Затраты -это выражение в денежной форме расходы, которые предприятия несёт в процессе осуществления своей хозяйственной деятельности.
Исходя из экономического содержания и целевого назначения все затраты можно сгруппировать в такие группы:
1) на восстановление производственных фондов (обеспечивают непрерывность производства и создают условия для реализации продукции. Среди них особо выделим затраты на восстановление основных фондов); 2) на соц.-культ. мероприятия (направлены на повышение квалификации работников, подготовку кадров, улучшение социально-культурных и бытовых условий работников предприятия); 3) операционные (на осуществление научно-исследовательских работ, на изобретательство и рационализацию, переоценку основных фондов, на паспортизацию оборудования, на геолого-разведовательные работы); 5) на производство и реализацию продукции ( сырья и материалов, комплектующих изделий, топлива и энергии, с использованием основных фондов, использованием труда и других затрат ). 6) связанные с уплатой по долговым обязательствам ( по депозитах, кредитах, орендній платі ) 7) на оплату труда: на выплату основной и дополнительной заработной платы; на выплату авторских вознаграждений;вознаграждений за выполненные работы (услуги), любые другие выплаты в денежной или натуральной форме; сборы на государственное пенсионное страхование и прочие виды общеобязательного социального страхования. 8) на удержание и эксплуатацию объектов социальной инфраструктуры, которые находятся на балансе предприятия. Класифікація №2: I. По скорост и окупаемости: поточні і довгострокові II. По степени эластичности к объему производства: змінні, постійні, змішані III. За ступенем доцільності: існуючі, неіснуючі IV. По возможности отнесения затрат на конкретные результаты производственно-хозяйственной деятельности предприятия: прямі, непрямі V. За ек.змістом витрачених ресурсів: материальные, на оп.праці, відрахна соц.страх, інші. Виходячи из роли в системе управления ФП, расходы можно классифицировать на производственные и непроизводственные. Производственная себестоимость и непроизводственные затраты формируют полную себестоимость продукции.
ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО І РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ.
Витрати підприємства характеризують у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах вартісну оцінку господарської, фінансової та соціальної діяльності. Визначення витрат має два аспекти – фінансовий і податковий. З точки зору фінансової діяльності до них належать усі реально проведені витрати. А з позиції оподаткування прибутку є поділ на валові доходи і валові витрати, з метою визначення об’єкта оподаткування. Мета такого регламентування полягає у розмежуванні проведених витрат між валовими витратами (собівартістю) і прибутком, адже так чи інакше усі отримані доходи будуть витрачені. Якщо не обмежувати віднесення витрат на валові витрати, то прибуток, як облікова величина, взагалі зникає. Планування витрат виробництва здійснюється при розробці різних планів підприємства. Витрати виробництва продукції у вартісному вимірі формують собівартість. Мета розробки планової собівартості - визначення планових мін. загальних витрат, які забезпечили б нормальну організацію процесу виробництва. Собівартість продукції за етапами, місцем і обсягом формування класифікується на: технологічну, цехову, виробничу, позавиробничу, повну, індивідуальну, середньогалузеву. А функціональною ознакою розрізняють собівартість продукції кошторисну та нормативну. Розрахунки планового розміру витрат на реалізовану продукцію (ВРП): ВРП = Зп + Опс – Зк, де: Зп, Зк – залишки непроданої продукції на початок і кінець планового періоду за собівартістю; Опс – обсяг продукції, запланований до випуску у майбутньому періоді за собівартістю. Шляхи мінімізації (оптимізації) витрат виробництва слідуючі: зниження матеріалоємності та енергоємності; зменшення трудоємкості; ефективне використання фінансових ресурсів і всього капіталу підприємства; скорочення витрат у процесі реалізації продукції.
