утілення екологічно чистих технологій;
збільшення ККД використання сировинних ресурсів;
екологізації всіх виробничих процесів;
екологізації самої людини шляхом виховання й освіти;
усе зазначене вище разом
36. Яке значення лісу для функціонування живих організмів (дайте найбільш повну відповідь)?
За рахунок фотосинтезу збільшується кількість кисню і зменшується кількість СО2 у повітрі;
ліс затримує вологість у ґрунті;
ліс - домівка для багатьох живих організмів;
ліс – рекреаційна зона для людей;
усе зазначене вище разом.
37. Вплив промислових стоків на навколишнє середовище (дайте найбільш повну відповідь) такий:
забруднюються річки, моря, океани;
забруднюється атмосфера, літосфера;
знижується продуктивність продуцентів;
тварини й люди хворіють;
усе зазначене вище разом
38. Еколого-економічні аспекти наявності лісів (дайте найбільш повну відповідь) такі:
наявність лісу збільшує вологість, зменшує вітри й спеку;
ліс дає корисні продукти харчування й лікування;
ліс – рекреаційна зона;
ліс дає деревину для промисловості;
усе зазначене вище разом
39. Еколого-економічні збитки від ненаукового ведення с/г виробництва (дайте найбільш повну відповідь) такі:
зменшення врожаїв за рахунок забруднення ґрунтів штучними добривами;
зменшення врожаїв за рахунок забруднення ґрунтів гербіцидами, пестицидами;
зменшення врожаїв за рахунок вітрової ерозії.
забруднення с/г продукції нітратами та вплив цього на здоров’я;
усе зазначене вище разом
40. Еколого-економічні проблеми здобування вугілля (дайте найбільш повну відповідь) такі:
забруднення навколишнього середовища;
порушення с/г земель, забруднення підземних вод;
травматизм і захворюваність гірників;
зменшення вичерпних корисних копалин і подорожчання їх здобування;
усе зазначене вище разом.
41. Екологічно чисті технології (дайте найбільш повну відповідь) це:
які не забруднюють навколишнє середовище;
які не забруднюють гідросферу;
які не забруднюють атмосферу;
які не забруднюють літосферу;
які не забруднюють продукти харчування.
42. Безвідходні технології (дайте найбільш повну відповідь) це:
коли відходи одного виробництва є сировиною для іншого;
коли ККД виробництва дорівнює 100%;
коли відходи виробництва за рахунок природоохоронних заходів не попадають у навколишнє середовище;
коли вода після використання у виробництві та очищення знову використовується у виробництві;
коли виробництво не забруднює навколишнє середовище.
43. Еколого-економічні проблеми використання нафти й бензину (дайте найбільш повну відповідь) такі:
забруднення водних ресурсів і берегових територій нафтою, зменшення продуктивності водоймищ;
забруднює навколишнє середовище автотранспортом окислами вуглецю, азоту;
забруднює навколишнє середовище свинцем;
зменшення запасів нафти та її висока вартість;
усе зазначене вище разом
44. Альтеративні види енергетики (перерахуйте вірні відповіді) такі:
гідроенергетика;
теплоенергетика;
вітрова енергетика;
біоенергетика;
сонячна енергетика.
МОДУЛЬ 3. Майбутнє людства в контексті глобальних екологічних
проблем. Пошук шляхів виживання людства
1. Чим відрізняються глобальні екологічні проблеми людства від інших проблем навіть планетарного характеру?
глобальні масштаби прояву, що виходять за рамки однієї держави або групи країн;
гострота прояву;
комплексний характер, усі проблеми тісно переплетені;
загальнолюдська сутність, що робить їх зрозумілими й актуальними для всіх країн і народів;
спроможність визначати в тих або інших аспектах хід подальшої історії людства;
можливості їх вирішення лише зусиллями усього світового співтовариства.
2. Забруднення навколишнього середовища це:
наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин, що порушують функціонування екологічних систем або їхніх окремих елементів і понижують якість середовища з погляду проживання людини або ведення нею господарської діяльності;
спроможність біосфери зберігати свій стан, протистояти внутрішнім збуренням, включаючи будь-які антропогенні впливи, шляхом вироблення в ній саморегулюючих механізмів;
термодинамічно відкриті, функціонально цілісні системи, що існують за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії і частково речовини і які само розвиваються й саморегулюються;
процес експлуатації природних ресурсів із метою задоволення потреб суспільства;
елементи природи, що впливають на життя й діяльність людей, але не беруть участі в матеріальному виробництві.
3. Головніджерела забруднення атмосфери це:
важки метали (свинець, хром, мідь, ртуть);
вивітрювання, вулкани, лісові пожежі, процеси розкладання рослин і тварин;
транспорт, різноманітні машинобудівні підприємства;
підприємства паливно-енергетичного комплексу;
промислові гази.
4. Головніджерела забруднення гідросфери це:
нафта й нафтопродукти;
побутові й промислові стічні води;
синтетичні речовини;
важки метали (свинець, хром, мідь, ртуть);
ядохімікати.
5. Головніджерела забруднення літосфери це:
ерозія ґрунту;
важки метали (свинець, хром, мідь, ртуть);
радіоактивні елементи;
ядохімікати;
сільське господарство.
6. Які забруднення мають назву “антропогенні”?
забруднення викидами від промислових підприємств;
забруднення викидами від виверження вулканів;
забруднення викидами від автотранспорту;
забруднення стоками комунальних господарств;
забруднення радіоактивними елементами.
7. Чим пояснюється виникнення парникового ефекту:
збільшенням змісту в атмосфері діоксиду сірки;
збільшенням змісту в атмосфері діоксиду вуглецю;
природним явищем;
збільшенням змісту в атмосфері діоксиду азоту;
збільшенням змісту в атмосфері аерозолів.
8. Утворення кислотних дощів викликано наявністю в атмосфері:
ціанідів;
окислів сірки;
хлору;
азоту;
вуглецю.
9. Як кислотні дощі впливають на зовнішнє середовище й людей?
врожайність багатьох сільськогосподарських культ знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами;
кислотні опади викликають вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни й флори;
деградують і гинуть ліси (особливо сприйнятливими до дії кислотних дощів є кедр, бук, тис);
отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба (у першу чергу, цінні види - лосось, форель) і багато видів комах;
вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, призводить до захворювань дихальних шляхів, подразненню очей.
10. Я кі з приведених проблем належать до глобальних?
кислотні дощі;
виснаження озонового прошарку;
парниковий ефект;
масове зведення лісів;
відходи виробництва.
11. Що таке кислотні дощі:
це створення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у виді кислотного туманну, або випадають з опадами;
це зникнення озонового прошарку за рахунок забруднення атмосфери хлорфторуглеводними (фреонами);
це підвищення температури в першу чергу зі збільшенням утримання вуглекислого газу (СО2) і аерозолів в атмосфері;
це вплив природи на людську діяльність;
це деградація біосфери.
12. Що таке озонові дірки:
це зникнення озонового прошарку за рахунок забруднення атмосфери хлорфторуглеводними (фреонами);
це створення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у виді кислотного туманну, або випадають з опадами;
це підвищення температури в першу чергу зі збільшенням утримання вуглекислого газу (СО2) і аерозолів в атмосфері;
це вплив природи на людську діяльність;
це деградація біосфери.
13. Що таке парниковий ефект:
це зникнення озонового прошарку за рахунок забруднення атмосфери хлорфторуглеводними (фреонами);
це підвищення температури в першу чергу зі збільшенням утримання вуглекислого газу (СО2) і аерозолів в атмосфері;
це створення дрібних крапельок сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у виді кислотного туманну, або випадають з опадами;
це вплив природи на людську діяльність;
це деградація біосфери.
14. Яку користь відіграють ліси?
ліси поглинають атмосферне забруднення антропогенного походження;
ліси захищають ґрунт від ерозії, регулюють нормальний стік поверхневих вод;
ліси сприяють кращому плануванню доріг;
ліси перешкоджають зниженню рівня ґрунтових вод і замулюванню рік, каналів і водоймищ;
знищення лісів спричиняє за собою загибель їхньої багатющої флори й фауни.
15. Як впливає радіація на здоров’я людини?
Виникають генетичні зміни;
виникають ракові захворювання;
виникають захворювання на діабет;
ні до яких захворювань не призводять;
виникає променеве захворювання.
16. О сновні напрямки діяльності ООН такі:
організує контроль за розповсюдженням атомної зброї;
організує контроль за забрудненням навколишнього середовища;
організує міжнародні конференції з окремих питань охорони навколишнього середовища;
організує роботу по прогнозуванню наслідків забруднення навколишнього середовища;
організує міжнародні симпозіуми з окремих питань охорони навколишнього середовища.
17. Основні підрозділи та задачі ЮНЕП такі:
глобальна система моніторингу навколишнього середовища (ГЕМС), міжнародний регістр потенційно токсичних хімічних речовин (ІРПТК);
всесвітня мережа даних ІНФОТЕРА;
організує міжнародні симпозіуми з окремих питань охорони навколишнього середовища;
сприяє вживанню заходів по охороні навколишнього середовища.
18. Основні цілі ЮНЕСКО такі:
сприяти миру і безпеці, розвитку співробітництва країн у галузі науки, освіти й культури для заохочення загального розвитку справедливості, правопорядку, сприяти дотримання прав людини й основних свобод, передбачених статутом ООН для всіх народів світу без різниці раси, статі, мови й релігії;
організація міжнародних конференцій з окремих питань охорони навколишнього середовища;
організація роботи по прогнозуванню наслідків забруднення навколишнього середовища;
організація міжнародних симпозіумів з окремих питань охорони навколишнього середовища;
фінансування досліджень.
19. Основні напрямки роботи ЮНЕСКО такі:
охорона навколишнього середовища й пам'ятників культури;
співробітництво в галузі глобальних наукових проблем в області океанографії; співробітництво в галузі глобальних наукових проблем в області геології;
співробітництво в галузі й розвитку атомної енергетики;
співробітництво в галузі глобальних наукових проблем в області гідрології.
20. Якіосновні задачі програми «Людина й біосфера»?
Визначення й оцінка змін у біосфері під впливом антропогенної діяльності; вивчення структури, законів функціонування природних, і контрольованих людиною екосистем;
дослідження зв'язку між соціальними й економічними процесами;
розробка шляхів і засобів збереження та подальшого стабільного розвитку життя на Землі;
координація досліджень біосфери.
21. Які основні напрямки діяльності “Зелених”?
Організація роботи по прогнозуванню наслідків забруднення навколишнього середовища;
боротьба проти забруднення навколишнього середовища, шкідливих наслідків розвитку атомної енергетики і таке інше;
організація міжнародних конференцій з окремих питань охорони навколишнього середовища;
фінансування досліджень;
організація громадських рухів за охорону навколишнього середовища.
22. Основні напрямки діяльності “Римського клубу" такі:
розробка моделей майбутнього розвитку людства;
боротьба проти забруднення навколишнього середовища, шкідливих наслідків розвитку атомної енергетики і таке інше;
організує роботу по прогнозуванню наслідків забруднення навколишнього середовища;
організує міжнародні симпозіуми з окремих питань охорони навколишнього середовища;
фінансування досліджень.
23. Основні цілі “Римського клуба" такі:
зростанням виробництва;
вплив на природу людської діяльності;
дослідження найближчих і подальших наслідків великомасштабних рішень, пов'язаних з обраними людством шляхами науково-технічного й економічного розвитку;
фінансування досліджень;
розвиток атомної енергетики.
24. Що було взято за основу при розробці моделей Форрестера "мир-1,2":
темпи зростання населення;
темпи зростання капіталу;
темпи зменшення природних ресурсів;
забруднення навколишнього середовища;
виробництво продовольства.
25. Причини підвищення радіаційного забруднення в Україні такі:
аварії на АЕС;
космічна радіація;
аварія на ЧАЕС;
аварії на ГЕС;
хімічне забруднення.
26. Які області України є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря шкідливими речовинами?
Львівська, Івано-Франківська, Волинська;
Донецька, Дніпропетровська, Луганська;
Одеська, Миколаївська, Запорізька;
Харківська, Чернігівська, Київська;
Полтавська, Херсонська, Сумська.
27. Визначте політико-правовий аспект сталого розвитку:
розвиток сучасної демократії (правова держава, громадська держава);
система розумного законодавства та податкового обкладання;
забезпечення свободи та рівності всіх людей перед законом;
соціальна справедливість (достойна плата за працю, суворе забезпечення прав людини);
екологічне виховання й освіта.
28. Майбутнє людства при збереженні сучасних тенденцій розвитку суспільства таке:
можливий перехід на рейки стійкого розвитку;
населення планети й забруднення навколишнього середовища по інерції будуть збільшуватися після піка індустріалізації, а потім настане бистре скорочення чисельності населення;
збільшення піка індустріалізації, а потім бистре скорочення ресурсів;
нічого не зміниться;
збільшення виробництва промислової продукції на душу населення.
29. Яке майбутнє людства при розвитку суспільства, яке припускає нульовий приріст населення?
можливий перехід на рейки стійкого розвитку;
населення планети й забруднення навколишнього середовища по інерції будуть ще деякий час збільшуватися після піка індустріалізації, а потім настане бистре скорочення чисельності населення;
після піка індустріалізації, бистре скорочення ресурсів;
нічого не зміниться;
збільшення виробництва промислової продукції на душу населення.
30. Екологізація суспільства - це:
виховання екологічної свідомості;
виховання екологічного мислення;
виховання екологічної поведінки;
виховання екологічної культури суспільства;
виховання технічних навичок.
31. В чому полягає концепція сталого розвитку?
перехід сучасного індустріально-споживацького суспільства до ноосферної цивілізації;
перехід сучасного індустріально-споживацького суспільства до аграрної цивілізації;
перехід сучасного індустріально-споживацького суспільства до розвиненої демократії;
система розумного законодавства та податкового обкладання;
забезпечення свободи та рівності всіх людей перед законом.
32. В чому полягає економічний аспект сталого розвитку?
розумне співвідношення державної, громадської та приватної власності у народному господарстві, цивілізована товарно-ринкова економіка;
демонополізація та вільна конкуренція виробників та продавців;
виробництво сільськогосподарської та промислової продукції, культурних благ у достатній кількості для задовільнення основних життєвих потреб усіх мешканців планети;
ефективні й гуманні засоби стимулювання корисної діяльності людей;
забезпечення екологічної безпеки ноосферного розвитку.
33. В чому полягає екологічний аспект сталого розвитку?
забезпечення екологічної безпеки;
удосконалення адміністративних, економічних і правових методів захисту природи;
збереження реальних можливостей задовольнити основні життєві потреби не тільки для теперішнього, а і для майбутніх поколінь;
систематична еколого-виховна робота серед населення, особливо молоді, яка повинна привести до формування бережливого відношення громадян до природи;
утілення маловикидного, та безвикидного виробництва.
Стисла теорія для підготовки до заліку модулІв
Модуль 1. Предмет екології. Екосистеми, біосфера, їхня структура, властивості й закони функціонування.
1. Предмет екології, її об’єкт та завдання
Геккель дав таке визначення екології - це пізнання економіки природи, одночасне дослідження усіх взаємовідносин живого з органічними й неорганічними компонентами навколишнього середовища, включаючи неодмінно антагоністичні й неантагоністичні взаємовідносини тварин і рослин, що контактують один з одним.
На сучасному етапі розвитку суспільства екологія вирішує коло проблем і користується методами, що виходять далеко за межі чисто біологічної науки. Антропогенний вплив на природне середовище живих організмів досяг таких масштабів, що загрожує самому життю на Землі. Виходячи з цього, можна дати таке визначення екології:
Сучасна екологія - наука про стратегію й тактику збереження і стабільного розвитку життя на Землі.
Провідним у вивченні природних комплексів є принцип системності, який забезпечує підхід до них як до органічно цілісних систем. Виходячи із системного підходу, можна дати таке визначення екології:
Екологія - наука про структуру, властивості й закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня.
Об’єктом вивчення екології є екосистеми різного ієрархічного рівня; предмет вивчення - структура, властивості й закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня.
Мета екології: на основі спеціальних аналітичних наукових дисциплін дати загальну картину структури й функціонування природи та визначити місце й роль людини в природних процесах.
Завдання екології:
1. Вивчення загального стану сучасної біосфери планети, його формування й особливості розвитку під впливом природних і антропогенних чинників;
2. Прогноз динаміки стану біосфери в часі і просторі, в залежності від впливу різноманітних чинників;
3. Розробка шляхів гармонізації взаємодії суспільства й природи з метою зберігання самого життя на Землі.
2 Екосистеми
2.1. Поняття екосистеми
Під системою, взагалі, розуміють упорядковано взаємодіючі й взаємозалежні компоненти, що утворюють єдине ціле. Існує декілька визначень, що таке екосистема.
I. Екосистема - єдиний природний організм, створений за тривалий
період живими організмами й середовищем їхнього існування і, де всі компоненти тісно пов'язані шляхом обміну речовиною та енергією.
II. Екосистеми - термодинамічно відкриті, функціонально цілісні системи, що існують за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії й частково речовини і які саморозвиваються й саморегулюються.
Для виділення екосистеми її розмір не визначений, він може бути як великим так і маленьким.
Розмір екосистеми визначається тим простором, при наявності якого можливе здійснення процесів саморегуляції й самовідновлення сукупності складових компонентів і елементів екосистеми, що створюють середовище.
Компоненти екосистеми
З біологічної точки зору в складі екосистем виділяють такі компоненти:
1. Неорганічні речовини (кисень, азот, вуглекислий газ, вода, фосфор, вуглець і ін.), що вступають у кругообіг;
2. Органічні сполуки (вивірки, вуглеводи, ліпіди та ін.);
3. Повітряне, водяне і субстрактне середовище, яке включає кліматичний режим і інші фізичні чинники;
4. Продуценти – автотрофні (тобто ті, що харчуються самостійно) живі організми, в основному зелені рослини, що можуть створювати біомасу з простих хімічних елементів шляхом фотосинтезу;
5.Макроконсументи - гетеротрофні (ті, що харчуються не самостійно) організми, в основному, це тварини (фаготрофи);
6. Мікроконсументи або редуценти - гетеротрофні організми (бактерії, грибки...), що одержують енергію або при розкладанні мертвих тканин продуцентів або макроконсументів, або шляхом поглинання розчиненої органічної речовини (ці організми ще називаються сапротрофами).
У функціональному плані виділяють такі компоненти:
1. Потоки енергії;
2. Кругообіги речовини;
3. Живі організми;
4. Керуючі ланцюги зворотних зв'язків;
5. Інформаційні потоки.
Компоненти екосистеми знаходяться у визначених взаємозв'язках і взаємодії, що і являє собою структуру екосистеми. Структура зв'язує компоненти системи, надаючи їм спільність і цілісність. Стійкість взаємозв'язків і взаємодія компонентів, тобто структура, перешкоджає постійній зміні компонентів, утримуючи ці зміни у визначених межах і зберігаючи екосистему від розпаду.
У структурному плані екосистеми можуть ділитися на підсистеми й блоки, що грають роль “цеглинок”. У число структурних елементів входять популяції, консорції (сукупність різнорідних організмів, тісно пов'язаних між собою і залежних від центрального члена співтовариства, екологічно й просторово відособлена частина фітоценозу, що складається з рослин однієї або декількох близьких життєвих форм), яруси рослинності. Кількість можливих зв'язків між членами екосистеми визначається за формулою:
, (2.1)
де: А - число зв'язків, N - число видів в екосистемі.
Бувають екосистеми:
монодомінантні - екосистеми з одним основним видом продуцента (монокультура);
олігодомінантні - екосистеми з декількома основними видами продуцентів і консументів (у поняття варто було б уключити і редуцентів);
полідомінантні - екосистеми у котрих немає чіткої переваги невеличкого числа видів над іншими. Ці екосистеми багаті розмаїтістю живих організмів, вони ще називаються бездомінантними.
Чим же визначаються межі різноманіття екосистем? Чому в різних регіонах вони так сильно відрізняються по складу й багатству видів? У результаті чого видове багатство вищих рослин, наприклад, на арктичних островах не перевищує 50 - 100 видів на 100 кв. км, а в тропіках на такій самій площі можна виявити більше 1000 видів? Це пов'язано, по-перше, із дією лімітуючих чинників, насамперед кліматичних, вони визначають, які саме види найкраще пристосовані до існування в тих або інших умовах, а, по-друге, із дією принципу еколого-географічного максимуму видів. Відповідно до цього принципу - для нормального функціонування будь-якої екосистеми в ній повинно існувати стільки і таких видів, скільки і яких необхідно для максимального використання енергії, яка надходить і забезпечення кругообігу речовини.
2.3. Класифікація екосистем
Існують різноманітні підходи до класифікації екосистем.
І. По розміру: мікроекосистеми, мезоекосистеми, макроекосистеми,
континентальні екосистеми, глобальна екосистема - біосфера.
ІІ. По ландшафту: північні хвойні ліси, тундра, листяні ліси, тропічні ліси вологі, тропічні ліси сухі, прерії, савани, пустині, вічнозелені чагарники, гірські ліси (указані тільки континентальні екосистеми, водяні не указані).
ІІІ. По енергії:
1. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, несубсидовані іншими видами енергії;
2. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, субсидовані іншими
джерелами природної енергії (вітер, дощ, та ін.);
3. Екосистеми, рухомі енергією Сонця і субсидовані додатковою
енергією людиною (це агроекосистеми);
4.Індустріально-міські екосистеми, рухомі енергією палива
(копальневим, ядерним...).
Структура екосистем
субстрактне середовище включає повітряний, водяний режим та фізичні фактори.
Рисунок 2.1 Структура екосистем.
2.5. Екологічні фактори
Властивості екосистем описують за допомогою екологічних факторів.
Екологічні фактори - усі складові середовища існування, що впливають на життя й розвиток організмів і на які вони реагують реакціями пристосування.
Розрізняють такі види екологічних факторів:
1. Абіотичні - фактори неживої природи. Вони поділяються на: хімічні - хімічний склад повітря, води, ґрунтів і фізичні - температура, освітленість, вологість, тиск, рівень радіації й ін...
2. Біотичні - фактори живої природи, пов'язані з діяльністю тварин, рослин, мікроорганізмів.
3. Антропогенні - фактори прямо або побічно зобов'язані своїм походженням із діяльністю людини.
Стосовно екосистеми розрізняють зовнішні й внутрішні екологічні фактори
Зовнішні (екзогенні) - фактори, що діють на екосистему через зовнішнє середовище, але самі практично не відчувають зворотної дії (потоки Сонячної енергії, розмір атмосферних осадків і ін..).
Внутрішні - фактори якості екосистеми. До них відносять:
а) мікрометеорологічні - освітленість, температура, вологість приземного прошарку повітря, утримання в ньому кисню, вуглекислого газу тощо;
б) ґрунтові - температура, вологість і склад ґрунтів, утримання гумусу, доступність мінерального харчування, окисновідновний потенціал;
в) біотичні - щільність популяції різноманітних видів, їх віковий склад, морфологічні, фізіологічні і поведінкові характеристики тощо.
2.5.1. Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха. Межа толерантності екосистеми
Живі організми, а значить і екосистеми, реагують на силу впливу того або іншого екологічного фактора. Негативний вплив екологічного фактора може виникати як у випадку надлишку, так і нестачі його дози. Тому є поняття сприятлива доза, або зона оптимуму екологічного фактора й зона песімуму
 |
(доза фактора, за якою організми почуваються пригнічено). Залежність ступеня впливу екологічного фактора від його дози показана на рис. 2.1.
звуться критичними значеннями (критичними точками). Зона між
критичними значеннями екологічного факторазветься зоною толерантності (зоною виживання) екосистеми стосовно даного екологічного фактора. Найбільше поширені організми із широким діапазоном толерантності щодо всіх екологічних факторів. Зона оптимуму – набір значень екологічного
фактора оптимально сприятливих для життя й розвитку живих організмів..
Для нормальної життєдіяльності екосистеми будь-який екологічний фактор повинен приймати оптимальні значення або хоч би не виходити за межі критичних точок - закон оптимуму.
Лімітуючи екологічні фактори - це ті екологічні фактори, доза яких наближається до критичних значень, тобто значення яких вище або нижче оптимального значення.
Таким чином, лімітуючи фактори здержують розвиток організмів за рахунок недоліку або надлишку цього фактора порівняно з потребою.
Принцип Лібіха - стійкість екосистеми визначається найслабшою ланкою в ланцюзі її екологічних потреб (тобто стійкість визначається тим компонентом, що у мінімумі).
