Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та предмет статистики




“ерм≥н Ђстатистикаї походить в≥д лат. Ђstatusї, що буквально означаЇ Ц стан, становище[1]. ¬перше терм≥н Ђстатистикаї введено в науковий об≥г н≥мецьким науковцем √отфр≥дом јхенвалем (1719-1772), €кий у 1746 роц≥ в ћарбрузьському, а п≥зн≥ше в √етт≥нгент≥вському ун≥верситетах почав викладати навчальну дисципл≥ну Ђƒержавознавствої (ЂNotitia rerum publikarumї) або Ђстатистикаї (в≥д ≥тал≥йського слова Ђstatistaї - державна людина) наука, що займаЇтьс€ досл≥дженн€ державних здобутк≥в, знанн€ про €к≥ необх≥дн≥ вс€к≥й осв≥чен≥й людин≥, а, особливо, державн≥й. —еред державних здобутк≥в √. јхенваль вид≥л€Ї все те в≥д чого залежить сила ≥ могутн≥сть крањни, все в результат≥ чого держава стаЇ багатою ≥ б≥дною[2]. Ќасамперед статистику трактували €к сукупн≥сть знань про державу, п≥зн≥ше статистикою почали називати зб≥р ≥ узагальненн€ даних про масов≥ €вища ≥, на к≥нець, €к специф≥чну наукову галузь.

” сучасному розум≥нн≥ терм≥н УстатистикаФ використовуЇтьс€ в таких значенн€х:

Х п≥д статистикою розум≥ють практичну д≥€льн≥сть орган≥в державноњ статистики з метою отриманн€ всеб≥чноњ та обТЇктивноњ ≥нформац≥њ щодо економ≥чноњ, соц≥альноњ, демограф≥чноњ та еколог≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥;

Х п≥д статистикою розум≥ють сукупн≥сть цифрових показник≥в, щодо к≥льк≥сноњ та €к≥сноњ характеристики €вищ ≥ процес≥в, €ка подана респондентами п≥д час статистичних спостережень;

Х п≥д статистикою розум≥ють окрему галузь науки, €ка маЇ св≥й предмет ≥ метод досл≥дженн€[3].

ќбТЇктом вивченн€ статистики Ї сусп≥льство, €вища ≥ процеси сусп≥льного житт€.

ѕредметом статистики виступаЇ к≥льк≥сна сторона масових сусп≥льних ≥ природних €вищ та процес≥в у нерозривному звТ€зку з њх €к≥сною стороною, к≥льк≥сне в≥дображенн€ законом≥рностей сусп≥льного розвитку в конкретних умовах м≥сц€ й часу.

ћ≥ж статистичною наукою ≥ практикою ≥снуЇ т≥сний взаЇмозвТ€зок. —татистична наука використовуЇ дан≥ практики, узагальнюЇ њх ≥ розробл€Ї методи проведенн€ статистичних досл≥джень. ¬ свою чергу, в практичн≥й д≥€льност≥ застосовуютьс€ теоретичн≥ положенн€ статистичноњ науки дл€ р≥шенн€ конкретних управл≥нських завдань[4]. ѕрот€гом тривалого ≥ складного процесу формуванн€ статистики ц≥ дв≥ функц≥њ пост≥йно взаЇмод≥€ли, ≥ практичн≥ потреби неминуче впливали на розвиток статистичноњ науки.

ƒокор≥нн≥ перетворенн€, що в≥дбуваютьс€ в ”крањн≥ та охоплюють вс≥ сфери життЇд≥€льност≥ сусп≥льства, потребують такоњ статистичноњ ≥нформац≥њ, €ка б у повн≥й м≥р≥ задовольн€ла потреби державних ≥ громадських ≥нституц≥й, окремих громад€н в обТЇктивних даних про стан соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ та в≥дпов≥дала вимогам м≥жнародних принцип≥в оф≥ц≥йноњ статистики, зокрема:

1. ќф≥ц≥йна статистика Ї необх≥дним елементом ≥нформац≠≥йноњ системи демократичного сусп≥льства, €ка забезпечуЇ ур€д, економ≥ку ≥ сусп≥льство даними про економ≥чне, демограф≥чне, соц≥альне та еколог≥чне становище. « ц≥Їю метою оф≥ц≥йн≥ ста≠тистичн≥ дан≥, €к≥ мають практичну ц≥нн≥сть, розробл€ютьс€ та поширюютьс€ на об'Їктивн≥й основ≥ державними статистични≠ми установами дл€ забезпеченн€ поваги прав громад€н на оф≠≥ц≥йну ≥нформац≥ю.

« метою збереженн€ дов≥ри до оф≥ц≥альноњ статистики, статистичн≥ установи повинн≥ на суворо профес≥йн≥й основ≥ приймати р≥шенн€ у в≥дношенн≥ метод≥в ≥ процедур збиранн€,
обробленн€, збер≥ганн€ та поширенн€ статистичних даних.

ƒл€ полегшенн€ правильноњ ≥нтерпретац≥њ даних статис≠тичн≥ установи повинн≥ надавати ≥нформац≥ю зг≥дно з наукови≠ми стандартами у в≥дношенн≥ джерел, метод≥в ≥ процедур в галуз≥ статистики.

—татистичн≥ установи мають право коментувати нев≥рну ≥нтерпретац≥ю чи нев≥рне використанн€ статистичних даних.

ƒан≥ дл€ статистичних ц≥лей можуть збиратис€ з ус≥х тип≥в джерел - €к статистичних обстежень так ≥ адм≥н≥стративноњ зв≥тн≥сть —татистичн≥ установи повинн≥ обирати джерела з ура≠хуванн€м €кост≥, своЇчасност≥, витрат та навантаженн€, що л€гаЇ на респондент≥в.

ѕерсональн≥ ƒан≥, що збираютьс€ статистичними установами дл€ п≥дготовки статистичноњ ≥нформац≥њ, незалежно в≥д того, в≥днос€тьс€ вони до ф≥зичних чи юридичних ос≥б, повинн≥ бути суворо конф≥денц≥йними ≥ використовуватись виключно дл€ статистичних ц≥лей.

«акони, норми ≥ заходи у галуз≥ статистики повинн≥ опри≠люднюватис€.

¬заЇмод≥€ статистичних установ у кожн≥й крањн≥ Ї суттЇвим фактором дос€гненн€ узгодженост≥ та ефективност≥ стати≠стичноњ системи.

¬икористанн€ статистичними установами в кожн≥й крањн≥ м≥жнародних концепц≥й, класиф≥кац≥й ≥ метод≥в спри€Ї забезпеченню узгодженост≥ та ефективност≥ статистичних систем на вс≥х оф≥ц≥йних р≥вн€х.

10. ƒвостороннЇ ≥ багатостороннЇ сп≥вроб≥тництво в галуз≥ статистики спри€Ї удосконаленню систем оф≥ц≥йноњ статисти≠ки в ус≥х крањнах[5].

“аким чином, теоретична статистика Ї наукою методолог≥чною ≥ такою, €ка маЇ бути €к основою так ≥ приводом дл€ прийн€тт€ ефективних управл≥нських р≥шень.

—еред специф≥чних особливостей статистичноњ науки, €к правило, вид≥л€ють:

Ј статистика вивчаЇ сусп≥льн≥ €вища. явища, що знаход€тьс€ поза сферою сусп≥льноњ д≥€льност≥ людини, не п≥ддаютьс€ статистичному обл≥ку ≥ вивченню;

Ј досл≥джуЇтьс€ к≥льк≥сна сторона €вищ ≥ процес≥в соц≥ального житт€;

Ј к≥льк≥сна сторона сусп≥льних €вищ вивчаЇтьс€ статистикою у нерозривному звТ€зку з њх €к≥сною стороною;

Ј статистика вивчаЇ масов≥ сусп≥льн≥ €вища. “обто не поодинок≥ факти, а сукупн≥сть факт≥в, що мають р≥зн≥ ознаки, €к≥ повторюютьс€ в простор≥ або впродовж часу;

Ј к≥льк≥сну сторону сусп≥льних €вищ статистика вивчаЇ в конкретних умовах м≥сц€ ≥ часу;

Ј статистика також вивчаЇ вплив природних ≥ техн≥чних фактор≥в на к≥льк≥сн≥ зм≥ни сусп≥льного житт€ ≥ вплив розвитку сусп≥льства на умови житт€ сусп≥льства.

ќтже, статистика Ц це сусп≥льна наука, що вивчаЇ к≥льк≥сну сторону масових €вищ сусп≥льного житт€ в нерозривному звТ€зку з њх €к≥сною стороною в конкретних умовах простору ≥ часу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 429 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1637 - | 1325 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.