Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


як≥ висловлюванн€ Ї характерними дл€ прагматизму?




- функц≥€ розуму пол€гаЇ не в п≥знанн≥ обТЇкту, а в подоланн≥ сумн≥в≥в, котр≥ можуть стати перешкодою до д≥њ;

- ф≥лософ≥€ повинна стати загальним методом вир≥шенн€ життЇвих проблем, а не абстрактних проблем про початки бутт€;

- ≥стинна ф≥лософ≥€ немаЇ н≥чого сп≥льного з досв≥дом, практикою Ц це прерогатива точних наук;

- критер≥Їм ≥стинност≥ знанн€ Ї його ефективн≥сть та корисн≥сть, а не в≥дпов≥дн≥сть обТЇкту.

як≥ пон€тт€ характеризують Уф≥лософ≥ю житт€Ф?

- вол€ до влади; - турбота;

- життЇвий порив; - творча еволюц≥€;

- в≥дпов≥дальн≥сть.

5.якому ф≥лософу ’’ стол≥тт€ належать слова: У Ћюдина приречена бути в≥льною. ѕриречена тому що не сама себе створила, ≥ все ж в≥льна, тому що, колись закинута у св≥т, в≥дпов≥даЇ за все, що робитьФ?

- —артру; - Ѕергсону;

- Ўелеру; - ‘ромму.

6.“еза: УЌаука сама соб≥ ф≥лософ≥€Ф - була проголошена:

- ћарксом; - Ќ≥цше;

- ≈нгельсом; -  онтом.

¬изначте, €кий ≥з напр€м≥в Унауковоњ ф≥лософ≥њФ у ’≤’ стол≥тт≥ напол€гав на тому, що ф≥лософ≥€ повинна вивчати мову та лог≥ку науки?

- марксизм; - прагматизм;

- природничий матер≥ал≥зм; - позитив≥зм.

’то з представник≥в позитив≥зму розробив вченн€ про три стад≥њ духовного розвитку людства?

- √.—пенсер; - ƒж.ћ≥лль;

- ≈.ћах; - ќ. онт;

- –.јвенар≥ус.

Ќазв≥ть ≥ охарактеризуйте ц≥ стад≥њ

як називаЇтьс€ ф≥лософський напр€мок, котрий не визнаЇ метаф≥зичного обірунтуванн€ наукових знань ≥ вимагаЇ емп≥ричного обірунтуванн€?

- ≥нтелектуал≥зм; - позитив≥зм;

- трансцендентал≥зм; - ф≥кц≥онал≥зм.

’то Ї основоположником позитив≥зму?

-  ант; -  оген;

-  онт; - ћ≥лль.

Ќа що повинн≥ спиратис€ знанн€, котр≥, з точки зору ќ. онта, могли б оц≥нюватись €к ≥стинн≥?

- на здоровий глузд; - на ≥нтуњц≥ю;

- на лог≥ку; - на спостереженн€.

12.ќ. онт вважав, що наука повинна вивчати €вища, не претендуючи на п≥знанн€ Уграничних причинФ, ≥ прагнути до Узам≥н≥ слова УчомуФ словом Е

- нав≥що; - €к;

- ск≥льки; - що.

ќ. онт стверджував, що в≥н в≥дкрив закон Утрьох стад≥йФ ≥нтелектуальноњ еволюц≥њ людства. ¬ €кому з наведених нижче пункт≥в приписана зайва Устад≥€Ф?

- метаф≥зична; - наукова;

- теолог≥чна; - езотерична.

як у  онта називаЇтьс€ стан людського розуму, котрий Ї УхворобливимФ ≥ перех≥дним в≥д рел≥г≥йного стану до позитивно-наукового?

- метаф≥зичний; - н≥г≥л≥стичний;

- скептичний; - емп≥ричний.

ўо, з точки зору ќ. онта, Ї головною метою позитивноњ науки?

- накопиченн€ та опис факт≥в;

- п≥знанн€ апр≥орних закон≥в розуму;

- п≥знанн€ сутност≥ €вищ;

- передбаченн€ €вищ на основ≥ п≥знаних закон≥в.

16.ќ. онт у соц≥олог≥њ вид≥лив дв≥ частини, а саме:соц≥альну статистику ≥ Е

- соц≥альну динам≥ку; - соц≥альну прагматику;

- соц≥альну практику; - соц≥альну статику.

яке ф≥лософське вченн€ пропонуЇ Упринцип економ≥њ мисленн€Ф та Упринцип найменшоњ трати силФ?

- позитив≥зм; - неопозитив≥зм;

- постпозитив≥зм; - емп≥р≥окритицизм;

- екзистенц≥ал≥зм.

’то з названих ф≥лософ≥в Ї представниками неопозитив≥зму?

- –. арнап; - √.—пенсер;

- Ѕ.–ассел; - ≤.Ћакатос;

- ј.“арський; - ѕ.‘ейерабенд;

- ћ.Ўл≥к.

який критер≥й, на думку учасник≥в ¬≥денського гуртка, засв≥дчуЇ д≥йсн≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ у€ви?

- дан≥сть апр≥ор≥;

- лог≥чна виводим≥сть ≥з акс≥ом;

- на€вн≥сть в чуттЇвому сприйн€тт≥;

- узгоджен≥сть ≥з загальною системою досв≥ду.

20.¬изначте правильну посл≥довн≥сть крок≥в процедури вериф≥кац≥њ, що була розроблена представниками неопозитив≥зму:

- сп≥вставленн€ атомарних суджень з атомарними фактами;

- вид≥ленн€ пров≥дних положень певноњ теор≥њ;

- вид≥ленн€ у реальност≥ атомарних факт≥в;

- зведенн€ пров≥дних положень певноњ теор≥њ до простих, дал≥ непод≥льних Уатомарних судженьФ.

яким терм≥ном у лог≥чному позитив≥зм≥ позначаЇтьс€ процес встановленн€ ≥стинност≥ тверджень шл€хом њх емп≥ричноњ перев≥рки?

- апперцепц≥€; - вериф≥кац≥€;

- конотац≥€; - фальсиф≥кац≥€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 659 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1285 - | 1233 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.