Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћатер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ: його сильн≥ та слабк≥ аспекти




√овор€чи про становленн€ соц≥ологи ≥стор≥њ, сл≥д в≥дзначити, що новий етап у розвитков≥ соц≥ально-≥сторичноњ самосв≥домост≥ не≠заперечно пов'€заний з прац€ми ћаркса та ≈нгельса, €к≥ заклали фундамент матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ €к загальносоц≥олог≥чноњ теор≥њ, навколо €коњ точатьс€ суперечки й сьогодн≥. ” "Ќ≥≠мецьк≥й ≥деолог≥њ" (1845Ч1846), написан≥й ними сп≥льно, викладено головн≥ положенн€ ц≥Їњ загальносоц≥олог≥чноњ теор≥њ, що стали каме≠нем спотиканн€ дл€ багатьох ф≥лософ≥в, соц≥олог≥в, ≥сторик≥в, €к≥ под≥л€ють або не под≥л€ють погл€ди ћаркса та ≈нгельса на проце≠си соц≥ально-≥сторичного розвитку.

” передмов≥ до "Ќ≥мецькоњ ≥деолог≥њ" ћаркс не без гумору писав: €кось одному чолов≥ков≥ спала на думку ≥де€, що люди тонуть у вод≥ т≥льки з причини одержимост≥ у€вленн€м про вагом≥сть. якби вони викинули це у€вленн€ з голови, оголосивши його, наприклад, забо≠боном, то легко позбулис€ б ризику потонути в калюж≥. ≤ншими словами, люди впродовж тривалого часу створювали соб≥ хибн≥ у€в≠ленн€ про себе самих, на чому й будувати своњ в≥дносини одне з одним. ѕородженн€ њхн≥х гол≥в почали панувати над ними, й вони пок≥рливо схил€ли своњ "мудр≥" голови перед твор≥нн€ми цих самих гол≥в.

¬иклад матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ ћаркс та ≈нгельс починають у "Ќ≥мецьк≥й ≥деолог≥њ" з формулюванн€ головних, на њхню думку, передумов, €к≥ Ї засадовими дл€ власне людськоњ ≥стор≥њ. ÷ими передумовами Ї люди, њх д≥€льн≥сть та матер≥альн≥ умови ц≥Їњ д≥€льност≥.

ѕередумови ≥стор≥њ, писали автори "Ќ≥мецькоњ ≥деолог≥њ", не Ї дов≥льними. ўоб була ≥стор≥€ саме людей, а не баран≥в, ц≥ люди мають ≥снувати. ћи з висоти своЇњ дзв≥ниц≥ можемо в≥др≥знити за≠значених "передумовних" людей в≥д тварин, що живуть у неймов≥р≠но дикорослому л≥с≥, за св≥дом≥стю, за рел≥г≥Їю й узагал≥ за чим зав≠годно, але сам≥ вони починають в≥др≥зн€ти себе в≥д тварин, €к т≥ль≠ки починають виробл€ти необх≥дн≥ дл€ них життЇв≥ засоби. ¬ироб≠л€ючи необх≥дн≥ дл€ них життЇв≥ засоби, люди поб≥чно виробл€ють ≥ саме своЇ матер≥альне житт€.

ƒ≥€льн≥сть людей маЇ два аспекти: виробництво (ставленн€ лю≠дей до природи) та сп≥лкуванн€ (ставленн€ людей одне до одного).

“ой чи той спос≥б виробництва треба розгл€дати не т≥льки з бо≠ку ф≥зичного в≥дтворенн€ ≥снуванн€ ≥ндив≥дуума, але ще б≥льшою м≥рою €к певний спос≥б д≥€льност≥ цих ≥ндив≥дуум≥в, певний р≥зно≠вид њхньоњ життЇд≥€льност≥, њхн≥й певний спос≥б житт€. якою Ї життЇд≥€льн≥сть цих ≥ндив≥дуум≥в, такими Ї й вони сам≥.

ѕродуктивн≥ сили в особ≥ труд≥вник≥в визначають форму сп≥лку≠ванн€ (сусп≥льн≥ в≥дносини). –озвиток погано визначених ћарксом та ≈нгельсом продуктивних сил призводить до того, що попередн€ форма сп≥лкуванн€ перестаЇ в≥дпов≥дати б≥льш розвиненим ≥ ще б≥льш загадковим продуктивним силам, унасл≥док чого виникаЇ сер≠йозний конфл≥кт, €кий розв'€зують за допомогою утвердженн€ но≠вих сусп≥льних в≥дносин.

¬и€вленн€ протир≥ч м≥ж продуктивними силами та виробничи≠ми в≥дносинами стало засадовим дл€ матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ та класиф≥кац≥њ ≥сторичного процесу. ÷е сл≥д добре запам'€та≠ти, оск≥льки тут криЇтьс€ чимало помилкових висновк≥в марксизму, €к≥ стосуютьс€ ≥ класовоњ боротьби пролетар≥ату, ≥ парт≥њ, €ка очолюЇ цю боротьбу п≥д прапором марксизму, ≥ багато чого ≥ншого.

” зв'€зку з указ≥вкою на протир≥чч€ м≥ж продуктивними силами та ≥снуючими соц≥альними в≥дносинами (передус≥м виробничими в≥дносинами) ћаркс та ≈нгельс особливу увагу прид≥л€ють з'€суван≠ню головних фаз ≥сторичного розвитку виробництва, у фундамент≥ €кого перебуваЇ, на њхню думку, розвиток продуктивних сил.

¬ираженн€м розвитку продуктивних сил Ї р≥вень та характер под≥лу прац≥.  ожному етапов≥ под≥лу прац≥ в≥дпов≥даЇ певна форма власност≥. “аким чином, у "Ќ≥мецьк≥й ≥деолог≥њ" вже окреслене те, що п≥зн≥ше буде виразно сформульоване €к складний, суперечливий взаЇмозв'€зок продуктивних сил та виробничих в≥дносин.

Ѕагато досл≥дник≥в марксизму в≥дзначають, що н≥ у творах ћарк≠са, н≥ у творах ≈нгельса немаЇ точного визначенн€ пон€тт€ "продук≠тивн≥ сили". ¬они вживали зазначений терм≥н у р≥зних, нав≥ть супе≠речливих, значенн€х, але ж в≥н Ї ключовим дл€ матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ та вс≥Їњ марксистськоњ пол≥тичноњ економ≥њ, €ка виправдовуЇ ≥дею диктатури пролетар≥ату та побудови безкласового комун≥стичного сусп≥льства.

–етельне досл≥дженн€ тексту " ап≥талу" ви€вл€Ї, що п≥д продук≠тивними силами ћаркс розум≥в то засоби виробництва й обм≥ну, то ≥нш≥ чинники, €к≥ спри€ють усп≥хам виробництва. јле €кщо пон€т≠т€ продуктивноњ сили розширювати такою м≥рою, то зникаЇ будь-€ка специф≥ка матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ, й воно перетво≠рюЇтьс€ на умогл€дну й дуже суперечливу доктрину.

—проба розгл€дати продуктивн≥ сили €к засоби виробництва та обм≥ну одразу наштовхуЇтьс€ на значн≥ ускладненн€, оск≥льки ћаркс, кр≥м знар€дь, сировини та ≥нших допом≥жних матер≥альних чин≠ник≥в, до засоб≥в виробництва зараховуЇ ≥ природн≥ умови виробни≠цтва, тобто природн≥ чинники (географ≥чне розташуванн€ крањни, кл≥мат тощо).

“лумаченн€ продуктивних сил €к засоб≥в виробництва та обм≥ну особливо ≥мпонувало ≈нгельсу, €кий оголошував п≥двалиною сусп≥ль≠ного ладу виробництво й сл≥дом за ним обм≥н. Ќа думку ћ. ≤. “уган-Ѕарановського, ≈нгельс напевно в≥дчував, що пон€тт€ продуктивних сил надто туманне, аби зробити €сним головний сенс матер≥ал≥стич≠ного розум≥нн€ ≥стор≥њ, й тому визнавав за краще говорити не про продуктивн≥ сили, а про виробництво та обм≥н. ѕроте це аж н≥€к не можна вважати конструктивним п≥дходом до матер≥ал≥стичного ро≠зум≥нн€ ≥стор≥њ. «а такого п≥дходу, коли визнають не один, а два чин≠ники сусп≥льного розвитку (виробництво та обм≥н), втрачають напо≠легливо декларований марксизмом принцип мон≥зму, тобто прин≠цип посл≥довного анал≥зу та по€сненн€ ≥сторичних законом≥рностей на баз≥ ч≥тко сформульованоњ концепц≥њ. ≤ €к усе це узгодити з точ≠кою зору ћаркса, €кий стверджував, що товарний об≥г €вл€Ї собою процес, абсолютно в≥дм≥нний в≥д виробництва, спос≥б €кого визна≠чаЇ соц≥ально-пол≥тичне та духовне житт€ сусп≥льства? ”згодженн€ не виходить. ƒо того ж, €кщо дотримуватись лог≥ки м≥ркувань ≈н≠гельса, повинн≥ будемо визнати, що п≥двалиною сусп≥льного ладу Ї не т≥льки виробництво та п≥дпор€дкований йому обм≥н, а й роз≠под≥л (!), €кий не мислимий без урахуванн€ пол≥тичних, правових, рел≥г≥йних чинник≥в. « цього випливаЇ, що стан виробництва зале≠жить в≥д надзвичайно широкого спектра р≥зних соц≥альних причин.

“о у чому пол€гаЇ секрет продуктивних сил?

¬≥дпов≥даючи на це запитанн€ ћаркс зазначаЇ, що виробництво Ї ≥сторично першим щаблем у господарському житт≥ людей ≥ вклю≠чаЇ до себе те-то й те-то. јле прост≥ посиланн€ на ≥стор≥ю не можуть бути дл€ вченого серйозною п≥дставою, щоб визнати економ≥чний примат виробництва. “а й сам ћаркс часом вагаЇтьс€ у вибор≥ пр≥оритет≥в. Ќаприклад, у " ап≥тал≥" та ≥нших прац€х в≥н п≥дкрес≠лював, що у XVIЧXVII ст. завд€ки географ≥чним в≥дкритт€м, €к≥ зумовили розвиток торговельного кап≥талу, окреслилис€ нов≥ соц≥ально-економ≥чн≥ шл€хи розвитку сусп≥льства. ÷≥ шл€хи було второвано саме торговельним кап≥талом (!), €кий стимулював перех≥д в≥д фео≠дал≥зму до кап≥тал≥стичного господарюванн€. ќтже, обм≥н здатний в≥д≥гравати вир≥шальну роль у господарському розвитку, спри€ючи перетворенн€м у виробнич≥й сфер≥, €ка у цьому раз≥ Ї аж н≥€к не ак≠тивним началом, €к того хот≥лос€ б ћарксов≥.

Ќа думку “уган-Ѕарановського, не виробництво та обм≥н мають бути визнан≥ Їдиним фундаментом сусп≥льного ладу, а умови еко≠ном≥чноњ д≥€льност≥ загалом, тобто весь њх складний комплекс. ” такому раз≥ таЇмнич≥ продуктивн≥ сили позбавл€ютьс€ своЇњ таЇмни≠чост≥ й постають €к сукупн≥сть матер≥альних умов (чинник≥в, при≠чин) економ≥чноњ д≥€льност≥.

ѕолем≥зуючи з ≈нгельсом з приводу марксистського розум≥нн€ економ≥чних в≥дносин €к базису сусп≥льного житт€ у вигл€д≥ спосо≠бу виробництва, “уган-Ѕарановський висуваЇ так≥ контраргументи. Ќеможливо провести певну межу м≥ж господарською та негоспо≠дарською д≥€льн≥стю.  ожний предмет, створений людиною, Ї бага≠тофункц≥ональним, тобто може задовольн€ти р≥зн≥ потреби, тому аб≠солютно неможливо встановити, чи Ї певна д≥€льн≥сть економ≥чно значущою, чи н≥. —каж≥мо, з цеглин можна побудувати в≥йськовий завод, а можна створити храм. —окирою можна рубати "критично мисл€ч≥ голови", а можна рубати й дерева, щоб будувати фабрики та храми, а також... в'€зниц≥ дл€ "ворог≥в народу". “од≥ будь-€ке ви≠робництво можна у певних випадках розц≥нювати €к нееконом≥чно значущу д≥€льн≥сть. “ож необх≥дно брати до уваги ц≥л≥ трудовоњ д≥€льност≥ людей.

«азвичай п≥д господарською д≥€льн≥стю розум≥ють сукупн≥сть д≥й людини, спр€мованих на зовн≥шн≥й св≥т ≥ таких, що мають на мет≥ створенн€ матер≥альноњ обстановки, необх≥дноњ дл€ задоволенн€ го≠ловних життЇвих потреб людини (у харчуванн≥, житл≥, од€з≥).

¬≥дштовхуючис€ в≥д попередньоњ характеристики господарськоњ д≥€льност≥, “уган-Ѕарановський виокремлюЇ два в≥дм≥тних моменти. ѕо-перше, господарська д≥€льн≥сть завжди Ї засобом дл€ дос€гнен≠н€ чого-небудь, але не самоц≥ллю, оск≥льки не може вичерпати вс≥Їњ багатоман≥тност≥ людських потреб. ѕо-друге, ц€ д≥€льн≥сть спр€мо≠вана головним чином на матер≥альн≥ умови людського ≥снуванн€. ” цьому розум≥нн≥ робота вчител€ або л≥кар€ не Ї господарською д≥€льн≥стю у пр€мому розум≥нн≥ цього слова, хоча без них неможли≠во об≥йтис€, розв'€зуючи економ≥чно значущ≥ виробнич≥ завданн€ (неграмотний або хворий роб≥тник не може сто€ти за складним верстатом й усп≥шно працювати).

“аким чином, помилковим Ї под≥л сусп≥льних потреб на дв≥ ч≥тко окреслен≥ групи Ч господарську (потреба у п≥дтримуванн≥ житт€) та негосподарську (ус≥ ≥нш≥).

¬ир≥шальне значенн€ господарства у сусп≥льному житт≥ ірунтуЇтьс€ не т≥льки на тому, що люди повинн≥ њсти, пити та вд€гатис€, а й на тому, що пол≥тика, наука, рел≥г≥€ тощо мають своњ матер≥альн≥ п≥двалини, створюван≥ в процес≥ соц≥ально-економ≥чноњ д≥€льност≥. „им вищ≥ соц≥альн≥ потреби, тим меншу роль у задоволенн≥ њх в≥д≥≠граЇ господарськи значуща ф≥зична прац€, натом≥сть ширшою стаЇ сфера обслуговуванн€, зм≥нюютьс€ сутн≥сть та характер под≥лу прац≥.

–азом ≥з сусп≥льним под≥лом прац≥ розвиваютьс€ форми влас≠ност≥, €к≥ визначають форми ринкових в≥дносин, а також виникнен≠н€ та характер в≥дпов≥дних соц≥альних ≥нституц≥й, включаючи таку ≥нституц≥ю, €к держава.

¬≥д розгл€ду виробництва ћаркс та ≈нгельс переход€ть до сфе≠ри сп≥лкуванн€. ¬они розгл€дають сусп≥льн≥ в≥дносини, сусп≥льний лад, класову структуру сусп≥льства, взаЇмозв'€зок ≥ндив≥дуум≥в, кла≠с≥в та сусп≥льства загалом, тобто фактично зд≥йснюють соц≥олог≥ч≠ний анал≥з соц≥ально-пол≥тичного та соц≥ально-юридичного характе≠ру. ¬они досл≥джують в≥дносини м≥ж державою та сусп≥льством на приклад≥ питанн€ про власн≥сть та право на власн≥сть.

«годом сутн≥сть матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ ћаркс ч≥тк≥≠ше сформулював у передмов≥ до прац≥ "ƒо критики пол≥тичноњ еко≠ном≥њ" (1859), але в≥д цього марксистська загальносоц≥олог≥чна тео≠р≥€ мало що виграла, оск≥льки була надто обт€жена пол≥тичними ц≥нност€ми ћаркса.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 316 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1181 - | 1151 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.