Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичн≥ парт≥њ в парламентах ≥ ур€дах




ѕол≥тичн≥ парт≥њ в≥д≥грають важливу роль у виборах до вищих ≥ м≥сцевих орган≥в державноњ влади. «деб≥льшого кандидати в депутати виступають в≥д пол≥тичних парт≥й. ” крањнах, де передбачено державне ф≥нансуванн€ виборчих кампан≥й, ≥снують р≥зн≥ принципи в≥дшкодуванн€ виборчих видатк≥в парт≥њ. ¬ одних випадках держава виплачуЇ грошов≥ засоби з розрахунку к≥лькост≥ з≥браних парт≥Їю голос≥в виборц≥в, в ≥нших Ч з розрахунку к≥лькост≥ м≥сць, отриманих парт≥Їю в парламент≥.

ѕарт≥њ, €к≥ на виборах здобули депутатськ≥ м≥сц€, вир≥шально впливають на формуванн€ центральних ≥ м≥сцевих орган≥в влади. –еальна участь парт≥й у справах держави залежить в≥д ≥снуючоњ в крањн≥ парт≥йноњ системи: багатопарт≥йноњ, двопарт≥йноњ ≥ однопарт≥йноњ.

–≥вень представництва парт≥й у законодавчому орган≥ державноњ влади Ї критер≥Їм визнанн€ њх пол≥тичного авторитету в сусп≥льств≥. ј парламентська боротьба пол≥тичних парт≥й в≥дображаЇ сп≥вв≥дношенн€ пол≥тичних сил у ньому. ≈фективн≥сть д≥€льност≥ парламентського механ≥зму зростаЇ внасл≥док об'Їднанн€ депутат≥в у парламентськ≥ парт≥йн≥ групи, клуби, фракц≥њ тощо. «аконодавство багатьох крањн не передбачаЇ ≥снуванн€ парт≥йних об'Їднань депутат≥в у парламентах, однак на практиц≥ депутати не приступають до виконанн€ своњх обов'€зк≥в, доки не створ€ть парт≥йних фракц≥й. ѕарт≥йн≥ об'Їднанн€ парламенту тримають у пол≥ зору найважлив≥ш≥ питанн€, вивчають законопроекти, вир≥шують, хто саме виступатиме в дебатах в≥д ≥мен≥ вс≥Їњ групи. ѕрагненн€ парт≥њ утворити парламентську фракц≥ю пов'€зана з тим, що лише за ц≥Їњ умови депутати в≥д парт≥њ отримують представництво в р≥зних кер≥вних ≥ робочих органах палат.

” парламентах р≥зних крањн встановлено м≥н≥мальний к≥льк≥сний склад депутат≥в в≥д одн≥Їњ парт≥њ, необх≥дний дл€ утворенн€ парт≥йноњ фракц≥њ: у Ѕельг≥њ парт≥йну групу можуть утворити не менше 3 депутат≥в, в јвстр≥њ Ч не менше 5, в ≤тал≥њ ≥ ‘ранц≥њ Ч не менше 20, у ‘–Ќ Ч 25, в ”крањн≥ Ч 14 депутат≥в.

ѕодекуди ≥снують певн≥ особливост≥ утворенн€ парламентських фракц≥й. ” ‘ранц≥њ, наприклад, незалежн≥, безпарт≥йн≥ депутати ≥ депутати з парт≥йними мандатами, €к≥ через недостатню к≥льк≥сть не можуть утворити власноњ парламентськоњ фракц≥њ, вправ≥ приЇднатис€ до фракц≥й, €к≥ близьк≥ њм за пол≥тичними погл€дами. ѕри цьому вони не обов'€зково мають п≥дпор€дковуватис€ встановлен≥й у цих фракц≥€х парт≥йн≥й дисципл≥н≥, можуть голосувати на власний розсуд. ¬ ≤тал≥њ у нижн≥й палат≥ депутати парт≥й, €к≥ за регламентом не мають п≥дстав дл€ утворенн€ власноњ фракц≥њ ≥ €к≥ не ви€вили бажанн€ приЇднатис€ до функц≥онуючих парт≥йних груп, можуть утворити Їдину зм≥шану групу. ўоправда, так≥й груп≥ важко налагодити свою роботу через р≥зн≥ пол≥тичн≥ погл€ди депутат≥в.

Ќайвпливов≥шими ≥ найавторитетн≥шими ф≥гурами в парламент≥ Ї голови палат. „асто њх обирають на весь терм≥н повноваженн€ палати ≥, €к правило, ц≥ посади об≥ймають голови парт≥й або блоку парт≥й, €к≥ мають абсолютну б≥льш≥сть м≥сць у палат≥. якщо жодна з парт≥й або блок≥в парт≥й не маЇ абсолютноњ б≥льшост≥, на посаду голови палати обирають на основ≥ угоди. ” такому раз≥ не завжди головою палати Ї представник найб≥льшоњ за к≥льк≥стю парт≥йноњ фракц≥њ. ѕосади заступник≥в гол≥в палат здеб≥льшого розпод≥л€ютьс€ м≥ж представниками найвпливов≥ших парт≥й у парламент≥.

” багатьох Ївропейських крањнах дл€ кер≥вництва роботою палати створено колег≥альн≥ органи Ч бюро, презид≥ю тощо, до складу €ких, кр≥м голови палати ≥ його заступник≥в, вход€ть секретар≥, €к≥ контролюють присутн≥сть член≥в палати, спостер≥гають за п≥драхунком голос≥в, редагують ≥ п≥дписують протоколи зас≥дань палати, ≥ квестори, €к≥ займаютьс€ матер≥альним забезпеченн€м палати ≥ церемон≥алом.  олег≥альн≥ органи формуютьс€ з представник≥в р≥зних парт≥й пропорц≥йно чисельност≥ њх фракц≥й. ѕарт≥њ, €к≥ не мають власних парт≥йних фракц≥й, позбавлен≥ можливост≥ бути представленими в цих органах.

Ќа д≥€льн≥сть парламенту в≥дчутно впливають ком≥тети, ком≥с≥њ палат, р≥шенн€ €ких часто визначають р≥шенн€ палати. ” р≥зних крањнах вони формуютьс€ по-р≥зному. јле њх парт≥йний склад найчаст≥ше визначаЇтьс€ на основ≥ пропорц≥йного представництва оф≥ц≥йно визнаних парламентських фракц≥й.

ѕопри неперес≥чну важлив≥сть участ≥ парт≥й у робот≥ парламенту, головне њх завданн€ Ч здобутт€ ур€довоњ влади, вплив на формуванн€ ≥ д≥€льн≥сть ур€ду.

«а президентськоњ системи правл≥нн€ (ѕ»“ј) застосовуЇтьс€ позапарламентський спос≥б формуванн€ ур€ду: глава держави Ї ≥ главою ур€ду, призначаЇ м≥н≥стр≥в, незважаючи на розстановку сил у парламент≥ ≥ без участ≥ парламенту. ѕризначенн€ ур€ду президентом без участ≥ парламенту надаЇ верх≥вц≥ парт≥њ президента значноњ ваги в управл≥нн≥ державою. як правило, м≥н≥страми призначають член≥в парт≥њ, €ка перемогла на президентських виборах, хоч у —Ўј ц≥Їњ традиц≥њ дотримуютьс€ не завжди. ‘ормуючи каб≥нет, президент надаЇ перевагу групам ≥ особам, €к≥ зробили суттЇвий внесок у його обранн€. «а розколу парт≥њ, нац≥ональноњ кризи, президент може залучити до свого каб≥нету представник≥в опозиц≥йноњ фракц≥њ або парт≥њ.

«а парламентськоњ системи правл≥нн€ глава держави не завжди Ї виборною особою (у де€ких крањнах Ч монарх), в≥н позбавлений права призначати м≥н≥стр≥в на св≥й розсуд, а т≥льки ос≥б, €к≥ користуютьс€ п≥дтримкою б≥льшост≥ депутат≥в парламенту, ≥ мусить зв≥льн€ти њх, к т≥льки вони втрат€ть цю п≥дтримку. Ќа практиц≥ це означаЇ, що глава держави призначаЇ м≥н≥страми представник≥в парт≥њ або парт≥й, що мають б≥льш≥сть м≥сць у парламент≥ (часто лише б≥льш≥сть у нижн≥й палат≥ парламенту).

«алежно в≥д сп≥вв≥дношенн€ ≥ розстановки парт≥йних сил у парламент≥ формуютьс€ р≥зн≥ типи ур€д≥в Ч однопарт≥йний, коал≥ц≥йний (при цьому в парламент≥ можуть виникати центристськ≥, право- чи л≥воцентристськ≥ коал≥ц≥њ). ≤нколи виконавчу владу зд≥йснюють Ђур€д меншост≥ї або Ђслужбовий ур€дї (утворений на позапарт≥йн≥й основ≥), €к≥ теж спираютьс€ на п≥дтримку парламентськоњ б≥льшост≥, до €коњ належать не представлен≥ в ур€д≥ парт≥йн≥ фракц≥њ. ≤ншими словами, не представлен≥ в ур€д≥ парт≥њ надають йому Ђзовн≥шню п≥дтримкуї з р≥зних питань. ѕрактикуЇтьс€ ≥ формуванн€ ур€ду нац≥ональноњ Їдност≥, до €кого вход€ть представники вс≥х впливових парламентських пол≥тичних парт≥й. “ак було у ¬еликобритан≥њ в 1931Ч1935, 1935Ч1937 pp. ≥ з 1940 року до зак≥нченн€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, коли ур€д нац≥ональноњ Їдност≥ утворювали консервативна, лейбористська ≥ л≥беральна парт≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 337 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1178 - | 1120 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.