Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈моц≥йно-вольова сфера людини. лювати ситуац≥ю. ÷ьому може спри€ти добра осв≥та, висока фахо≠ва п≥дготовка, волод≥нн€ багатьма навичками й ум≥нн€ми





 


лювати ситуац≥ю. ÷ьому може спри€ти добра осв≥та, висока фахо≠ва п≥дготовка, волод≥нн€ багатьма навичками й ум≥нн€ми, кон-тактн≥сть, компром≥сн≥сть, навички позитивного мисленн€, вм≥нн€ волод≥ти собою, почутт€ гумору, самоприйн€тт€.

ѕсихолог≥чну ст≥йк≥сть до стрес≥в п≥дтримують внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ ресурси. ¬нутр≥шн≥ми ресурсами Ї: погоджен≥сть реаль≠ного та ≥деального я-образа, в≥дпов≥дн≥сть дос€гнень домаганн€м, в≥дчутт€ сенсу житт€, екстернальн≥сть1, екстравертован≥сть, ве≠сел≥сть ≥ добродушн≥сть, добре ф≥зичне здоров'€ ≥ витривал≥сть. ƒ≥Ївим способом боротьби з≥ стресом Ї см≥х. «овн≥шн≥ми ресурсами боротьби з≥ стресом Ї п≥дтримка ≥ допомога близьких, друз≥в, сп≥вроб≥тник≥в.

Ќайб≥льше стреси загрожують таким типам людей:

S г≥персоц≥альний Ч надм≥рно правильна, надто в≥дпов≥дальна ≥ сумл≥нна, надто вимоглива до себе. якщо людина хоче уникнути стресу, не все, що потр≥бно робити, варто робити добре;

■S максимал≥ст Ч людина бачить у всьому кривду, несправед≠лив≥сть, пост≥йно живе у конфл≥кт≥ з навколишн≥м св≥том, Ї Ђне≠примиренним борцем за правду ≥ справедлив≥стьї;

S риг≥дний Ч людина пр€мол≥н≥йна, безкомпром≥сна, ≥з зави≠щеними претенз≥€ми, все оц≥нюЇ в чорно-б≥лих тонах;

■S слабкий Ч вроджен≥ або набут≥ психоф≥зичн≥ можливост≥ низьк≥, складно пристосовуЇтьс€ до реального житт€, часто це Ї насл≥дком установки людини на те, що вона Ї слабкою;

S тривожно-недов≥рливий Ч людина з пост≥йними депрес≥€ми ≥ почутт€м страху, €кий знесилюЇ орган≥зм. «начна частина стрес≥в викликана страхом почути глузуванн€ або осуд ≥нших людей про вас;

S волюнтарист Ч людина самостверджуЇтьс€ за будь-€ку ц≥ну, залишаючи житт€ на Ђпот≥мї. ≤де до усп≥ху у справах, вважаючи, що винагородить себе пот≥м, але це Ђпот≥мї не настаЇ, ≥ людина розчаровуЇтьс€. ¬се, що складаЇ людське щаст€: любов, с≥м'ю, друз≥в Ч вона пропустила;

S автоагресивний Ч сплав почутт€ власноњ неспроможност≥, фа≠натичноњ надц≥нноњ ≥дењ ≥ придушеного ≥нстинкту самозбереженн€.

1 ≈кстернальн≥сть - цс схильн≥сть приписувати причини своњх д≥й та повед≥нки зовн≥шн≥м чинникам.


17.6. ≤ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ та експрес≥€ емоц≥й ≥ почутт≥в

Ћюди м≥ж собою в≥др≥зн€юте€ за багатьма параметрами емоц≥й: емоц≥йною збудлив≥стю, чутлив≥стю, риг≥дн≥стю, лаб≥льн≥стю, ст≥йк≥стю ≥ експресивн≥стю.

≈моц≥йна збудлив≥сть Ч це готовн≥сть людини емоц≥йно реагу≠вати на значим≥ дл€ нењ подразники. ¬она може ви€вл€тис€ у таких особливост€х повед≥нки, €к запальн≥сть ≥ драт≥влив≥сть. ¬и€влено, що м≥ж емоц≥йною збудлив≥стю та ефективн≥стю д≥€льност≥ ≥снуЇ кривол≥н≥йна залежн≥сть: найефективн≥ших результат≥в д≥€льност≥ дос€гають при середн≥й сил≥ емоц≥йного збудженн€. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що дл€ кожноњ людини Ї оптимум емоц≥йного збудженн€, €кий забезпечуЇ максимальну ефективн≥сть у робот≥. Ќадто слабке емоц≥йне збудженн€ позбавл€Ї людину належноњ мо≠тивац≥њ, а надто сильне дезорган≥зовуЇ њњ ≥ робить некерованою. ≤ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ емоц≥й ≥ почутт≥в стосуютьс€ також р≥зного реагуванн€ на стрес. “ак, упевнен≥ у соб≥ люди, €к≥ розрахо≠вують лише на себе ≥ не потребують зовн≥шньоњ п≥дтримки, менше п≥двладн≥ стресу, н≥ж т≥, що невпевнен≥ у соб≥ й хворобливо реагу≠ють на критику. “акож б≥льше стресов≥ п≥ддаютьс€ тривожн≥ люди.

Ѕлизькою за зм≥стом до емоц≥йноњ збудливост≥ Ї емоц≥йна чутлив≥сть. ÷е Ї достатньо ст≥йка властив≥сть ≥ндив≥да, €ка ви€в≠л€Їтьс€ у легкост≥, швидкост≥ ≥ гнучкост≥ емоц≥йного реагуванн€ на соц≥альн≥ под≥њ, на особливост≥ ≥нших людей тощо. ≈моц≥йно риг≥дн≥ люди вир≥зн€ютьс€ стаб≥льн≥стю та в'€зк≥стю емоц≥й. ¬они надм≥рно зосереджуютьс€ на значимих дл€ них под≥€х, об'Їктах, образах, не≠вдачах тощо. ѕротилежною до риг≥дност≥ Ї емоц≥йна лаб≥льн≥сть Ч це нест≥йк≥сть емоц≥й. Ќав≥ть дуже сильна емоц≥€ швидко послаб≠люЇтьс€, ≥ людина стаЇ байдужою, або ж одна емоц≥€ легко зм≥нюЇтьс€ на ≥ншу. ≈моц≥йна ст≥йк≥сть €вл€Ї собою в≥дсутн≥сть реакц≥њ людини на емоц≥огенну ситуац≥ю, а також здатн≥сть завд€ки вольовим зусилл€м придушувати емоц≥йн≥ реакц≥њ.

≤ндив≥дуальний переб≥г емоц≥й ≥ почутт≥в супроводжуЇтьс€ внутр≥шн≥ми та зовн≥шн≥ми зм≥нами, €к≥ в≥дбуваютьс€ в людини. ¬нутр≥шн≥ зм≥ни Ч це зм≥ни серцебитт€, диханн€, тиску, орган≥в травленн€ ≥ вид≥ленн€, ендокринноњ системи. «датн≥сть назовн≥ ви-


–озд≥л V






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 436 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

1467 - | 1428 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.