Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ ≥ типолог≥€ пол≥тичних парт≥й та парт≥йних систем




—учасним пол≥тичним парт≥€м передували њх прообрази Ч протопарт≥њ. ≤снуЇ думка, що парт≥њ виникли водночас ≥з пол≥тикою, тобто в рабовласницькому сусп≥льств≥. « розвитком рабовласницьких в≥дносин, поглибленн€м соц≥альноњ диференц≥ац≥њ сусп≥льства, в тому числ≥ й самого пан≥вного класу, дл€ зд≥йсненн€ влади вже було недостатньо державних пол≥тичних структур. ¬иникали громадськ≥ орган≥зац≥њ €к форма пол≥тичноњ д≥€льност≥ груп пан≥вного класу, що протиборствували м≥ж собою, а також труд€щих мас, €к≥ боролис€ проти нього. ¬ епоху —ередньов≥чч€ виникали та д≥€ли парт≥њ: в ≤тал≥њ XIIЧXV ст. м≥ж собою ворогували гвельфи (прихильники св≥тськоњ влади папи римського) та г≥бел≥ни (прихильники сильноњ корол≥вськоњ влади). ѕарт≥њ античного св≥ту ≥ Ївропейського середньов≥чч€ найчаст≥ше поставали €к кл≥Їнтели Ч тимчасов≥ об'Їднанн€ дл€ п≥дтримки певних знатних ос≥б, с≥мей. —уперництво пол≥тичних груп, об'Їднаних навколо впливових с≥мей, попул€рних л≥дер≥в, упродовж багатьох стол≥ть було суттЇвою ознакою пол≥тичноњ ≥стор≥њ. ќсобливого ≥мпульсу розвитков≥ парт≥й надали буржуазн≥ революц≥њ в јнгл≥њ, ‘ранц≥њ та ≥нших Ївропейських крањнах.

” ™вроп≥ в друг≥й половин≥ XIX ст. виникли масов≥ парт≥њ, њх по€в≥ спри€ли два основн≥ чинники: розширенн€ виборчих прав ≥ розвиток роб≥тничого руху. ћасов≥ пол≥тичн≥ парт≥њ €к ≥нститут Ївропейськоњ культури поступово поширилис€ й закр≥пилис€ в культурах крањн ≥ народ≥в ≥нших континент≥в.

ѕарт≥њ €к соц≥альний феномен пост≥йно еволюц≥онують. Ќин≥ ур≥зноман≥тнилис€ причини ≥ способи њх виникненн€, багато в чому зм≥нюютьс€ њхн≥ форми ≥ сутн≥сть, у€вленн€ про њхню роль у сусп≥льств≥ та й сама ц€ роль, методи д≥€льност≥ та функц≥њ.

ѕричинами виникненн€ парт≥й Ї необх≥дн≥сть захисту соц≥ально-класових, нац≥ональних, а нер≥дко й плем≥нних, рел≥г≥йних, рег≥ональних ≥нтерес≥в, а також ц≥л≥, пов'€зан≥ з виборчою боротьбою. –≥зноман≥тними Ї способи виникненн€ парт≥й. —вого часу ћ. ¬ебер в ≥стор≥њ становленн€ парт≥њ вир≥зн€в три етапи: аристократичне угрупованн€, пол≥тичний клуб, масова парт≥€. ѕарт≥њ виростали з депутатських клуб≥в ≥ фракц≥й у парламент≥, ор≥Їнтованих на ≥нтереси р≥зних к≥л новоњ пол≥тичноњ та економ≥чноњ ел≥ти.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ утворюютьс€:

Ч внасл≥док об'Їднанн€ гуртк≥в ≥ груп однакового ≥дейно-пол≥тичного спр€муванн€, €к≥ виникли та ≥снували окремо в р≥зних м≥сц€х крањни;

Ч внасл≥док розколу одн≥Їњ парт≥њ на дв≥ та б≥льше чи об'Їднанн€ двох та б≥льше парт≥й в одну;

Ч у надрах масових рух≥в;

Ч п≥д виливом м≥жнародноњ парт≥йноњ системи;

Ч €к своЇр≥дне в≥дродженн€ парт≥й, €к≥ ≥снували ран≥ше, що п≥двищуЇ њхню лег≥тимац≥ю, створюЇ певну наступн≥сть пол≥тичного розвитку;

Ч внасл≥док д≥€льност≥ л≥дер≥в, €к≥ орган≥зували парт≥њ Ђп≥д себеї;

Ч на основ≥ рег≥ональних орган≥зац≥й парт≥њ, €ка ≥снувала ран≥ше;

Ч з ≥н≥ц≥ативи профсп≥лок.

“ак, лейбористськ≥ парт≥њ у ¬еликобритан≥њ, јвстрал≥њ,  анад≥ та ≥нших крањнах, €к≥ переважно виражають ≥нтереси роб≥тник≥в, було створено саме з ≥н≥ц≥ативи профсп≥лок, що стали колективними членами цих парт≥й ≥ ф≥нансують њх.

”творенн€ парт≥й, €к ≥ громадсько-пол≥тичних рух≥в, в≥дбуваЇтьс€ на установчих з'њздах або конференц≥€х. ”сн≥ за€ви про по€ву новоњ громадсько-пол≥тичноњ орган≥зац≥њ не вважаютьс€ достов≥рною ≥нформац≥Їю. Ќею Ї факт реЇстрац≥њ парт≥њ державним органом Ч в ”крањн≥, наприклад, ћ≥н≥стерством юстиц≥њ.

ўодо тлумаченн€ пон€тт€ Ђпол≥тична парт≥€ї серед пол≥толог≥в немаЇ одностайност≥, що зумовлено складн≥стю та багатоман≥тн≥стю парт≥й €к об'Їкта досл≥дженн€, р≥зними п≥дходами до вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми та р≥зними традиц≥€ми нац≥ональних пол≥толог≥чних шк≥л. ѕопри те можна визначити сп≥льн≥ ознаки, €к≥ характеризують парт≥ю. —еред них найважлив≥ша Ч добров≥льн≥сть об'Їднанн€.

ѕол≥тична парт≥€ Ч орган≥зована група однодумц≥в, €ка виражаЇ ≥нтереси частини народу, класу, клас≥в, соц≥альноњ верстви, верств, намагаЇтьс€ реал≥зувати њх завд€ки здобуттю державноњ влади або участ≥ в н≥й.

 ожна парт≥€ маЇ ≥деолог≥ю, пол≥тичну платформу, орган≥зац≥йну структуру, певн≥ методи й засоби д≥€льност≥, соц≥альну базу, електорат (виборц≥в, €к≥ голосують за нењ). ќсновна мета д≥€льност≥ пол≥тичноњ парт≥њ Ч здобути пол≥тичну владу в держав≥ та реал≥зовувати своњ програмн≥ ц≥л≥ Ч економ≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥дейно-теоретичн≥, моральн≥ за допомогою законодавчоњ, виконавчоњ та судовоњ г≥лок влади. —воњ програмн≥ ц≥л≥ пол≥тичн≥ парт≥њ провод€ть у житт€ через ≥дейно-пол≥тичну, орган≥зац≥йну, пропагандистську, державну (коли оволод≥вають державною владою) д≥€льн≥сть, виробл€ючи стратег≥ю й тактику своЇњ повед≥нки на р≥зних ≥сторичних етапах розвитку ≥ за р≥зних пол≥тичних умов.

—труктура пол≥тичноњ парт≥њ Ч це €дро (кер≥вн≥ органи вищоњ ≥ нижчоњ ланок, парт≥йн≥ л≥дери, актив≥сти), р€дов≥ члени парт≥њ та приб≥чники. ќрган≥зац≥йно парт≥€ под≥л€Їтьс€ на парт≥йний апарат та парт≥йну масу, способи зв'€зку апарату з ц≥Їю масою, парт≥њ та пол≥тичного середовища, парт≥њ та сусп≥льства. „асто парт≥йна система охоплюЇ створюван≥ парт≥Їю молод≥жн≥, ж≥ноч≥, ≥нод≥ в≥йськов≥ орган≥зац≥њ, €к≥ Ї засобом проведенн€ парт≥йноњ пол≥тики серед в≥дпов≥дних груп населенн€.

—прийн€тт€ парт≥й та њхньоњ рол≥ в житт≥ сусп≥льства тривалий час було негативним. ™вропейська пол≥тична думка радикально зм≥нила ставленн€ до них у XVIIЧ XVIII ст. Ќин≥ остаточно утвердилас€ думка, що без сильних пол≥тичних парт≥й, альтернативних пол≥тичних рух≥в демократична природа влади неможлива. ѕол≥тичн≥ парт≥њ забезпечують зв'€зок м≥ж народом ≥ представницьким механ≥змом правл≥нн€. —аме через парт≥њ ур€д може звернутис€ до мас за п≥дтримкою, а маси через парт≥њ можуть критикувати кер≥вництво ≥ висувати вимоги до нього.

≤снуЇ дек≥лька класиф≥кац≥й пол≥тичних парт≥й за р≥зними ознаками.

1. «а класовою визначен≥стю: буржуазн≥, сел€нськ≥, роб≥тнич≥ (у т.ч. комун≥стичн≥), соц≥ал≥стичн≥ та соц≥ал-демократичн≥. ƒо кожного типу належать ≥ в≥дпов≥дн≥ прошарки ≥нтел≥генц≥њ.

2. «а ставленн€м до сусп≥льного прогресу: радикальн≥ (у т.ч. революц≥йн≥), реформ≥стськ≥, консервативн≥, реакц≥йн≥, контрреволюц≥йн≥.

3. «а ставленн€м до влади: правл€ч≥, опозиц≥йн≥, нейтральн≥ або центристськ≥ (умовно, поза€к абсолютно нейтральних до влади парт≥й не ≥снуЇ).

4. «а формами ≥ методами правл≥нн€: л≥беральн≥, демократичн≥, диктаторськ≥.

5. «а принципами орган≥зац≥њ та членства: кадров≥ та масов≥.

6. «а м≥сцем у систем≥ влади: легальн≥ та нелегальн≥.

7. «а ≥деолог≥чним спр€муванн€м: комун≥стичн≥, соц≥ал≥стичн≥, фашистськ≥, неофашистськ≥, л≥берально-демократичн≥, нац≥онал≥стичн≥, анарх≥стськ≥ та ≥н.

8. «а в≥роспов≥данн€м: христи€нськ≥, мусульманськ≥.

ƒе€к≥ пол≥тологи вид≥л€ють парт≥њ прагматичн≥ (виборч≥), парламентськ≥, харизматично-вождистськ≥ та ≥н.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ в ”крањн≥ можна класиф≥кувати за такими критер≥€ми: ставленн€ до державного суверен≥тету, соц≥ально-економ≥чн≥ пр≥оритети, ≤дейно-пол≥тичн≥ засади тощо. «а ≥дейно-пол≥тичним спр€муванн€м виокремлюють нац≥онально-радикальн≥, нац≥онально-демократичн≥, загальнодемократичн≥, соц≥ал≥стичного спр€муванн€, нац≥ональних меншин.

«алежно в≥д багатьох обставин, а надто в≥д пол≥тичного режиму, в кожн≥й крањн≥ формуЇтьс€ певна парт≥йна система. ѕол≥тична наука виокремлюЇ так≥ типи парт≥йних систем, кожна з €ких в≥дображаЇ конкретн≥ особливост≥ певного сусп≥льства:

Ч однопарт≥йна (в крањн≥ Ї одна правл€ча парт≥€, а д≥€льн≥сть ≥нших не допускаЇтьс€);

Ч дом≥нантна (з переважаючою парт≥Їю, €ка за п≥дсумками вибор≥в незм≥нно залишаЇтьс€ при влад≥ прот€гом дес€тк≥в рок≥в);

Ч двопарт≥йна (б≥партизм) (дв≥ найб≥льш≥, найвпли-вов≥ш≥ парт≥њ в крањн≥ поперем≥нно внасл≥док вибор≥в зд≥йснюють владу);

Ч трипарт≥йна, €ку ще називають двох-з-половинною (2,5) парт≥йною системою (характеризуЇтьс€ тим, що жодна з двох найб≥льших парт≥й крањни самост≥йно не може сформувати ур€д, а тому потребуЇ дл€ цього п≥дтримки третьоњ парт≥њ, значно меншоњ в≥д них, але €ка пост≥йно представлена в парламент≥);

Ч чотирипарт≥йна, або двоблокова (в≥дзначаЇтьс€ на€вн≥стю правого та л≥вого блок≥в парт≥й, що змагаютьс€ м≥ж собою за владу);

Ч парт≥йна система обмеженого (пом≥ркованого) плюрал≥зму (в≥дсутн≥ антисистемн≥ парт≥њ двосторонньоњ опозиц≥њ; притаманна ор≥Їнтован≥сть на участь в ур€д≥, коал≥ц≥йних каб≥нетах, незначна ≥деолог≥чна р≥зниц€ м≥ж парт≥€ми);

Ч парт≥йна система крайнього (пол€ризованого) плюрал≥зму (њй властив≥ на€вн≥сть антисистемних парт≥й, двосторонньоњ опозиц≥њ зл≥ва ≥ справа, стан перманентного конфл≥кту м≥ж опозиц≥Їю зл≥ва ≥ справа, сильне ≥деолог≥чне розмежуванн€ м≥ж ними);

Ч атом≥зована парт≥йна система (не передбачаЇ необх≥дност≥ точного п≥драхунку числа парт≥й); тут виникаЇ пор≥г, за €ким к≥льк≥сть парт≥й не маЇ значенн€.

ћ≥ж парт≥йними ≥ виборчими системами ≥снуЇ т≥сний взаЇмозв'€зок. ¬иборча система впливаЇ на формуванн€ типу парт≥йноњ системи. ‘ранцузький вчений ћор≥с ƒюверже сформулював Ђтри соц≥олог≥чних закониї щодо впливу виборчоњ системи на к≥льк≥сть парт≥й у сусп≥льств≥ й на в≥дносини м≥ж ними.

1. ѕропорц≥йна виборча система веде до парт≥йноњ системи з численними парт≥€ми, €к≥ мають жорстку внутр≥шню структуру ≥ не залежать одна в≥д одноњ.

2. ћажоритарна виборча система голосуванн€ в два тури (абсолютноњ б≥льшост≥) зумовлюЇ по€ву парт≥йноњ системи, до €коњ належать к≥лька парт≥й, що мають гнучк≥ позиц≥њ ≥ прагнуть до взаЇмних контакт≥в ≥ компром≥с≥в.

3. ћажоритарна виборча система голосуванн€ в один тур (в≥дносноњ б≥льшост≥) неминуче породжуЇ парт≥йну систему, €ка характеризуЇтьс€ суперництвом двох парт≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 342 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1591 - | 1466 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.