VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці. зорієнтованих у майбутнє

2О7

зорієнтованих у майбутнє. Мова може йти про вибіркове відношення до певних навчальних предметів, пов'язаних з майбутньою вищою осві­тою чи професійною діяльністю, про відвідання підготовчих курсів, про самоосвіту чи включення в реальну трудову діяльність (під час канікул, після занять тощо).

На думку Д. І. Фельдштейна, в юнацькому віці характер розвитку ви­значають праця й учіння як основні види діяльності.

Інші психологи говорять про професійне самовизначення як про­відну діяльність в ранній юності. Так, І. В. Дубровіна уточнює, що до моменту закінчення школи про саме самовизначення говорити рано, бо це лише наміри, плани на майбутнє, які ще не реалізовані. В старших класах формується психологічна готовність до самовизначення. Го­товність до самовизначення означає не завершені в своєму формуванні психологічні структури і якості, а певну зрілість особистості, тобто сфор-мованість психологічних утворень і механізмів, які забезпечують можли­вість росту особистості тепер і в майбутньому.

Зміст психологічної готовності до самовизначення включає:

- сформованість на високому рівні психологічних структур: теоретич­
ного мислення, основ наукового й громадянського світогляду, само­
свідомості й розвиненої рефлексії;

- розвиненість потреб, які забезпечують змістову наповненість особис­
тості: потребу зайняти внутрішню позицію дорослої людини - члена
суспільства, потреба у спілкуванні, в праці, моральні установки, цін­
нісні орієнтації, часові перспективи;

- становлення передумов індивідуальності як результат розвитку й
усвідомлення своїх здібностей й інтересів, критичного відношення до
них.

Більшість дослідників розглядають професійне самовизначення як багатовимірний й багатоступінчастий процес, розгорнутий у часі. Зро­блений професійний вибір не звужує можливості, навпаки, набутий на обраному шляху досвід змінює картину подальших можливостей вибору людини й спрямовує її подальший розвиток, відкриває для неї новий, ра­ніше недоступний світ.

В ранньому юнацькому віці професійне самовизначення складає важ­ливий момент особистісного самовизначення, хоча й не вичерпує його. Вибір професії фактично означає проектування у майбутнє певної соці­альної позиції.

Вже на попередніх вікових етапах складаються уявлення про ряд про­фесій. Інформованість про професії, їх соціальний престиж, рівень май­бутнього матеріального забезпечення, врахування позиції близьких зна­чущих людей, особисті нахили і здібності тощо здійснюють вплив на професійне самовизначення молодих людей.

Рішення про вибір професії проходить ряд стадій: стадія фантастич­ного вибору до 11 років; стадія пробного вибору до 16-19 років, коли ви­діляється декілька найбільш реальних і прийнятних варіантів, між якими й робиться вибір; стадія реалістичного вибору після 19 років включає обговорення питання вибору з обізнаними людьми, усвідомлення мож­ливості конфлікту між здібностями, цінностями, інтересами й об'єктив­ними умовами реального світу.

У професійному самовизначенні у віковій психології розрізняють ряд етапів.

Перший етап - дитяча гра, протягом якої дитина приймає на себе різ­ні професійні ролі, „програючи" окремі елементи пов'язаної з ними по­ведінки.

Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

Третій етап, який охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, - попередній вибір професії. Різні види діяльності сорту­ються та оцінюються спочатку з точки зору інтересів підлітка („Я люблю читати художню літературу" - „Стану філологом"), потім - з точки зору його здібностей („В мене гарні справи з математикою - може, зайнятися нею?") і, нарешті, з точки зору його системи цінностей („Хочу допомага­ти людям, - стану юристом").

Четвертий етап - практичне прийняття рішення, власне вибір про­фесії, включає в себе два головних компоненти: визначення рівня ква­ліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї, вибір конкретної спеціальності. Вибір спеціальності - багатоступеневий про­цес. Вже до кінця IX класу школярі повинні зробити вибір між трьома соціальними орієнтаціями: на загальну освіту (перехід у X клас), на про­фесійну освіту (вступ в ПТУ або технікум), безпосередньо на трудову діяльність (з наступним завершенням або незавершенням освіти). Окрім інтересів, здібностей та ціннісних орієнтацій, важливу роль у прийнятті рішення має оцінка своїх об'єктивних можливостей - матеріальних умов сім'ї, рівня навчальної підготовки, стану здоров'я і т.д. Той, хто вибирає професійну освіту або роботу, повинен відразу ж доповнити соціальну орієнтацію професійною - куди саме поступити та що робити. У інших таке рішення відкладається до закінчення XI класу, до того ж у одинад-цятикласників, як і у дев'ятикласників, вибору професії передує більш широка соціальна орієнтація: установка на вуз, спеціальну професійну освіту або трудову діяльність.

Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнта­цію та визначення свого місця у дорослому світі. Поняття „самовизна­чення", яке використовується у вітчизняній психології, подібне до понят­тя „ідентичність", розробленого американським вченим Е. Еріксоном.

2О8