Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иробленн€ можливих вар≥ант≥в р≥шенн€




÷ей етап роботи вимагаЇ розумових зусиль, тобто доведетьс€ напружити мозок, що може ≥ не подобатис€ де€ким люд€м, особливо залежно в≥д характеру проблеми. ƒе€ким подобаЇтьс€ вир≥шувати кросворди, ≥нш≥ терп≥ти цього не можуть. Ќа жаль, у прац≥вник≥в банк≥вськоњ установи немаЇ вибору, њм доводитьс€ вир≥шувати так≥ задач≥ незалежно в≥д своњх смак≥в ≥ уподобань. ќтже майте на уваз≥, бути ефективним прац≥вником означаЇ: сушити час в≥д часу голову над важкими задачами.

–озробка р≥зних р≥шень проблеми вимагаЇ на€вност≥ ≥дей. ™ маса приклад≥в того, €к люд€м приходили в голову р≥зн≥ ≥дењ. ≤снуЇ загальноприйн€тий погл€д на цей процес. ÷ей погл€д зводитьс€ до того, що п≥сл€ збору ≥нформац≥њ ≥ ч≥ткого визначенн€ мети наступаЇ так званий Ђ≥нкубац≥йний пер≥одї, в ход≥ €кого людина ман≥пулюЇ так ≥ с€к ≥нформац≥Їю, намагаючись з њњ допомогою вир≥шити задачу. ўе один спос≥б пол€гаЇ в тому, щоб дати волю своњй п≥дсв≥домост≥. ЅуваЇ так, що люди довго ≥ напружено думають над проблемою, а р≥шенн€ все-таки не приходить њм в голову.  оли ж вони в≥дправл€ютьс€ на прогул€нку або спати або ж починають займатис€ чим-небудь абсолютно ≥ншим ≥ пот≥м раптом згадують про проблему, неспод≥вано або €сно бачать спос≥б њњ р≥шенн€. “аке €вище звичайно називаЇтьс€ Ђвнутр≥шн≥м ос€€нн€мї або Днатхненн€мФ, воно дозвол€Ї заощадити силу-силенну часу ≥ сил.

ќдн≥Їю з переваг к≥нц€ двадц€того стол≥тт€ Ї можлив≥сть застосовувати комп'ютери, €к≥ досить швидко вир≥шують под≥бн≥ складн≥ проблеми. ¬т≥м, комп'ютер не завжди даЇ остаточну в≥дпов≥дь, часто в≥н пропонуЇ ц≥лий р€д можливих р≥шень, з €ких потр≥бно вибрати €кнайкраще. ќкр≥м того, ≥нод≥ комп'ютер або в≥дсутн≥й, або не може обробити певний масив ≥нформац≥њ.

ѕри пошуку можливих р≥шень сл≥д памТ€тати ще про дв≥ реч≥. ѕо-перше, хто-небудь ≥нший, можливо, мав таку ж проблему ≥ пам'€таЇ, €к в≥н њњ вир≥шив. ѕо-друге, багато людей любл€ть давати поради (особливо у випадках, коли вони не несуть н≥€коњ в≥дпов≥дальност≥ за ухваленн€ р≥шенн€). –оль порадника (консультанта) маЇ давн≥ традиц≥њ ≥ дотепер попул€рна в ур€дових кругах. ћенеджер може покладатис€ на своњ знанн€, ум≥нн€ ≥ навики (включаючи знанн€, €к≥ в≥н ран≥ше черпнув з досв≥ду ≥нших людей в таких же ситуац≥€х) або ж може запитати у колег ≥ ≥нших людей. јле у будь-€кому випадку менеджер сам в≥дпов≥даЇ за насл≥дки своњх р≥шень.

ќ÷≤Ќ ј ћќ∆Ћ»¬»’ ¬ј–≤јЌ“≤¬

÷€ стад≥€ ухваленн€ р≥шенн€ трохи нагадуЇ процес ф≥льтрац≥њ: поступове виключенн€ непридатних вар≥ант≥в до тих п≥р, поки не залишитьс€ виб≥р з двох або трьох вар≥ант≥в. —початку в≥дкидаютьс€ абсолютно непридатн≥ можливост≥.

Ќа цьому етап≥ процесу Ђф≥льтрац≥њї питанн€, що задаютьс€ в≥дносно кожноњ альтернативи, повинн≥ бути продуманими ≥ виправданими ≥ повинн≥ допомагати ухвалити р≥шенн€. “ут неначе ведетьс€ п≥драхунок бал≥в з кожного вар≥анту, ≥ в≥дпов≥дь на кожне з питань або додаЇ, або збавл€Ї бали в загальн≥й сум≥ кожноњ альтернативи. “рудн≥сть в ухваленн≥ р≥шенн€ пол€гаЇ у тому, що ми не можемо бути упевнен≥, що наш≥ прогнози збудутьс€. ≤ншими словами, Ї елемент ризику, ≥ це в≥дноситьс€ до вс≥х р≥шень. ћи не можемо бути упевнен≥ в майбутньому, от чому ухвалити р≥шенн€ буваЇ дуже важко. ≤нод≥ дл€ уточненн€ прогноз≥в ≥ зниженн€ р≥вн€ невизначеност≥ можна застосовувати цифри. ѕроте часто кожному менеджеру доводитьс€ покладатис€ на своњ власн≥ думки.

”’¬јЋ≈ЌЌя –≤Ў≈ЌЌя

¬с≥ ми пост≥йно ухвалюЇмо р≥шенн€, ≥ звичайно ми нав≥ть не усв≥домлюЇмо цього з огл€ду на те, що нам не потр≥бно оц≥нювати альтернативи кожного разу. ћи вже встановили дл€ себе р≥зн≥ правила ≥ пол≥тичн≥ принципи, що визначають нашу повед≥нку. “акого роду р≥шенн€ називаютьс€ Ђзапрограмованимиї Ч вони Ї частиною рутини, нашоњ повс€кденност≥, вони пост≥йно повторюютьс€ ≥ п≥длегл≥ прийн€т≥й нами пол≥тиц≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д цього, незапрограмоване р≥шенн€ викликаЇ у нас найб≥льш≥ утрудненн€. ѕроте, €кщо попередн≥ кроки були зроблен≥ достатньо серйозно, тод≥ р≥шенн€ саме по соб≥ прийн€ти не важко: стаЇ €сно, €кий спос≥б д≥й вибрати, унасл≥док того, що наперед вже зд≥йснений в≥дб≥р найдоц≥льн≥ших вар≥ант≥в. ѕ≥тер ƒрукер описуЇ процес ухваленн€ р≥шенн€ в япон≥њ таким чином: Ђяпонц≥ зосереджують свою увагу не на тому, щоб дати в≥дпов≥дь, вони зосереджують свою увагу на правильн≥й постановц≥ питанн€ї (Ђћенеджментї, ¬идавництво Дѕен буксФ, 1979 р≥к, стор. 374Ч379). ≤ все одно, р≥шенн€ доводитьс€ ухвалювати. ¬ де€ких випадках може бути абсолютно €сно, €кий спос≥б д≥й кращий за вс≥ ≥нш≥, але тим не менш, перед Ђнатисненн€м кнопкиї звичайно в≥дбуваЇтьс€ де€ке зам≥шанн€, ви€вл€Їтьс€ певна нер≥шуч≥сть. ”хвалюючи правильне р≥шенн€, людина повинна мати мужн≥сть, в умовах невизначеност≥, коли р≥шенн€ впливаЇ на долю багатьох людей, ум≥нн€ про€вити мужн≥сть маЇ життЇво важливе значенн€. Ќер≥шуч≥сть викликаЇтьс€ не т≥льки нездатн≥стю ухвалити р≥шенн€ в≥дносно найв≥рог≥дн≥ших результат≥в, але ≥ страхом перед насл≥дками. ѕроте часто нер≥шуч≥сть ≥ невизначен≥сть дратують людей б≥льше, н≥ж неправильне р≥шенн€, €ке веде до негативних насл≥дк≥в.

≤ нарешт≥, сл≥д памТ€тати, що, маючи справу з людьми, не можна добитис€ того, щоб вс≥ бути завжди задоволен≥. ‘актично буваЇ так, що ≥нтереси де€ких людей повинн≥ бути ущемлен≥ дл€ того, щоб в результат≥ виграла б≥льш≥сть. якщо виникаЇ така ситуац≥€, уникати ухваленн€ таких р≥шень не можна. јналог≥чно, може бути ≥ так, що р≥шенн€, €ке може принести довготривал≥ вигоди, приводить до тимчасового пог≥ршенн€ ситуац≥њ.

–≈јЋ≤«ј÷≤я –≤Ў≈ЌЌя

–еал≥зац≥€ р≥шенн€ Ч це процес перетворенн€ р≥шенн€ в д≥ю. Ќа р≥вн≥ простих д≥й ми, наприклад, дивимос€ на визначенн€ слова в кросворд≥, ≥ коли нам в голову приходить ≥де€, ми приймаЇмо р≥шенн€. ¬иконанн€ задач≥ завершуЇтьс€ т≥льки тод≥, коли ми записуЇмо слово в л≥н≥йку кросворду.

“ак само ≥ р≥шенн€ менеджера повинне виконуватис€ або ним самим, або ≥ншими людьми.

ѕ–ј¬»Ћ№Ќ»… ¬»Ѕ≤– „ј—”

 ожного разу, коли ухвалюЇтьс€ р≥шенн€, менеджер може або реал≥зувати його негайно, €кщо справа терм≥нова, або почекати з його зд≥йсненн€м. ≤нод≥ бувають вагом≥ причини дл€ другого вар≥анту д≥й, зокрема це торкаЇтьс€ випадк≥в, коли перед виконанн€м р≥шенн€ вимагаЇтьс€ провести п≥дготовчу роботу. Ќаприклад, €ка-небудь ф≥рма вир≥шила купити д≥л€нку земл≥, але њй потр≥бно спочатку навести дов≥дки про власник≥в земл≥, про в≥рог≥дну њњ варт≥сть ≥ поклопотатис€ про на€вн≥сть грошей дл€ покупки. ѕередчасне оголошенн€ про покупку може привести до штучного п≥двищенн€ ц≥ни на цю землю або до конкуренц≥њ з ≥ншим покупцем в≥дносно волод≥нн€ ц≥Їю землею.

ќднаково неприпустимо ≥ дуже п≥знЇ виконанн€ р≥шенн€, зокрема виконанн€ його в к≥нц≥ робочого дн€. ћабуть, немаЇ н≥чого неприЇмн≥шого, н≥ж в посп≥ху орган≥зовувати €кий-небудь зах≥д т≥льки тому, що р≥шенн€ про його проведенн€ було оголошене надто п≥зно цього дн€. Ќайважлив≥шим елементом процесу плануванн€ Ї наданн€ достатньоњ к≥лькост≥ часу м≥ж ухваленн€м р≥шенн€ ≥ його виконанн€м. як правило, чим складн≥ше орган≥зувати зах≥д, тим б≥льше за час потр≥бно в≥дводити на його п≥дготовку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 390 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1553 - | 1344 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.