а)(4,2;10,5);
б)(18,4;20,8);
в)(7,7;2,5).
Задача 4
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Активи | Страхові резерви |
| 2,5 | ||
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між активами і страховими резервами. Середній розмір активів і страхових резервів четвертьої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є більшим на:
а)(17,7;13,0);
б)(20,1;18,6);
в)(40,5;20,3).
Задача 5
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Активи | Страхові резерви |
| 2,5 | ||
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між активами і страховими резервами. Середній розмір активів і страхових резервів п’ятої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є більшим на:
а)(19,1; 22,3);
б)(27,7;26,0);
в)(30,6; 15,9).
Задача 6
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Страхові платежі | Страхові резерви |
| 2,5 | ||
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між страховими платежами і страховими резервами. Середній розмір страхових платежів і страхових резервів першої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є меншим на:
а)(40,3; 50,4);
б)(30,1;29,8);
в)(9,7; 10,3).
Задача 7
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Страхові платежі | Страхові резерви |
| 2,5 | ||
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між страховими платежами і страховими резервами. Середній розмір страхових мплатежів і страхових резервів другої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є меншим на:
а)(1,8;5,2);
б)(40,5;34,7);
в)(30,4;8,5).
Задача 8
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Страхові платежі | Страхові резерви |
| 2,5 | ||
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між страховими платежами і страховими резервами. Середній розмір страхових платежів і страхових резервів третьої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є більшим на:
а)(20,1;4,5);
б)(6,4;11,5);
в)(10,9;50,6).
Задача 9
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Страхові платежі | Страхові резерви |
| 2,5 | ||
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між страховими платежами і страховими резервами. Середній розмір страхових платежів і страхових резервів четвертої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є більшим на:
а)(30,1; 29,2);
б)(15,2;20,4);
в)(11,4; 14,5).
Задача 10
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Страхові платежі | Страхові резерви |
| 2,5 | ||
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між страховими платежами і страховими резервами. Середній розмір страхових платежів і страхових резервів п’ятої групи порівняно із показниками сукупності відповідної є більшим на:
а) (19,1;22,2);
б)(10,1;11,1);
в)(5,6;4,5).
Задача 11
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Статутний капітал | Страхові резерви |
| 1,5 | ||
| 1,5 | 2,5 | |
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між розміром статутного капіталу і страховими резервами. Середній розмір статутного капіталу і страхових резервів першої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є меншим на:
а) (18,4; 20,5);
б) (4,3; 10,3);
в) (15,6; 18,1).
Задача 12
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Статутний капітал | Страхові резерви |
| 1,5 | ||
| 1,5 | 2,5 | |
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між розміром статутного капіталу і страховими резервами. Середній розмір статутного капіталу і страхових резервів другої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є меншим на:
а) (5,4;8,7);
б)(10,5;6,9);
в)(0,1;1,2).
Задача 13
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Статутний капітал | Страхові резерви |
| 1,5 | ||
| 1,5 | 2,5 | |
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між розміром статутного капіталу і страховими резервами. Середній розмір статутного капіталу і страхових резервів третьої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є більшим на:
а) (3,1;12,8);
б)(40,2;18,4);
в)(30,1; 20,5).
Задача 14
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Статутний капітал | Страхові резерви |
| 1,5 | ||
| 1,5 | 2,5 | |
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між розміром статутного капіталу і страховими резервами. Середній розмір статутного капіталу і страхових резервів четвертьої групи порівняно із показниками сукупності відповідної є більшим на:
а)(40,3;20,7);
б) (8,4;11,5);
в) (30,5;70,4).
Задача 15
Провести аналітичне групування і його результати представити в аналітичній таблиці:
Зробити аналіз статистичної таблиці.
| № страхової компанії | Статутний капітал | Страхові резерви |
| 1,5 | ||
| 1,5 | 2,5 | |
Метою групування є вивчення взаємозв’язку між розміром статутного капіталу і страховими резервами. Середній розмір статутного капіталу і страхових резервів п’ятої групи порівняно із показниками сукупності відповідно є більшим на:
а)(40,9; 30,1);
б) (20,2; 14,1);
в)(13,4;26,5).
Графічний метод
А
1. Під статистичним графіком розуміють:
а) будь-яке графічне зображення;
б) форма раціонального, наочного викладу статистичних даних про явища і процеси суспільного життя;
в) спосіб наочного зображення і узагальнення статистичних даних про соціально економічні явища і процеси через геометричні образи, малюнки або схематичні карти;
г) просту ілюстрацію текстової чи табличної форми показу статистичних даних.
2. До основних елементів статистичних графіків відносять:
а) підмет;
б) присудок;
в) рядки;
г) графи;
д) правильної відповіді не запропоновано.
3. Засобами просторових орієнтирів статистичних графіків є:
а) декартова система координат;
б) полярна система координат;
в) графічні або контурні карти;
г) всі вище перераховані варіанти відповідей правильні.
4. До статистичних графіків відносять:
а) організаційні схеми;
б) графіки промислових процесів;
в) графіки математичних функцій;
г) правильної відповіді не запропоновано.
5. Під полем графіка розуміють:
а) поле, де кожному елементу сукупності відповідає точка, а всі елементи утворюють певне скупчення точок;
б) простір, на якому розміщують геометричні або інші графічні знаки;
в) правильної відповіді не запропоновано.
6. Якими повинні бути пропорції сторін поля графіка?
а) графіки доцільно будувати квадратної форми;
б) графіки здебільшого бувають прямокутної форми;
в) статистичні дані графічно зображають у вигляді рівностороннього трикутника;
г) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.
7. Для графічного зображення даних на графіках з нерівними сторонами поля на практиці найчастіше використовується формат з відношенням короткої і довгої сторін поля:
а) від 1:1,50 до 1:2,00;
б) від 1:1,25 до 1:1,50;
г) від 1:1,30 до 1:1,50.
8. Під координатною сіткою в прямокутній системі координат розуміють:
а) сукупність паралельних та вертикальних ліній;
б) сукупність концентричних кіл;
в) сукупність паралельних та вертикальних ліній, які покривають поле графіка в межах осей координат.
9. Під координатною сіткою в полярній системі координат розуміють:
а) сукупність концентричних кіл;
б) сукупність паралельних та вертикальних ліній;
в) осі координат;
г) сукупність концентричних кіл з центром у центрі обертання.
10. Основою або мовою статистичних графіків є:
а) графічні образи;
б) поле графіка;
в) просторові і масштабні орієнтири;
г) експлікація;
11. Найбільш ефективним використання полярної системи координат є при зображенні:
а) розподілу елементів сукупності;
б) сезонних та циклічних коливань;
в) динаміки явищ і процесів;
г) взаємозв’язків явищ.
12. У полярній системі координат положення будь-якої точки визначається:
а) двома координатами: відстанню певної точки від полюса і кутом між полярною віссю і прямою, яка з’єднює полюс з цією точкою;
б) довжиною двох перпендикулярів, опущених з цієї точки на вісь абсцис і ординат;
в) відстанню певної точки від центра обертання;
г) кутом між полярною віссю і прямою, яка з’єдную центр обертання з цією точкою;
13. Просторові орієнтири використовують для:
а) словесних пояснень змісту графіка і його основних елементів;
б) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;
в) визначення розмірів і інших графічних знаків;
г) графічного відображення статистичних даних;
д) розміщення геометричних знаків у просторі.
14. Кут нахилу відрізків прямих ліній, що з’єднюють крапки на графіках, відображує:
а) розмір, величину, рівень явища чи його ознаки;
б) виразність і зміст явища;
в) інтенсивність, ступінь зміни явища чи його ознаки у часі чи просторі.
15. Негеометричні знаки-символи застосовують при побудові діаграм:
а) стовпчикових;
б) секторних;
в) стрічкових;
г) фігурних.
16. При побудові фігурних діаграм масштаби діаграм зображають:
а) знаками-символами різних розмірів;
б) різною кількістю знаків-символів одинкового розміру;
в) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.
17. Графічні образи – це:
а) крапки;
б) відрізки прямих ліній;
в) площинні геометричні фігури;
г) силуети, малюнки;
д) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.
18. Площини кругів або квадратів, які відображають розміри явищ, що порівнюють, відносяться як:
а) корені квадратні з радіусів або корені квадратні сторін відповідних кругів або квадратів;
б) радіуси або сторони відповідних кругів або квадратів;
в) квадрати радіусів або квадрати сторін відповідних кругів або квадратів.
19. Для зображення показників круговими або квадратними діаграмами необхідно визначити радіуси кругів або сторони квадратів, для чого:
а) добути корені квадратні з величин показників;
б) піднести до квадрату величини показників;
в) правильної відповіді не запропоновано.
20. Масштабні орієнтири застосовують для:
а) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;
б) визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків;
в) розміщення геометричних та інших графічних знаків у просторі;
г) пояснення змісту і основних елементів графіка.
21. Функціональною називають шкалу, у якої:
а) рівним графічним інтервалам відповідають нерівні числові інтервали;
б) рівним графічним інтервалам відповідають рівні числові інтервали;
в) правильної відповіді не запропоновано.
22. На логарифмічній шкалі відлік починають від:
а) 1;
б) 0;
в) 10.
23. Експлікація графіка застосовується для:
а) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;
б) визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків;
в) розміщення геометричних та інших графічних знаків у просторі;
г) пояснення змісту і основних елементів графіка.
24. Ярлики – це:
а) пояснювальні надписи, що знаходяться на самому графіку;
б) примітки, в яких вказують джерела статистичних даних та розкривається зміст і методика їх одержання;
в) умовні позначення, що спеціально винесені за межі графічного образу.
25. Легенди – це:
а) пояснювальні надписи, що знаходяться на самому графіку;
б) примітки, в яких вказують джерела статистичних даних та розкривається зміст і методика їх одержання;
в) умовні позначення, що спеціально винесені за межі графічного образу.
26. За видом поля статистичні графіки поділяють на:
а) графіки рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівняння;
б) діаграми і статистичні карти;
в) графіки крапкові, лінійні, площинні, просторові (об’ємні) і зображальні (фігурні);
г) графіки у прямокутній і у полярній системі координат;
д) графіки з рівномірними, нерівномірними і змішаними шкалами.
27. За функціонально-цільовим призначенням статистичні графіки поділяють на:
а) графіки рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівняння;
б) діаграми і статистичні карти;
в) графіки крапкові, лінійні, площинні, просторові (об’ємні) і зображальні (фігурні);
г) графіки у прямокутній і у полярній системі координат;
д) графіки з рівномірними, нерівномірними і змішаними шкалами.
28. При побудові огіви:
а) на осі абсцис відкладають кумулятивні частоти або частки, а по осі ординат – межі інтервалів ряду розподілу;
б) на осі абсцис відкладають інтервали групувань у вигляді відрізків, а на осі ординат – кумулятивні частоти або частки;
в) на осі абсцис відповідно до прийнятого масштабу відкладають нижню і верхню межі інтервалів, а на осі ординат – частоти або частки.
29. Коли розподіл зображувальних явищ за адміністративними районами немає великого значення, тоді використовують;
а) ізолінійні картограми;
б) центрограми;
в) фонові картограми;
г) крапкові картограми;
д) картодіаграми;
30. Центрограма – це:
а) схематична географічна карта, на якій розподіл зображуваних явищ по території дається за допомогою розмальовування, штрихування або крапок;
б) контурна карта, на якій розміщено короткі цифрові таблиці з інформацією про історико-географічний розвиток і розміщення явища;
в) статистичний графік, на якому явища зображають на контурній картів за допомогою знаків-символів у вигляді стовпчиків, квадратів, кругів тощо, а величина знаку залежить від розміру явища
В
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.
а) 1460 грн.;
б) 1280 грн.;
в) 1610 грн.
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.
а) 1650 грн.;
б) 1470 грн.;
в) 1290 грн.
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.
а) 1150 грн.;
б) 1450 грн.;
в) 1330 грн.
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.
а) 1390 грн.;
б) 1170 грн.;
в) 1450 грн.
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.
а) 1340 грн.;
б) 1460 грн.;
в) 1180 грн.
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.
а) 1440 грн.;
б) 1050 грн.;
в) 1270 грн.
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде медіанне значення зарплати? Медіану визначити графічним способом.
а) 1460 грн.;
б) 1670 грн.;
в) 1810 грн.
| Групи працюючих за розміром зарплати, грн. | Чисельність працюючих осіб |
| 1000-1200 | |
| 1200-1400 | |
| 1400-1600 | |
| 1600-1800 | |
| 1800-2000 |
Яким буде модальне значення зарплати? Моду визначити графічним способом.
