Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒержава: пон€тт€, основн≥ ознаки та функц≥њ




ƒержава Ї найб≥льш важливим ≥нститутом пол≥тичноњ системи сусп≥льства. вс≥ трактовки держави мали за основу одне з двох наступних тверджень: держава служить ≥нтересам сусп≥льства або ж Ї засобом пригн≥ченн€ нижчих клас≥в вищими. вс≥ трактовки держави мали за основу одне з двох наступних тверджень: держава служить ≥нтересам сусп≥льства або ж Ї засобом пригн≥ченн€ нижчих клас≥в вищими.

ƒержава Ц територ≥альна сп≥льн≥сть класового сусп≥льства, €ка за допомогою механ≥зму публ≥чноњ влади забезпечуЇ основи ≥снуванн€ ≥ндив≥да й сусп≥льства, а також суверен≥тет народу.

—утн≥сть держави Ч це внутр≥шн≥й зм≥ст њњ д≥€льност≥, €кий виражаЇ Їдн≥сть загально-соц≥альних ≥ вузько-класових (групових) ≥нтерес≥в громад€н. ƒва аспекти сутност≥ держави визначилис€ з моменту њњ виникненн€:

Х класовий аспект Ч захист ≥нтерес≥в економ≥чно пануючого класу, зд≥йсненн€ орган≥зованого примусу;

Х загально-соц≥альний аспект Ч захист ≥нтерес≥в усього сусп≥льства, забезпеченн€ громадського блага, п≥дтриманн€ пор€дку, виконанн€ ≥нших загально-соц≥альних справ

” пол≥тичних вченн€х немаЇ Їдиноњ теор≥њ походженн€ держави. —п≥льна лише думка, що держава виникла в результат≥ ≥сторичного розвитку, ≥ на те були певн≥ п≥дстави, оск≥льки держава не могла виникнути одномоментно. Ќайб≥льш поширеними Ї наступн≥ концепц≥њ: ѕатр≥архальна теор≥€ була вперше запропонована ще јр≥стотелем. Ќа його думку держава розрослас€ ≥з с≥м'њ, ≥ оп≥куЇ своњх п≥дданих, €к батько своњх д≥тей.

“еократична теор≥€ пов'€зуЇ походженн€ держави з ут≥ленн€м божественноњ вол≥.

“еор≥€ насильства стверджуЇ, що головною передумовою виникненн€ держави став факт насильницького п≥дкоренн€ п≥длеглих володарюючими.

“еор≥€ сусп≥льного договору. јвтором ц≥Їњ теор≥њ став ∆. –усо. Ќа його думку держав≥ надаютьс€ лише т≥ повноваженн€, котр≥ њй надали "громад€ни, що домовилис€". ƒержава маЇ знайти таку форму сп≥вжитт€ людей, €ка сп≥льними зусилл€ми захищаЇ особист≥сть та њњ власн≥сть, створюЇ асоц≥ац≥ю, в €к≥й кожний (будучи з ус≥ма ≥ водночас п≥дкор€ючись т≥льки соб≥) в≥льний так само, €к ≥ в недержавному об'Їднанн≥.

—оц≥ально-економ≥чна теор≥€ передбачаЇ, що держава стала результатом прагненн€ людини до покращенн€ соц≥ально-економ≥чних умов.

ѕсихолог≥чна концепц≥€ передбачаЇ, що виникненн€ держави пов'€зане з особливост€ми людськоњ особистост≥, а саме, що людська психолог≥€ передбачаЇ утворенн€ угрупуванн€ сусп≥льного типу, що згодом призводить до утворенн€ продержавного устрою.

‘ункц≥њ держави Ч головн≥ напр€мки ≥ види д≥€льност≥ держави, обумовлен≥ њњ завданн€ми ≥ ц≥л€ми ≥ так≥, що характеризують њњ сутн≥сть. функц≥њ держави за засобами ч д≥€льност≥:

Ч законодавча;Ч виконавча (управл≥нська);Ч судова;Ч правоохоронна;Ч ≥нформац≥йна.

функц≥њ цив≥л≥зованоњ держави за сферами (об'Їктами) њњ д≥€льност≥ можна под≥лити на внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥.

¬нутр≥шн≥ функц≥њ Ч забезпечують внутр≥шню пол≥тику держави:

1) пол≥тична Ч виробленн€ внутр≥шньоњ пол≥тики держави, забезпеченн€ народовладд€;

2) економ≥чна Ч регулюванн€ сфери економ≥чних в≥дносин, створенн€ умов дл€ розвитку виробництва; прогнозуванн€ розвитку економ≥ки;

3) оподаткуванн€ - орган≥зац≥€ ≥ забезпеченн€ системи оподаткуванн€ ≥ контролю за легальн≥стю прибутк≥в громад€н та њх об'Їднань, а також за витратою податк≥в;

4) соц≥альна Ч забезпеченн€ соц≥альноњ безпеки громад€н, створенн€ умов дл€ повного зд≥йсненн€ њх права на працю, життЇвий достатн≥й р≥вень;

5) еколог≥чна Ч забезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки ≥ п≥дтриманн€ еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ держави; охорона ≥ рац≥ональне використанн€ природних ресурс≥в;

6) культурна (духовна) Чспри€нн€ розвитку самобутност≥ ус≥х кор≥нних народ≥в ≥ нац≥ональних меншин; орган≥зац≥€ осв≥ти; спри€нн€ розвитку культури, науки;

7) ≥нформац≥йна Ч орган≥зац≥€ ≥ забезпеченн€ системи одержанн€, використанн€, поширенн€ ≥ збереженн€ ≥нформац≥њ;

8) правоохоронна Ч забезпеченн€ охорони конституц≥йного ладу,

¬нутр≥шн≥ функц≥њ держави можна под≥лити ще на дв≥ основн≥ групи: регул€тивн≥ та правоохоронн≥.

«овн≥шн≥ функц≥њ Ч забезпечують зовн≥шню пол≥тику держави:

1) пол≥тична (дипломатична) Ч встановленн€ ≥ п≥дтриманн€ дипломатичних зносин з ≥ноземними державами в≥дпов≥дно до загальновизнаних норм ≥ принцип≥в м≥жнародного права;

2) економ≥чна Ч встановленн€ ≥ п≥дтриманн€ торгово-економ≥чних в≥дносин з ≥ноземними державами; розвиток д≥лового партнерства ≥ сп≥вроб≥тництва в економ≥чн≥й сфер≥ з ус≥ма державами, незалежно в≥д њх соц≥ального ладу та р≥вн€ розвитку;

≥нтеграц≥€ до св≥товоњ економ≥ки;

3) еколог≥чна Ч п≥дтриманн€ еколог≥чного виживанн€ на планет≥;

4) культурна (гуман≥тарна) Ч п≥дтриманн€ ≥ розвиток культурних ≥ наукових зв'€зк≥в з ≥ноземними державами; забезпеченн€ збереженн€ ≥сторичних пам'€тник≥в та ≥нших об'Їкт≥в, що мають культурну ц≥нн≥сть; вжитт€ заход≥в щодо поверненн€ культурних ц≥нностей свого народу, €к≥ знаход€тьс€ за кордоном;

5) ≥нформац≥йна Ч участь у розвитку св≥тового ≥нформац≥йного простору, встановленн€ режиму використанн€ ≥нформац≥йних ресурс≥в на основ≥ р≥вноправного сп≥вроб≥тництва з ≥ншими державами;

6) оборона держави Ч захист державного суверен≥тету в≥д зовн≥шн≥х пос€гань €к економ≥чними, дипломатичними, так ≥ воЇнними засобами;

7) п≥дтриманн€ св≥тового правопор€дку Ч участь у врегулюванн≥ м≥жнац≥ональних ≥ м≥ждержавних конфл≥кт≥в; боротьба з м≥жнародними злочинами.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 393 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

1202 - | 1234 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.