥в здоров'€ €к €к≥сноњ ц≥нност≥ людини та сусп≥льства, вивченн€ складних взаЇмозв'€зк≥в м≥ж чинниками навколишнього середовища та здоров'€м людей Ї важливим завданн€м дисципл≥ни ЂЅезпека життЇд≥€льност≥ї.

ѕрот€гом багатов≥ковоњ ≥стор≥њ людства, на р≥зних етапах розвитку сусп≥льства, проблемам здоров'€ завжди прид≥л€лас€ велика увага. ѕредставники р≥зних наук та фах≥в робили спроби проникнути в таЇмниц≥ феномену здоров'€, визначити його сутн≥сть з тим, щоб навчитис€ вм≥ло керувати ним, економно використовувати здоров'€ прот€гом усього житт€ та знаходити засоби його збереженн€.

«доров'€ людей в≥дноситьс€ до числа €к локальних, так ≥ глобальних проблем, тобто тих, що мають життЇво важливе значенн€ €к дл€ кожноњ людини, кожноњ держави, так ≥ дл€ всього людства, де спостер≥гаЇтьс€ найб≥льше загостренн€ суперечностей, що породжуютьс€ поточними ≥ оч≥куваними в майбутньому ситуац≥€ми, де диспропорц≥йн≥ стани дос€г-ли або можуть дос€гги в перспектив≥ катастроф≥чних насл≥дк≥в.

Ќин≥ ≥снуЇ в≥дносно велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тних за напр€мком, структурою та зм≥стом визначень пон€тт€ Ђздоров'€ї. “.≤.  алью на основ≥ вивченн€ св≥тового ≥нформац≥йного потоку документ≥в склав перел≥к 79 визначень сутност≥ здоров'€ людини, але ≥ в≥н Ї далеко не повним.


Ќе


2. Ћёƒ»Ќј я  ≈Ћ≈ћ≈Ќ“ —»—“≈ћ» ЂЋёƒ»Ќј - ∆»““™¬≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ї


«доров'€ людини визначаЇтьс€ комплексом б≥ололг≥чних (спадкових ≥ набутих) ≥ соц≥альних фактор≥в. ќстанн≥ мають наст≥льки важливе значенн€ в п≥дтримц≥ стану здоров'€ або в по€в≥ ≥ розвитку хвороби, що у преамбул≥ статуту ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'€ (¬ќќ«) записано:

Ђ«доров'€ Ч це стан повного ф≥зичного, духовного ≥ соц≥ального благополучч€, а не т≥льки в≥дсутн≥сть хвороб ≥ ф≥зичних вадї. “аке визначенн€ пон€тт€ Ђздоров'€ї Ї найб≥льш ч≥тким, зрозум≥лим ≥ повним ≥ охопоюЇ насамперед б≥олог≥чн≥, соц≥альн≥, економ≥чн≥, науков≥, етичн≥ аспекти даноњ проблеми. ¬ систем≥ Ђлюдина Ч здоров'€ Ч середовищеї визначаЇтьс€ три взаЇмопов'€зан≥ р≥вн≥ здоров'€ Ч сусп≥льний, груповий та ≥ндив≥дуальний.

ѕерший р≥вень Ч сусп≥льний Ч характеризуЇ стан здоров'€ населенн€ загалом ≥ ви€вл€Ї ц≥л≥сну систему матер≥альних та духовних в≥дносин, €к≥ ≥снують в сусп≥льств≥. ƒругий Чгрупове здоров'€, зумовлене специф≥кою життЇд≥€льност≥ людей даного трудового чи с≥мейного колективу та безпосереднього оточенн€, в €кому перебувають його члени. “рет≥й Ч ≥ндив≥дуальний р≥вень здоров '€, €кий сформовано €к в умовах всього сусп≥льства та групи, так ≥ на основ≥ ф≥з≥олог≥чних ≥ псих≥чних особливостей ≥ндив≥да та неповторного способу житт€, €кий веде кожна людина.

≤ндив≥дуальне здоров'€ - абсолютна ≥ неперес≥чна
ц≥нн≥сть, €ка перебуваЇ на найвищому щабл≥ ≥Їрарх≥ч
ноњ шкали ц≥нностей, а також у систем≥ таких ф≥ло
софських категор≥й людського бутт€, €к ≥нтереси та
≥деали, гармон≥€, зм≥ст ≥ щаст€ житт€, творча прац€,
J програма та ритм життЇд≥€льност≥.  ожен фах≥вець,
' кожен член сусп≥льства повинен мати знанн€ про здо-

ров'€ €к б≥олог≥чну, духовну, соц≥альну категор≥ю з метою можливого проведенн€ оц≥нки та анал≥зу свого стану здоров'€, з одного боку, та вир≥шенн€ поточних ≥ перспективних завдань щодо охорони та зм≥цненн€ сусп≥льного здоров'€, з ≥ншого.

«доров'€ потр≥бно розгл€дати не в статиц≥, а в динам≥ц≥ зм≥н зовн≥шнього середовища. ” цьому в≥дношенн≥ заслуговуЇ на увагу висловлюванн€: здоров'€ визначаЇ процес адаптац≥њ. ÷е не результат ≥нстинкту, але автономна ≥ культурно окреслена реакц≥€ на соц≥ально створену реальн≥сть. јдаптац≥€ створюЇ можлив≥сть пристосуватис€ до зовн≥шнього середовища, що зм≥нюЇтьс€, до росту ≥ стар≥нн€, до л≥куванн€ при порушенн€х, стражданн€х ≥ мирного оч≥куванн€ смерт≥.

2. Ћёƒ»Ќј я  ≈Ћ≈ћ≈Ќ“ —»—“≈ћ» ЂЋёƒ»Ќј - ∆»““™¬≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ї 117


¬ид≥л€ють три р≥вн≥ опису ц≥нност≥ Ђздоров '€ї:

& Ѕ≥олог≥чний Ч початкове здоров'€ передбачаЇ досконал≥сть саморегул€ц≥њ орган≥зму, гармон≥ю ф≥з≥олог≥чних процес≥в €к насл≥док максимуму адаптац≥њ.

ft —оц≥альний Ч здоров'€ Ї м≥рою соц≥альноњ активност≥, д≥€льност≥ ставленн€ людського ≥ндив≥да до св≥ту.

& ќсобливий психолог≥чний Ч здоров'€ Ї в≥дсутн≥стю хвороби, але швидше запереченн€м њњ, в значенн≥ подоланн€ (здоров'€ не т≥льки стан орган≥зму, але ≥ стратег≥€ житт€ людини).

ѕон€тт€ Ђздоров'€ї м≥стить б≥олог≥чн≥ ознаки ≥ розгл€даЇтьс€ €к природний стан. ѕерш≥ елементи здоров'€ передаютьс€ дитин≥ в≥д батьк≥в. « розвитком людини до певного ступен€ зм≥нюЇтьс€ ≥ њњ здоров'€. Ѕ≥олог≥чн≥ ознаки здоров'€ передбачають ф≥з≥олог≥чно нормальний стан ≥ функц≥онуванн€ орган≥зму, тобто такий стан, за €кого поточн≥сть формотворчих, ф≥з≥олог≥чних ≥ б≥олог≥чних процес≥в в орган≥зм≥ п≥дпор€дковуЇтьс€ доц≥льним б≥олог≥чним процесам.

”с≥ механ≥зми пристосуванн€ людини до навколишнього середовища характеризують адаптац≥ю, €ка включаЇ:

„> генетичний р≥вень Ч генетичний природний виб≥р, що забезпечуЇ збереженн€ попул€ц≥њ;

Џ фенотиповий р≥вень Ч ≥ндив≥дуа≥≥ьне пристосуванн€ до нових умов ≥снуванн€ за рахунок ≥Їрарх≥чноњ системи адаптивних механ≥зм≥в:

+ зм≥ни обм≥ну речовин (метабол≥зму), збереженн€ сталост≥ внутр≥шнього середовища орган≥зму (гомеостазу);

+ ≥мун≥тету, тобто неспри йн€тт€ орган≥зму до ≥нфекц≥йних та не-≥нфекц≥йних агент≥в ≥ речовин, €к≥ потрапл€ють в орган≥зм ззовн≥ чи утворюютьс€ в орган≥зм≥ п≥д впливом тих чи ≥нших чинник≥в;

+ регенерац≥њ, тобто в≥дновленн€ структури ушкоджених орган≥в чи тканин орган≥зму (загоюванн€ ран тощо);

+ адаптивних безумовних та умовно-рефлекторних реакц≥й (адаптивна повед≥нка).

«доров'€ людини не можна розгл€дати €к щось незалежне, автономне. ¬оно Ї результатом впливу природ-/них, антропогенних та соц≥альних фактор≥в. √≥гантськ≥ темпи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ та урбан≥зац≥њ за певних соц- J ≥альних умов можуть призвести до порушенн€ еколог≥чноњ р≥вноваги ≥ викликати деградац≥ю не т≥льки середовища, а й здоров'€ людей.

118 2. Ћёƒ»Ќј я  ≈Ћ≈ћ≈Ќ“ —»—“≈ћ» ЂЋёƒ»Ќј - ∆»““™¬≈ —≈–≈ƒќ¬»Ў '


нормальна функц≥€ орган≥зму на вс≥х р≥вн€х його орган≥зац≥њ, орган≥в, орган≥зму в ц≥лому, г≥столог≥чних, кл≥тинних та генетичних струкп нормальна поточн≥сть типових ф≥з≥олог≥чних ≥ б≥ох≥м≥чних процес≥в, €к≥ спри€ють вираженню та в≥дтворенню

к Џ о а оel т S (— Iќ

здатн≥сть до повноц≥нного виконанн€ основних соц≥альних функц≥й, участь у соц≥альн≥й д≥€льност≥ та сусп≥льнокорисн≥й прац≥

динам≥чна р≥вновага орган≥зму ≥ його функц≥й та чинник≥в навколишнього середовища

здатн≥сть орган≥зму пристосовуватис€ до умов ≥снуванн€ в навколишньому середовищ≥, що пост≥йно зм≥нюЇтьс€ (адаптац≥€), здатн≥сть п≥дтримувати нормальну ≥ р≥зноб≥чну життЇд≥€льн≥сть п збер≥гати живу основу в орган≥зм≥

в≥дсутн≥сть хвороби, хворобливого стану або хворобливих зм≥н, тобто оптимальне функц≥онуванн€ орган≥зму за в≥дсутност≥ ознак захворюванн€ або будь-€кого порушенн€

повне ф≥зичне, духовне, розумове ≥ соц≥альне благополучч€, гармон≥йний розвиток ф≥зичних ≥ духовних сил орган≥зму, принцип його Їдност≥, саморегулюванн€ ≥ гармон≥йноњ взаЇмод≥њ вс≥х орган≥в

ўо ж може служити показниками здоров '€ населенн€? Ќа думку вчених, ц≥лком припустимо використовувати з метою оц≥нки здоров'€ населенн€ так≥ демограф≥чн≥ показники, €к * смертн≥сть, * дит€ча смертн≥сть ≥ * середн€ оч≥кувана тривал≥сть житт€, тому що демограф≥чн≥ показники Ч це ще ≥ дуже м≥стк≥ ≥нтегратори, що характеризують процес розвитку.

¬иробл€ючи критер≥њ оц≥нки здоров'€ населенн€ ≥ визначаючи спр€муванн€ д≥њ низки в≥домих медико-б≥олог≥чних, медико-демограф≥чних ≥ ме-дико-соц≥альних чинник≥в, сл≥д враховувати, шо вс≥ вони склалис€ в конкретних умовах сусп≥льно-≥сторичного розвитку.

Ќин≥ медицина маЇ багатий досв≥д боротьби з хворобами, але немаЇ такого досв≥ду стосовно зм≥цненн€ здоров '€ здорових. Ќе розроблен≥ етичн≥, психолог≥чн≥ та правов≥ принципи взаЇмов≥дносин л≥кар€ ≥ здоровоњ людини. ™ еп≥дем≥олог≥€ хвороб, але немаЇ еп≥дем≥олог≥њ здоров'€. ћи не м≥Їмо визначати та вим≥рювати р≥вень здоров '€, к≥льк≥сно ви€вл€ти його ƒинам≥ку. Ќеобх≥дно озброњти медицину методикою д≥агностичного контролю за здоров'€м здорових.

у св≥т≥ сучасних наукових у€влень здоров'€ €к соц≥альне €вище, €ке Ї ќ≤∞лог≥чну основу, Ї складною багатофакторною проблемою ≥ визна-“№с€ комплексом р≥зних за своњм характером чинник≥в, надзвичайно ^адно переплетених.

на €к елемент системи Ђлюдина - життЇве середовищеї 119


2.7.2. ¬плив негативних фактор≥в на здоров'€ людини

«доров'€ людини залежить в≥д багатьох фактор≥в: * кл≥матичних умов, ХХ стану навколишнього середовища, * забезпеченн€ продуктами харчуванн€ ≥ њх ц≥нност≥, * соц≥ально-економ≥чних умов, а також стану * медицини.

ƒоведено, що приблизно на 50% здоров'€ людини визначаЇ спос≥б житт€. Ќегативними його чинниками Ї шк≥длив≥ звички, незбалансо-ване, неправильне харчуванн€, неспри€тлив≥ умови прац≥, моральне ≥ псих≥чне навантаженн€, малорухомий спос≥б житт€, поган≥ матер≥альн≥ умови, незгода в с≥м'њ, самотн≥сть, низький осв≥тн≥й та культурний п≥вень тощо.

Ќегативно позначаЇтьс€ на формуванн≥ здоров'€ ≥ неспри€тлива еколог≥чна обстановка, зокрема забрудненн€ пов≥тр€, води, грунту, а також складн≥ природно-кл≥матичн≥ умови (частка цих чинник≥в Ч до 20%).

≤стотне значенн€ маЇ стан генетичного фонду попул€ц≥њ, схильн≥сть до спадкових хвороб. ÷е ще близько 20%, €к≥ визначають сучасний р≥вень здоров'€ населенн€.

Ѕезпосередньо на охорону здоров'€ з њњ низькою €к≥стю медичноњ допомоги припадаЇ всього 10% Ђвнескуї в той р≥вень здоров'€ населенн€, що ми його сьогодн≥ маЇмо.

ѕричинами порушенн€ нормальноњ життЇд≥€льност≥ орган≥зму ≥ виникненн€ патолог≥чного процесу можуть бути аб≥отичн≥ (властивост≥ неживоњ природи) чинники навколишнього середовища. ќчевидний зв'€зок географ≥чного розпод≥лу низки захворювань з кл≥мато-географ≥чни-ми зонами, висотою м≥сцевост≥, ≥нтенсивн≥стю випром≥нювань, перем≥щенн€м пов≥тр€, атмосферним тиском,.волог≥стю пов≥тр€ тощо.

Ќа здоров'€ людини впливаЇ б≥отичний (властивост≥ живоњ природи) компонент навколишнього середовища у вигл€д≥ продукт≥в метабол≥зму рослин та м≥кроорган≥зм≥в, патогенних м≥кроорган≥зм≥в (в≥руси, бактер≥њ, гриби тощо), отруйних речовин, комах та небезпечних дл€ людини тварин.

120 2- Ћёƒ»Ќј я  ≈Ћ≈ћ≈Ќ“ —»—“≈ћ» ЂЋёƒ»Ќј - ∆»““™¬≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ї


ѕатолог≥чн≥ стани людини можуть бути пов'€зан≥ з антропогенними чинниками забрудненн€ навколишнього середовища: пов≥тр€, фунт, вода, продукти промислового виробництва. —юди також в≥днесено патолог≥ю, що пов'€зана з б≥олог≥чними забрудненн€ми в≥д тваринництва, виробництва продукт≥в м≥кроб≥олог≥чного синтезу (кормов≥ др≥ждж≥, ам≥нокислоти, ферментн≥ препарати, антиб≥отики тощо).

—уттЇво на стан здоров'€ населенн€ впливають чинники соц≥ального середовища: * демограф≥чна та медична ситуац≥њ, * духовний та культурний р≥вень, * матер≥альний стан, * соц≥альн≥ в≥дносини, * засоби масовоњ ≥нформац≥њ, * урбан≥зац≥€, * конфл≥кти тощо.

ѕочаток XXI cm. ознаменувавс€ тим, що внасл≥док науково-техн≥чноњ революц≥њ ≥ урбан≥зац≥њ нашоњ планети навколишнЇ середовище неухильно пог≥ршуЇтьс€ ≥ люди вже неспроможн≥ адаптуватис€ до цих швидких ≥ глобальних зм≥н.  р≥м того, постала проблема демограф≥чного вибуху ≥ обмеженост≥ природних ресурс≥в та життЇвого простору земноњ кул≥. ўор≥чно чисельн≥сть людей на «емл≥ зростаЇ на 75-80млн ос≥б. ÷е потребуЇ щор≥чного зростанн€ виробництва продовольства на 24-30 млн т. ” багатьох районах св≥ту, особливо в економ≥чно слабороз-винених крањнах, виробництво продукт≥в харчуванн€ б≥льше не в змоз≥ задовольнити потребу населенн€, в результат≥ чого голодуванн€ стало пост≥йним €вищем. «агальне €к≥сне ≥ к≥льк≥сне недоњданн€ спри€Ї виникненню еп≥дем≥й, гострих ≥нфекц≥йних захворювань, паразитарних захворювань.

Ќе меншу загрозу дл€ людства становить антропогенне забрудненн€ природного середовища. ’≥м≥чне, рад≥оактивне та бактер≥олог≥чне забрудненн€ пов≥тр€, води, грунту, продукт≥в харчуванн€, а також шум, в≥брац≥€, електромагн≥тн≥ пол€, ≥он≥зуюч≥ випром≥нюванн€ тощо викликають в орган≥змах людей т€жк≥ патолог≥чн≥ €вища, глибок≥ генетичн≥ зм≥ни. ÷е призводить до р≥зкого зб≥льшенн€ захворювань, передчасного стар≥нн€ й смерт≥, народженн€ неповноц≥нних д≥тей.

Ќа фон≥ д≥њ негативних фактор≥в навколишнього середовища на орган≥зм людини виникають так≥ захворюванн€, €к онколог≥чн≥, серцево-судинн≥ хвороби, дистроф≥чн≥ зм≥ни, алерг≥€, д≥абет, гормональн≥ дисфункц≥њ, порушенн€ у розвитку плоду, пошкодженн€ спадкового апарату кл≥тини.

Ћюдина, €ка маЇ м≥цне здоров '€, справедливо вважаЇ, що њй пощастило. јле коли мова йде про захворюван≥сть ≥ смертн≥сть населенн€, то справа тут в ≥ншому. —оц≥альн≥ та економ≥чн≥ умови, €к≥ не забезпечують людей нормальним харчуванн€м, чистою водою ≥ задов≥льними сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чними нормами, в к≥нцевому –езультат≥ позначаЇтьс€ на стан≥ здоров '€ населенн€. Ќе менший вплив учин€ють на нього виробнич≥ процеси, в €ких ≥гноруютьс€ факти забрудненн€ робочих м≥сць на п≥дприЇмствах чи м≥сцевост≥, де вони розташован≥, р≥зноман≥тними небезпечними в≥дходами. Ќеправильне харчуванн€, вживанн€ спиртних напоњв, кур≥нн€, недостатнЇ ф≥зичне навантаженн€ лежать в основ≥ багатьох поширених хвороб. -4 це, у свою чергу, нов '€зане з економ≥чними умовами ≥ пол≥тикою держави.


2 Ћёƒ»Ќј я  ≈Ћ≈√'≈Ќ“ —»—“≈ћ» ЂЋёƒ»Ќј - ∆»““™¬≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈ї



ѕерел≥чен≥ вище умови середовища визначають стан здоров'€ населенн€. “ам, де дом≥нують голодуванн€ ≥ бруд, ≥нфекц≥йн≥ хвороби ≥ висока дит€ча смертн≥сть Ч €вище звичайне. ѕерењданн€, сид€чий спос≥б житт€ ≥ кур≥нн€ позначаютьс€ на здоров'њ середнього покол≥нн€, спри€ють розвитку захворювань серцево-судинноњ системи ≥ пухлин. “ам, де виробничий процес не контролюЇтьс€, у шахтах, на заводах ≥ у пол≥ роб≥тник≥в чекають профес≥йн≥ захворюванн€ ≥ ранн€ смерть.

/ J

¬насл≥док катастроф≥чного пог≥ршенн€ стану навколишнього середовища загальний р≥вень здоров"€ населенн€ ”крањни в останн≥ роки р≥зко знизивс€. «начно зб≥льшилась к≥льк≥сть серцево-судинних захворювань, особливо ≥нфаркту м≥окарда, ≥шем≥чноњ хвороби серц€, судинних захворювань мозку, бронх≥альноњ астми, д≥абету, алерг≥чних захворювань та захворювань орган≥в травленн€, захворювань на рак. ѕорушилис€ генетичн≥ процеси, народженн€ д≥тей з р≥зними спадковими хворобами зб≥льшилось у два-чотири рази. —мертн≥сть перевищила народжуван≥сть. «а останн≥ п'€ть рок≥в тривал≥сть житт€ чолов≥к≥в зменшилась з 64 до 57 рок≥в, ж≥нок - з 74 до 70 рок≥в.

«вичайно, дуже важко створити абсолютно ≥деальн≥ умови дл€ здоров'€. « розвитком людського сусп≥льства розвиваютьс€ хвороботворн≥ агенти, а б≥олог≥чн≥, геолог≥чн≥ ≥ х≥м≥чн≥ умови навколишнього середовища зм≥нюютьс€ значно швидше там, де порушуЇтьс€ природна р≥вновага.

¬и€вити небезпеки, €к≥ криютьс€ в навколишньому середовищ≥, зрозум≥ло, значно легше, н≥ж усунути њх.  люч до вир≥шенн€ питань про вплив навколишнього середовища на здоров'€ Ч в надрах економ≥ки, пол≥тики, у способ≥ житт€ ≥ взаЇмов≥дносин людей з њхним природним оточенн€м. «доров'€ населенн€, €к дзеркало, в≥дображаЇ обличч€ сусп≥льства.

ƒл€ вир≥шенн€ проблеми
сан≥тарно-проф≥лактичн≥ с,

і і ^ збереженн€ здоров € та працез-

л≥кувально-проф≥лактичн≥ датност≥ людини, продовженн€
ф≥зкультурно-оздоровч≥ њњ житт€ в масштабах держави
сан≥тарно-курортн≥ створена система охорони здо-

ров'€ (—ќ«).
науково-медичн≥ јде буш чи не буги здоро,

сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чн≥ вому - це насамперед залежить

122 2. Ћёƒ»Ќј я  ≈Ћ≈ћ≈Ќ“ —»—“≈ћ» ЂЋёƒ»Ќј - ∆»““™¬≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈"


в≥д самоњ людини: в≥д п активност≥ чи пасивност≥, ≥ндив≥дуальних особливостей, темпераменту, характеру, звичок, становленн€ до ≥нших людей.

Ќа основ≥ сказаного ран≥ше можна зробити висновок, €кий оснований на твердженн≥ римського ф≥лософа —енеки (4 до н.е. Ч 65 н.е.): Ђ”м≥нн€ продовжити житт€ Ч в ум≥нн≥ не скорочувати йогої.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 581 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1195 - | 1110 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.