Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ сп≥лкуванн€ в ≥грах тварин




—п≥льн≥ ≥гри. √рупова повед≥нка у вищих тварин також формуЇтьс€ переважно в процес≥ сп≥льних ≥гор, п≥д час €ких в≥дбуваютьс€ погоджен≥ д≥њ €к м≥н≥мум хоча б двох партнер≥в. —п≥льн≥ ≥гри зустр≥чаютьс€ т≥льки у тварин, €ким властив≥ роз-винут≥ форми груповоњ повед≥нки.

«вичайно, сп≥лкуванн€ формуЇтьс€ не т≥льки п≥д час сп≥льноњ ≥гровоњ активност≥ дитинчат. ƒосить вказати на те, що ритуал≥-зован≥ форми повед≥нки, ц≥ найважлив≥ш≥ компоненти сп≥лку-ванн€, повною м≥рою ви€вл€ютьс€ й у таких тварин, €к≥ в≥д моменту народженн€ вирощувалис€ в повн≥й ≥зол€ц≥њ ≥ не мали н≥€коњ можливост≥ сп≥лкуватис€, а тим б≥льше гратис€ з ≥нши-ми тваринами. ƒо генетично ф≥ксованих, ≥нстинктивних форм сп≥лкуванн€ належить ≥ взаЇмне стимулюванн€. як≥ ж момен-ти сп≥лкуванн€ у такому раз≥ формуютьс€ у вищих тварин €к насл≥док ≥гровоњ активност≥? ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн€, необх≥дно проанал≥зувати ≥грову активн≥сть молодих тварин €к розвиваючу д≥€льн≥сть, враховуючи при цьому, що сп≥лкуван-н€ також Ї одн≥Їю ≥з форм д≥€льност≥ тварин.

—п≥льн≥ ≥гри виконуютьс€ переважно без предмет≥в. як ≥ в ман≥пул€ц≥йних ≥грах, у них ви€вл€ютьс€ особливост≥ способу житт€ тварини. “ак, серед гризун≥в у дитинчат морськоњ свин≠ки в≥дсутн€ ≥грова боротьба, њхн≥ ≥гри обмежуютьс€ сп≥льними стрибками ≥ боданн€м, €к у копитних, що служить Узапрошен-н€мФ до гри. ” цих тварин сутички завжди призвод€ть до уш-коджень, але перш≥ б≥йки в≥дбуваютьс€ водночас з≥ справжньою статевою повед≥нкою, тобто на 30-й день житт€. ” бабака ж, наприклад, пров≥дним про€вом ≥гровоњ активност≥ Ї саме ≥грова боротьба: молод≥ тварини часто ≥ подовгу Уборютьс€Ф, стаючи на задн≥ к≥нц≥вки й обхоплюючи одне одного передн≥ми. ” так≥й


поз≥ вони трус€тьс€ ≥ штовхаютьс€. ” молодих бабак≥в часто спостер≥гаЇтьс€ й ≥грова втеча, тод≥ €к загальнорухлив≥ ≥гри њм майже не властив≥.

Ќ≥мецькому етологу –. Ўенкелю вдалос€ на основ≥ двор≥чних польових досл≥джень, проведених у  ен≥њ, простежити форму-ванн€ ≥гровоњ повед≥нки левен€т в≥д перших дн≥в њхнього жит-т€. —п≥льн≥ ≥гри цих тварин (€к й ≥нших дитинчат кот€чих) по-л€гають, насамперед, у п≥дкраданн≥, напад≥, пересл≥дуванн≥ та Уборотьб≥", причому партнери час в≥д часу м≥н€ютьс€ рол€ми. Ўенкель п≥дкреслював, що гра левен€т спри€Ї формуванню до-рослоњ повед≥нки, але спочатку вона складаЇтьс€ т≥льки з дифу-з≥йних рухових елемент≥в. ÷е Ї ще одним п≥дтвердженн€м кон-цепц≥њ гри €к д≥€льност≥, що розвиваЇ.

¬заЇмини, що складаютьс€ м≥ж партнерами у процес≥ сп≥льних ≥гор, особливо п≥д час ≥гровоњ боротьби, найчаст≥ше набирають ≥Їрарх≥чного характеру. ≈лементи антагон≥стичноњ повед≥нки ≥ суп≥др€дност≥ були встановлен≥ в ≥грах багатьох ссавц≥в.

” псових ≥Їрарх≥чн≥ взаЇмини починають формуватис€ у в≥ц≥ 1-1,5 м≥с€ц€, хоча в≥дпов≥дн≥ виразн≥ пози ≥ рухи зТ€вл€ютьс€ п≥д час гри вже ран≥ше. “ак, у лисен€т уже на 32-34-й дн≥ житт€ спостер≥гаютьс€ ц≥лком виражен≥ УнападиФ на побрати-м≥в з ознаками ≥мпонуванн€ ≥ зал€куванн€.

ўо ж до неритуал≥зованого ≥грового сп≥лкуванн€ молодих тварин, зокрема псових, то, ймов≥рно, вс≥ њхн≥ рухи також ма-ють сигнальне значени€. “ак, наприклад, Утр≥панн€" партнера Ї не т≥льки про€вом "грубоњ" ф≥зичноњ сили, але й мае ознаки неритуал≥зованоњ демонстрац≥йноњ повед≥нки, будучи засобом псих≥чного впливу на партнера, його зал€куванн€.

Ќа в≥дм≥ну в≥д розгл€нутих дотепер сп≥льних неман≥пул€-ц≥йних ≥гор у сп≥льних ман≥пул€ц≥йних ≥грах тварини включа-ють до своњх сп≥льних д≥й €к≥-небудь предмети €к обТЇкт гри, тому сп≥лкуванн€ м≥ж партнерами носить п≥д час таких ≥гор почасти опосередкований характер. “ак≥ ≥гри виконують знач-ну комун≥кативну роль, хоча под≥бн≥ предмети можуть одночас-но служити ≥ зам≥ною ритуального харчового обТЇкта (у хижа-к≥в Ч жертви).

” диких чотирьохм≥с€чних порос€т н≥мецький етолог √. ‘ред-р≥х спостер≥гав сп≥льну гру з монетою: порос€та нюхали ≥ при-давлювали њњ "п'€тачкамиФ, п≥дштовхували ≥ п≥дкидали њњ вгору,


р≥зко п≥двод€чи при цьому голову. ” ц≥й гр≥ одночасно брали участь дек≥лька порос€т, причому кожне з них намагалос€ за-волод≥ти монетою ≥ погратис€ з нею в описаний спос≥б.

≤грова сигнал≥зац≥€. ѕогоджен≥сть д≥€льност≥ ≥грових парт-нер≥в ірунтуЇтьс€ на обоп≥льн≥й вроджен≥й сигнал≥зац≥њ. ÷≥ сиг-нали виконують функц≥ю ключових стимул≥в ≥гровоњ повед≥нки. ÷е специф≥чн≥ пози, рухи, звуки, що опов≥щають партнера про готовн≥сть до гри, у €к≥й Узапрошують" його вз€ти участь. “ак, наприклад, у бурого ведмед€, за польовими спостереженн€ми  ротта, Узапрошенн€Ф до гри пол€гаЇ в тому, що ведмежа по-в≥льно наближаЇтьс€ до можливого ≥грового партнера, хитаючи головою вл≥во ≥ вправо, пот≥м припадаЇ до земл≥ ≥ дуже обереж-но обхоплюе його передн≥ми лапами. ” дитинчат псових Уза≠прошенн€" до гри в≥дбуваЇтьс€ за допомогою особливоњ манери наближенн€ до партнера, специф≥чним розгойдуванн€м голови, пригинанн€м донизу передньоњ частини тулуба, що супрово-джуетьс€ його розгойдуванн€м чи невеликими стрибками з боку в б≥к на очах у партнера, п≥дн€тт€м передньоњ лапи в напр€м≥ партнера тощо. ” дитинчати, €ке заграе, одночасно зТ€вл€-ютьс€ подовжн≥ складки на чол≥, а вуха спр€мован≥ вперед.

Ќе менш важливими Ї сигнали, €к≥ обер≥гають в≥д Усерйоз-ного" насл≥дку ≥гровоњ боротьби, вони дозвол€ють тварин≥ в≥д-р≥знити гру в≥д "не гриФ. Ѕез под≥бного попередженн€ про те, що агрес≥€ Уне д≥йсна", ≥грова боротьба може легко перетвори-тис€ в справжню. ÷≥ сигнали переважно ≥ створюють загальну У≥грову ситуац≥ю".

«начени€ сп≥льних ≥гор дл€ дорослоњ повед≥нки. ƒл€ багатьох вид≥в тварин доведено: €кщо дитинчат позбавити можливост≥ сп≥льно гратис€, то в дорослому стан≥ сфера сп≥лкуванн€ ви€-витьс€ пом≥тно порушеною. “ак, у морських свинок це вира-жаЇтьс€ в збереженн≥ ≥нфантильноњ повед≥нки (нав≥ть п≥сл€ повного статевого дозр≥ванн€) ≥ в ненормальних реакц≥€х на ро-дич≥в та ≥нших тварин (ѕ. та I.  ункель).

ќсобливо виразне значени€ сп≥льних ≥гор дитинчати дл€ подалыпого житт€ особини ви€вл€Їтьс€ в мавп. ѕро згубн≥ насл≥дки позбавленн€ молодих мавп можливост≥ гратис€ з од-нол≥тками (чи ≥ншими тваринами) переконливо св≥дчать експе-рименти багатьох досл≥дник≥в, зокрема ’арлоу ≥ його колег. як ≥ в ≥нших тварин, ц≥ насл≥дки ви€вл€ютьс€ в дорослих особин


насамперед у њхн≥й нездатност≥ до нормального сп≥лкуванн€ з под≥бними соб≥, особливо ≥з статевими партнерами, а також у наступн≥й материнськ≥й повед≥нц≥. ’арактеризуючи роль гри в розвитку сп≥лкуванн€ в мавп, в≥дом≥ досл≥дники повед≥нки при-мат≥в —. Ћ. ”ошберн та I. де ¬оре п≥дкреслювали, що без гри не Ї можливим розвиток нормальних форм сп≥лкуванн€ ≥ стад-ноњ повед≥нки в ц≥лому. ¬чен≥ вважали, що молод≥ мавпи вчатьс€ сп≥лкуватис€ одна з одною в "≥грових трупахФ, де вони "практи-кують вм≥нн€ ≥ форми повед≥нки дорослого житт€".

¬ажливо в≥дзначити, що функц≥ю партнера по гр≥ з усп≥хом може зд≥йснювати ≥нша тварина ≥ нав≥ть людина. ѕро це св≥дчить, наприклад, та обставина, що при ≥зольованому вирощуванн≥ ди-тинчат мавп, €к≥ мали можлив≥сть гратис€ т≥льки з людьми, фор-муванн€ повноц≥нних форм сп≥лкуванн€ в≥дбуваЇтьс€ без пере≠шкод. ÷е ж властиво ≥ дл€ дитинчат хижих ссавц≥в, зокрема ведмежат ≥ вовчен€т. ”с≥ ц≥ тварини надал≥ ви€вл€ютьс€ ц≥лком здатними до нормального сп≥лкуванн€ з родичами.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 840 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1337 - | 1212 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.