2О7
зорієнтованих у майбутнє. Мова може йти про вибіркове відношення до певних навчальних предметів, пов'язаних з майбутньою вищою освітою чи професійною діяльністю, про відвідання підготовчих курсів, про самоосвіту чи включення в реальну трудову діяльність (під час канікул, після занять тощо).
На думку Д. І. Фельдштейна, в юнацькому віці характер розвитку визначають праця й учіння як основні види діяльності.
Інші психологи говорять про професійне самовизначення як провідну діяльність в ранній юності. Так, І. В. Дубровіна уточнює, що до моменту закінчення школи про саме самовизначення говорити рано, бо це лише наміри, плани на майбутнє, які ще не реалізовані. В старших класах формується психологічна готовність до самовизначення. Готовність до самовизначення означає не завершені в своєму формуванні психологічні структури і якості, а певну зрілість особистості, тобто сфор-мованість психологічних утворень і механізмів, які забезпечують можливість росту особистості тепер і в майбутньому.
Зміст психологічної готовності до самовизначення включає:
- сформованість на високому рівні психологічних структур: теоретич
ного мислення, основ наукового й громадянського світогляду, само
свідомості й розвиненої рефлексії;
- розвиненість потреб, які забезпечують змістову наповненість особис
тості: потребу зайняти внутрішню позицію дорослої людини - члена
суспільства, потреба у спілкуванні, в праці, моральні установки, цін
нісні орієнтації, часові перспективи;
- становлення передумов індивідуальності як результат розвитку й
усвідомлення своїх здібностей й інтересів, критичного відношення до
них.
Більшість дослідників розглядають професійне самовизначення як багатовимірний й багатоступінчастий процес, розгорнутий у часі. Зроблений професійний вибір не звужує можливості, навпаки, набутий на обраному шляху досвід змінює картину подальших можливостей вибору людини й спрямовує її подальший розвиток, відкриває для неї новий, раніше недоступний світ.
В ранньому юнацькому віці професійне самовизначення складає важливий момент особистісного самовизначення, хоча й не вичерпує його. Вибір професії фактично означає проектування у майбутнє певної соціальної позиції.
Вже на попередніх вікових етапах складаються уявлення про ряд професій. Інформованість про професії, їх соціальний престиж, рівень майбутнього матеріального забезпечення, врахування позиції близьких значущих людей, особисті нахили і здібності тощо здійснюють вплив на професійне самовизначення молодих людей.
Рішення про вибір професії проходить ряд стадій: стадія фантастичного вибору до 11 років; стадія пробного вибору до 16-19 років, коли виділяється декілька найбільш реальних і прийнятних варіантів, між якими й робиться вибір; стадія реалістичного вибору після 19 років включає обговорення питання вибору з обізнаними людьми, усвідомлення можливості конфлікту між здібностями, цінностями, інтересами й об'єктивними умовами реального світу.
У професійному самовизначенні у віковій психології розрізняють ряд етапів.
Перший етап - дитяча гра, протягом якої дитина приймає на себе різні професійні ролі, „програючи" окремі елементи пов'язаної з ними поведінки.
Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.
Третій етап, який охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку, - попередній вибір професії. Різні види діяльності сортуються та оцінюються спочатку з точки зору інтересів підлітка („Я люблю читати художню літературу" - „Стану філологом"), потім - з точки зору його здібностей („В мене гарні справи з математикою - може, зайнятися нею?") і, нарешті, з точки зору його системи цінностей („Хочу допомагати людям, - стану юристом").
Четвертий етап - практичне прийняття рішення, власне вибір професії, включає в себе два головних компоненти: визначення рівня кваліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї, вибір конкретної спеціальності. Вибір спеціальності - багатоступеневий процес. Вже до кінця IX класу школярі повинні зробити вибір між трьома соціальними орієнтаціями: на загальну освіту (перехід у X клас), на професійну освіту (вступ в ПТУ або технікум), безпосередньо на трудову діяльність (з наступним завершенням або незавершенням освіти). Окрім інтересів, здібностей та ціннісних орієнтацій, важливу роль у прийнятті рішення має оцінка своїх об'єктивних можливостей - матеріальних умов сім'ї, рівня навчальної підготовки, стану здоров'я і т.д. Той, хто вибирає професійну освіту або роботу, повинен відразу ж доповнити соціальну орієнтацію професійною - куди саме поступити та що робити. У інших таке рішення відкладається до закінчення XI класу, до того ж у одинад-цятикласників, як і у дев'ятикласників, вибору професії передує більш широка соціальна орієнтація: установка на вуз, спеціальну професійну освіту або трудову діяльність.
Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнтацію та визначення свого місця у дорослому світі. Поняття „самовизначення", яке використовується у вітчизняній психології, подібне до поняття „ідентичність", розробленого американським вченим Е. Еріксоном.
2О8
