Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль та структура педагог≥ки вищоњ школи в ”крањн≥




«акон ”крањни в≥д 23.05.1991 р. є 1060 Ђѕро осв≥туї.

«акон ”крањни в≥д 17.01.2002 р. є 2984 Ђѕро вищу осв≥туї.

—истема вищоњ осв≥ти - це сукупн≥сть вищих заклад≥в осв≥ти, €к≥ забезпечують фундаментальну наукову, профес≥йну ≥ практичну п≥дготовку, здобутт€ випускниками осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в, удосконаленн€ науковоњ та профес≥йноњ п≥дготовки, переп≥дготовку та п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ. Ќа даний час, в≥дпов≥дно до р≥вн€ п≥дготовки, матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€ та на€вност≥ науково-педагог≥чних кадр≥в, дл€ визначенн€ статусу вищих навчальних заклад≥в установлено чотири р≥вн≥ акредитац≥њ:

- перший р≥вень - техн≥кум, училище та ≥нш≥ вищ≥ навчальн≥ заклади прир≥вн€н≥ до них;

- другий р≥вень - коледж та ≥нш≥, прир≥вн€н≥ до нього вищ≥ навчальн≥ заклади;

- трет≥й ≥ четвертий р≥вн≥ (залежно в≥д результат≥в акредитац≥њ): ун≥верситет, ≥нститут, академ≥€, консерватор≥€.

ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень "молодший спец≥ал≥ст" забезпечують вищ≥ навчальн≥ заклади першого р≥вн€ акредитац≥њ. –≥вень "бакалавр" забезпечують вищ≥ навчальн≥ заклади другого р≥вн€ акредитац≥њ. ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ "спец≥ал≥ст", "маг≥стр" забезпечуЇтьс€ вищими навчальними закладами третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.

¬ищ≥ навчальн≥ заклади вищого р≥вн€ акредитац≥њ можуть зд≥йснювати п≥дготовку фах≥вц≥в за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн€ми, €к≥ забезпечують навчальн≥ заклади нижчого р≥вн€ акредитац≥њ. “ехн≥куми, училища, коледж≥ можуть бути структурними елементами вищих навчальних заклад≥в ≤≤≤-IV р≥вн≥в акредитац≥њ.

¬ ”крањн≥ д≥ють так≥ види вищих заклад≥в осв≥ти

1. ”н≥верситет (класичний ун≥верситет) Ч багатопроф≥льний вищий заклад осв≥ти, €кий зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою природничих, гуман≥тарних, техн≥чних та ≥нших напр€м≥в науки, техн≥ки ≥ культури за осв≥тньо-профес≥йними програмами вс≥х р≥вн≥в, проводить фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн€, Ї пров≥дним науково-методичним центром, спри€Ї поширенню наукових знань та зд≥йснюЇ культурно-просв≥тницьку д≥€льн≥сть серед населенн€, маЇ розвинуту ≥нфраструктуру наукових ≥ науково-виробничих установ ≥ п≥дприЇмств, високий р≥вень кадрового ≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€ такоњ д≥€льност≥.

2. јкадем≥€ Ч вищий заклад осв≥ти, €кий зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-профес≥йними програмами вс≥х р≥вн≥в в окремо визначен≥й галуз≥ знань або виробництва, проводить фундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн€, Ї пров≥дним науково-методичним центром у сфер≥ своЇњ д≥€льност≥, маЇ високий р≥вень кадрового та матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€.

3. ≤нститут Ч вищий заклад осв≥ти або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету, академ≥њ, €кий зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-профес≥йними програмами вс≥х р≥вн≥в у певн≥й галуз≥ науки, виробництва, осв≥ти, мистецтва ≥ культури, проводить на належному р≥вн≥ наукову та науково-виробничу д≥€льн≥сть, маЇ високий кадровий ≥ матер≥ально-техн≥чний потенц≥ал.

4.  оледж Ч вищий заклад осв≥ти або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету, академ≥њ, ≥нституту, €кий зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-профес≥йними програмами бакалавра або молодшого спец≥ал≥ста.

5. “ехн≥кум (училище) Ч вищий заклад осв≥ти або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету, академ≥њ, ≥нституту, €кий зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-профес≥йними програмами молодшого спец≥ал≥ста.

10.ћетоди ≥ методика педагог≥чних досл≥джень.

«акон ”крањни в≥д 23.05.1991 р. є 1060 Ђѕро осв≥туї.

«акон ”крањни в≥д 17.01.2002 р. є 2984 Ђѕро вищу осв≥туї

—истема метод≥в науково-педагог≥чного досл≥дженн€ складаЇтьс€ з власне педагог≥чних, традиц≥йних, а також метод≥в, запозичених педагог≥кою з ≥нших наук. ћетод наукового педагог≥чного п≥знанн€ Ї способом здобутт€, ви€вленн€ достов≥рних, переконливих факт≥в про реальну педагог≥чну д≥йсн≥сть, знань про на€вн≥ м≥ж њњ €вищами звТ€зками ≥ залежност€ми, про законом≥рн≥ тенденц≥њ њх розвитку, узагальненн€ здобутих знань ≥ њхньоњ оц≥нки. Ќауково-досл≥дна методика Ц сукупн≥сть метод≥в, ц≥леспр€мована орган≥зац≥€ ≥ застосуванн€ њх у п≥знавальному процес≥ дл€ п≥дтвердженн€ чи спростуванн€ висунутоњ г≥потези досл≥дженн€.

–≥зноман≥тн≥ методи педагог≥чного досл≥дженн€ можна под≥лити на три основн≥ групи: методи емп≥ричного досл≥дженн€ (п≥знанн€ педагог≥чного досв≥ду), методи теоретичного досл≥дженн€ ≥ методи математичноњ статистики.

≈мп≥ричн≥ методи педагог≥чного досл≥дженн€. ƒо групи метод≥в емп≥ричного досл≥дженн€ належать так≥: спостереженн€, опитуванн€ (бес≥да, ≥нтервТю, анкетуванн€), тестуванн€, рейтинг, вивченн€ продукт≥в д≥€льност≥ досл≥джуваних (письмових, граф≥чних, творчих ≥ контрольних роб≥т), вивченн€ й узагальненн€ педагог≥чного досв≥ду, педагог≥чний експеримент.

—постереженн€ Ц це ц≥леспр€моване сприйн€тт€ будь-€кого педагог≥чного €вища, у процес≥ €кого досл≥дник одержуЇ конкретний фактичний матер≥ал.

¬ажливим способом досл≥дницькоњ роботи Ї соц≥олог≥чн≥ методи Ц опитуванн€. ћетоди опитуванн€ Ц це бес≥да, ≥нтервТю, анкетуванн€. ¬они можуть бути усними ≥ письмовими. ”сн≥ опитуванн€ Ц це ≥ дов≥льна бес≥да, ≥ ц≥леспр€мована сп≥вбес≥да з респондентами. Ѕес≥да Ц самост≥йний чи додатковий метод досл≥дженн€, застосовуваний з метою одержанн€ необх≥дноњ ≥нформац≥њ дл€ розТ€сненн€ того, що не було зрозум≥ло при спостереженн≥.

–≥зновидом бес≥ди Ї ≥нтервТюванн€, привнесене в педагог≥ку ≥з соц≥олог≥њ. ѕри ≥нтервТюванн≥ досл≥дник дотримуЇтьс€ заздалег≥дь нам≥чених питань, €к≥ ставл€ть у визначен≥й посл≥довност≥.

јнкетуванн€ Ц вид опитуванн€, але не усного, а письмового. ÷е метод масового збиранн€ матер≥алу за допомогою анкети. “≥, кому адресован≥ анкети, дають письмов≥ в≥дпов≥д≥ на запитанн€.

” сфер≥ досл≥дженн€ €вищ педагог≥чноњ д≥йсност≥ важливим Ї застосуванн€ методу тестуванн€. “естуванн€ Ц це метод ви€вленн€ визначених €костей особистост≥ й ≥нтенсивност≥ њх виразност≥ за допомогою сер≥њ ≥спит≥в тобто це спос≥б психолог≥чноњ д≥агностики, що використовуЇ стандартизован≥ запитанн€ ≥ завданн€ (тести), €к≥ мають визначену шкалу значень.

ƒо емп≥ричних метод≥в досл≥дженн€ в≥днос€ть також вивченн€ й узагальненн€ педагог≥чного досв≥ду, у ход≥ €кого над≥л€ють головну ≥дею автора €к педагога-новатора, сутн≥сн≥ механ≥зми запропонованоњ ним педагог≥чноњ ≥нновац≥њ, що спри€Ї п≥двищенню ефективност≥ навчально-виховного процесу.

≈ксперимент Ц спец≥ально орган≥зована перев≥рка того чи ≥ншого методу, прийому роботи дл€ ви€вленн€ його педагог≥чноњ ефективност≥.

“еоретичн≥ методи педагог≥чного досл≥дженн€. “еоретичн≥ методи необх≥дн≥ дл€ визначенн€ проблеми наукового педагог≥чного досл≥дженн€, формулюванн€ г≥потез ≥ оц≥нки з≥браних факт≥в. « метою накопиченн€ наукових факт≥в доц≥льно використовувати метод вивченн€ нормативних та ≥нструктивно-методичних документ≥в.ƒо теоретичних метод≥в досл≥дженн€ належать ≥сторико-генетичний метод, метод моделюванн€, а також р≥зн≥ розумов≥ процедури лог≥чного мисленн€: анал≥з (розчленовуванн€ на частини), синтез, класиф≥кац≥€, типолог≥зац≥€, абстрагуванн€, пор≥вн€нн€, узагальненн€ та ≥н.

ћатематичн≥ ≥ статистичн≥ методи в педагог≥ц≥. ћатематичн≥ та статистичн≥ методи в педагог≥ц≥ застосовують дл€ обробки даних, одержаних методами опитуванн€ й експерименту, а також дл€ встановленн€ к≥льк≥сних залежностей м≥ж досл≥джуваними €вищами. ÷≥ методи допомагають оц≥нити результати експерименту, п≥двищують над≥йн≥сть висновк≥в, дають п≥дстави дл€ теоретичних узагальнень. Ќайб≥льш поширеними з математичних метод≥в, застосовуваних у педагог≥ц≥, Ї: реЇстрац≥€, ранжуванн€, шкалуванн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 577 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1365 - | 1203 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.