Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ закони, принципи та категор≥њ д≥алектики. јльтернативи д≥алектики




ƒо основних д≥алектичних закон≥в належать Ц 1)закон взаЇмного преходу к≥льк≥сних ≥ €к≥сних зм≥н; 2) закон Їдност≥ ≥ боротьби протилежностей; 3) закон запереченн€ запереченн€.
 атегор≥њ д≥алектики Ц формуютьс€ на в≥дпов≥дних етапах розвитку сусп≥льства. ¬ категор≥€х д≥алектики т≥сно звТ€зане обТЇктивне знанн€ про в≥дпов≥дну форму звТ€зку €вищ з формою думки, завд€ки €к≥й ос€гаЇтьс€ ≥ обм≥рковуЇтьс€ цей звТ€зок.
”н≥версальн≥ звТ€зки бутт€: одиничне ≥ загальне та пром≥жно Ц особливе, €вище ≥ сутн≥сть, д≥алектичн≥ законом≥рност≥ €к форма звТ€зку.
—труктурн≥ звТ€зки бутт€: частина ≥ ц≥ле, принцип ц≥л≥сност≥; форма ≥зм≥ст, система, елемент, структура, принцип системност≥. «вТ€зки детерм≥нац≥њ: причинн≥ звТ€зки, необх≥дн≥сть ≥ випадков≥сть, можлив≥сть ≥ д≥йсн≥сть.
” ф≥лософ≥в р≥зних час≥в ≥ епох було дуже багато справедливих здогадок про д≥алектику. јле у вигл€д≥ стрункоњ теоретичноњ системи вона вперше була представлена у вченн≥ √егел€.
ƒ≥алектика виконуЇ дв≥ основн≥ функц≥њ: св≥отогл€дну ≥ методолог≥чну.

јльтернативи д≥алектики

 оли мова йде про альтернативу д≥алектики, маЇмо на уваз≥ протилежний д≥алектиц≥ метод п≥знанн€, теор≥ю розвитку, спос≥б духовного освоЇнн€ св≥ту, тобто протилежн≥ д≥алектиц≥ св≥тогл€дн≥ та методолог≥чн≥ настанови.

 


19. ѕроблема бутт€ у ф≥лософ≥њ

ѕроблема бутт€ Ч одна з перших проблем, €к≥ намагалась розв´€зати ф≥лософ≥€. ‘≥лософ≥€, на в≥дм≥ну в≥д буденноњ св≥домост≥, порушуЇ проблему бутт€ св≥домо, намагаЇтьс€ з´€сувати смисл, €кий людська культура вкладаЇ в це пон€тт€. ¬ченн€ про бутт€ називаЇтьс€ онтолог≥Їю.“ерм≥н вживаЇтьс€ у ф≥лософ≥њ з XVII ст., хоч сама проблема бутт€ розгл€далась з час≥в ѕармен≥да.
¬ ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ проблему бутт€ вперше порушили елеати. ѕармен≥д, €кий вважав бутт€ основою св≥ту, д≥йшов парадоксального висновку: що ≥снуЇ т≥льки бутт€, а небутт€ не ≥снуЇ, бо €кщо людина думаЇ про небутт€, то воно постаЇ €к бутт€. ќтже, бутт€ з самого початку постало €к загадка ф≥лософ≥њ.
” р≥зних ф≥лософських системах пон€тт€ Ђбутт€ї набувало р≥зного значенн€ ≥ визначалось через в≥дношенн€ його до таких пон€ть, €к Ђнебутт€ (н≥що)ї ≥ Ђсущеї. Ќ≥що Ч це запереченн€ бутт€.  ласична ф≥лософ≥€ визначала бутт€ через протиставленн€ небуттю. ¬ сучасн≥й ф≥лософ≥њ, зокрема в екзистенц≥ал≥зм≥, бутт€ визначають через суще. ѕ≥д сущим ф≥лософи розум≥ють Ђоформленеї, Ђобмеженеї, Ђвизначенеї бутт€, все те, що можна помислити в предметн≥й форм≥. –≥ч, людина, атом, в≥тер, почутт€, пон€тт€ Ч це суще, €ке може мати бутт€ або небутт€. ¬иход€чи з цих засад, можна розгл€нути ≥снуюч≥ концепц≥њ бутт€. якщо п≥д сущим розум≥ють т≥льки матер≥альн≥ реч≥ (атом, кам≥нь, рослина, тварина, людина, тощо), тобто св≥т розгл€дають €к сукупн≥сть матер≥альних речей ≥ бутт€ приписують т≥льки такому сущому, то в такому раз≥ бутт€ стаЇ тотожним матер≥альност≥. Ѕути Ч значить бути матер≥альним. виход€чи з ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ, можна вести мову про три основн≥ концепц≥њ бутт€:
Ч матер≥ал≥стична, €ка ототожнюЇ бутт€ з матер≥альним сущим;
Ч ≥деал≥стична, що ототожнюЇ бутт€ з мисленн€м (≥деальним сущим);
Ч некласична, що протиставл€Ї бутт€ €к процесуальн≥сть, м≥нлив≥сть, незавершен≥сть сущому €к усталеному, оформленому, завершеному.
ћатер≥ал≥стична та ≥деал≥стична концепц≥њ т€ж≥ють до об´Їктив≥зму (прагнуть розгл€дати бутт€ з об´Їктивного погл€ду, з позиц≥њ близькоњ до науки); некласична, €ка в розвинут≥й форм≥ представлена у феноменолог≥њ та екзистенц≥ал≥зм≥ Ч до суб´Їктив≥зму, до визначенн€ бутт€ через св≥дом≥сть та ≥снуванн€ людини.

 

 


20. ѕон€тт€ субстанц≥њ

 атегор≥€ субстанц≥њ була пров≥дною в онтолог≥њ Ќового часу. ¬ загальних рисах субстанц≥ю мислили €к основу св≥ту, абсолютне бутт€, €ке ≥снуЇ безв≥дносно. ÷е бутт€ Ї причиною самого себе, воно не породжуЇтьс€ ≥ не визначаЇтьс€ чимось ≥ншим. Ѕудучи першопричиною, субстанц≥€ визначаЇ все суще. ƒл€ матер≥ал≥ст≥в такою субстанц≥Їю Ї матер≥€, дл€ ≥деал≥ст≥в Ч Ѕог. “ак розум≥ли субстанц≥ю рац≥онал≥сти Ќового часу (ƒекарт, —п≥ноза, ¬ольф).

” сучасн≥й ф≥лософ≥њ пон€тт€ Ђсубстанц≥€ї в традиц≥йному значенн≥ вживаЇтьс€ х≥ба що в марксизм≥ та неотом≥зм≥. ћарксизм субстанц≥ю ототожнюЇ з матер≥Їю ≥ цим ставить п≥д сумн≥в доц≥льн≥сть його вживанн€ €к окремого пон€тт€. Ќеопозитив≥зм, продовжуючи емп≥ричну л≥н≥ю, стверджуЇ, що пон€тт€ субстанц≥њ, €к ≥ б≥льш≥сть ф≥лософських пон€ть, не вериф≥куЇтьс€, воно, отже, позбавлене сенсу.

јтрибути матер≥њ Ч це властивост≥, €к≥ виражають д≥алектичну сутн≥сть матер≥њ ≥ виступають €к Їдн≥сть р€ду протилежностей: рух ≥ спок≥й, прост≥р ≥ час, взаЇмод≥€ ≥ в≥дображенн€ безконечн≥сть ≥ конечн≥сть, безперервн≥сть ≥ перервн≥сть ≥ таке ≥нше.

јкциде́нц≥€ Ч випадкова, минуща, тимчасова, не≥стотна властив≥сть.

÷е пон€тт€ вперше вв≥в јр≥стотель (Ђћетаф≥зикаї, Ђ‘≥зикаї). ¬оно широко вживалос€ в середньов≥ч. схоластиц≥, а також у ф≥лософ≥њ 17Ч18 ст., де ј. €к м≥нливий стан протиставл€лас€ субстанц≥њ Ч незм≥нн≥й сутност≥ речей. « точки зору д≥алектичного матер≥ал≥зму таке протиставленн€ неправом≥рне: вс≥ властивост≥ (≥стотн≥ й не≥стотн≥, необх≥дн≥ й випадков≥, стал≥ й нестал≥) Ї рухливими, м≥нливими, такими, що переход€ть одна в одну; не ≥снуЇ незм≥нноњ основи речей. “ому в марксист. ф≥лософ≥њ терм≥н Ђакциденц≥€ї €к правило не вживають

ћатер≥альне Ч ф≥лософська категор≥€, €ка даЇ у€вленн€ про фундаментальну ознаку бутт€, а саме про його об'Їктивне ≥снуванн€, незалежне в≥д св≥домост≥ людини, њњ життЇд≥€льност≥ (наприклад, природа, космос, речовина, законирозвиткутощо).

≤деальне Ч це ф≥лософська категор≥€ дл€ позначенн€ суб'Їктивного, образного нематер≥ального в≥дображенн€ д≥йсност≥ у людськ≥й св≥домост≥. ≤деальне даЇ у€вленн€ про суттЇву в≥дм≥нн≥сть м≥ж образом ≥ об'Їктом, €кий в≥дображаЇтьс€. ÷€ в≥дм≥нн≥сть пол€гаЇ в тому, що образ, €кий в≥дображаЇ реально в≥дчутн≥ властивост≥ об'Їкта, сам цих властивостей не маЇ, оск≥льки позбавлений будь-€коњ т≥лесност≥, матер≥альност≥.

 

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 653 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1495 - | 1332 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.