З чим пов’язана методологічна складність визначення категорії «місто»?
Яку роль відіграють міста в розвитку суспільства?
Які властивості міст виділяють Г.М. Лаппо у своїй книзі «Географія міст» та О.В. Гладкий у своїй книзі «Географія міст» (дивіться електронні видання)?
Як ви розумієте вислів: «Місто – це фокус людської діяльності»?
Доведіть, що динамізм – це характерна ознака міста.
Встановіть не менш як 10 відмінностей між містом і селом, як категоріями поселень.
Тема 7. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МІСТ
Практичне заняття
Мета: сформувати у студентів знання про існуючи підходи до систематизації (класифікації і типології) міст, сутнісні характеристики міст різних класів та типів, проблеми функціонування.
План
1. Класифікація і типологія як методичні прийоми дослідження міст.
2. Класифікація міст за людністю
3. Класифікація міст за функціями. Поняття містообслуговуючої та містоформуючої галузі. Столична функція міст.
4. Генетична класифікація міст.
5. Класифікація міст за економіко-географічним положенням.
6. Інші підходи до систематизації міст.
7. Глобальні міста.
8. Проблеми великих та малих міст.
Завдання 1. Складіть схему класифікації міст за різними критеріями..
Контрольні запитання
1. Що таке «класифікація» та «типологія»?
2. До якого класу міст за людністю належать міста з чисельністю населення: а) 25 тис.; б) 130 тис.; в) 400 тис.; г) 750 тис. осіб?
3. Що розуміють під функцією міста?
4. Дайте визначення монофункціонального міста. Визначте недоліки монофункціональних міст.
5. Які ознаки або характеристики міст мають значення для генетичної типології?
6. Подумайте, як залежать функції міста, їх кількість та якісні властивості від чисельності населення?
7. Які аспекти ЕГП мають найбільше значення для розвитку міста?
8. Наведіть приклади глобальних міст в різних регіонах світу.
Література
1. Большинская И.С. О проблемах больших и малых городов. – Режим доступа:
http://cyberleninka.ru/article/n/o-problemah-bolshih-i-malyh-gorodov
2. Гладкий О.В. Географія міст. Геоурбаністика [Текст]: підручник / Олександр Гладкий, Степан Іщук; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: Паливода А. В. [вид.], 2014. – 299 с.
3. Ковалев С.А., Ковальская Н.Я. География населения СССР. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – С. 8–18. Читать он-лайн: http://big-archive.ru/geography/geography_of_the_USSR/10.php
4. Курасов А.В. Особенности формирования глобальных городов Германии // Вопросы экономической и политической географии зарубежных стран. Вып. 17. – М.– Смоленск: Ойкумена, 2007. – С. 163–184. – Режим доступа: http://www.geogr.msu.ru/cafedra/segzs/nauchd/pubs/sb_%2017_2007.pdf
5. Лаппо Г. М. География городов: учеб. пособие для геогр. ф-тов вузов / Г. М. Лаппо. – М.: гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 480 с.
6. Лаппо Г.М. Города России. Взгляд географа / Лаппо Г. М. – М.: Новый хронограф, 2012. – 504 с.
7. Лаппо Г. М. Малые города России: особенности и роль в жизни страны / Г. М. Лаппо // География в школе. – 2008. – № 6. – С. 20–29.
8. Тархов С.А. Географические типы столиц // Вопросы экономической и политической географии зарубежных стран. Вып. 17. – М.–Смоленск: Ойкумена, 2007. – С. 123–145. – Режим доступа: http://www.geogr.msu.ru/cafedra/segzs/nauchd/pubs/sb_%2017_2007.pdf
9. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навч. посіб. / О. Г. Топчієв. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.
Додаток до теми 7
Принципиальная структура ЭГП города (за И.М. Майергойзом)
| Класс отношений | Подкласс отношений | Вид ЭГП | Подвид ЭГП |
| А. Осно-вные терри-ториаль-ные отношения | I. Отношение к элементам общественного производства | 1.Промышленно-географическое | Положение относительно а) источников энергии (топливно-географическое, энерго-географическое) б) источников основных видов громоздкого сырья и материалов (например, металло-географическое, лесо-географическое) в) сгустков обрабатывающей индустрии |
| 2. Аграрно-географическое | а) продовольственных баз (продовольственно-географическое) б) баз сельскохозяйственного сырья | ||
| 3. Транспортно-географическое | а) морских путей (приморское) б) других магистральных путей (магистральное) в) транспортных узлов (узловое) | ||
| 4. Сбыто-гео-графическое | а) рынков сбыта товаров производственного назначения (особенно зон реализации угля, черных металлов и т.д., зональное положение); б) рынков сбыта потребительских товаров | ||
| 5. Демо-географическое | а) трудовых ресурсов б) научно-технических кадров | ||
| Класс отношений | Подкласс отношений | Вид ЭГП | Подвид ЭГП |
| II. Отношение к ареалам | 1.Внутри-(интра) ареальное а) центральное б) эксцентричное в) периферийное г) глубинное | а) административных ареалов (административный район, область, край, республика) б) интегральных экономических ареалов; в) прочих ареалов (угольных и железорудных бассейнов, ареалов сельскохозяйственной специализации, расселения определенной национальности, трудовых ресурсов, экономической освоенности и т.д.) | |
| 2. Меж- (интер-) ареальное | а) внутрирайонных связей б) межрайонных связей в) внешнеэкономических связей | ||
| I. Отношение к линиям и фокусам | 1. На грузопопотоках 2. На пассажиропотоках 3. Взаиморасполо-жение | преимущественно внутренних а) своей локальной системы городов (в том числе в пригородной зоне) б) своей территориальной системы городов в) городов других территориальных систем (особенно столиц) | |
| Б. Произ-водствен-ные тер ритори-альные отношения | I. Отношение к территориям различного масштаба (с учетом интенсивности связей с ними) | 1. Микроположение | а) одного или нескольких административных районов (или части области, края, АССР) б) планировочного микрорайона |
| 2.Мезоположение 3. Макроположе-ние 4. Сверхмакро по-ложение | в) крупного экономического района г) экономического региона (нескольких экономических районов) д) группы экономических регионов, государств, континента | ||
| В. Инте-гральные террито-риальные отношения (отноше-ния отно-шений) |
Тема 8. МІСТО ЯК СИСТЕМА
(тему винесено на самостійне опрацювання)
Місто як система. Демографічна підсистема (населення з його функціями та відносинами), технічна підсистема (інфраструктура міста), екологічна підсистема (природне середовище, що входить до системи міста). Міста у складі більш великих систем.
Література
1. Лаппо Г. М. География городов: учеб. пособие для геогр. ф-тов вузов / Г. М. Лаппо. – М.: гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 480 с.
2. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навч. посіб. / О. Г. Топчієв. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.
3. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії: підручник. – Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 444 с.
Контрольні запитання
1. Доведіть, що будь-яке місто є складовим елементом систем більш високого рангу: системи розселення, територіальної організації господарства, адміністративно-територіального поділу.
2. Які властивості системи притаманні місту?
3. Охарактеризуйте кожну із основних підсистем міста.
4. Поясніть, чому населення вважають основною підсистемою міста?
5. Наведіть приклади містообслуговуючих підприємста, установ та організацій.
6. Які підприємства відносять до містосередовищної підсистеми?
7. Доведіть, що всі підсистеми міста тісно взаємопов’язані.
