Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ види та завданн€ статистичних групувань




√рупуванн€ Ї одним з найефективн≥ших метод≥в, €к≥ перетворюють статистику на одне з наймогутн≥ших знар€дь соц≥ального п≥знанн€.

ћетодолог≥чна сутн≥сть групуванн€ пол€гаЇ в тому, що групуванн€ Ц це процес утворенн€ однор≥дних груп на п≥дстав≥ розпод≥лу вс≥Їњ сукупност≥ досл≥джуваного €вища на окрем≥ групи (частини) за най≥стотн≥шими ознаками.

ѕод≥л сукупностей на групи повТ€заний з систематизац≥Їю, типолог≥Їю та групуванн€м. «алежно в≥д зм≥сту ≥ форм досл≥джуваних ознак статистичне групуванн€ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою розпод≥лу сукупност≥ на окрем≥ частини, €к≥ характеризуютьс€ внутр≥шньою однор≥дн≥стю ≥ в≥др≥зн€ютьс€ низкою ознак або завд€ки обТЇднанню окремих одиниць сукупност≥ в групи за типовими ознаками.

ќзнаки, за €кими зд≥йснюЇтьс€ розпод≥л одиниць сукупност≥ на групи, називаютьс€ групувальними ознаками або основою групуванн€.

ќсобливим видом групувань Ї класиф≥кац≥њ, €к≥ широко використовують у статистиц≥. «а допомогою класиф≥кац≥й сусп≥льних €вищ вар≥ац≥€ њхн≥х ознак ф≥ксуЇтьс€ в певному системному вигл€д≥.

«наченн€ статистичних групувань пол€гаЇ в тому, що вони дають змогу ви€вити обТЇктивний стан речей, властивост≥ досл≥джуваних €вищ, здобути ≥нформац≥ю про розм≥ри окремих груп, њх сп≥вв≥дношенн€ в загальн≥й сукупност≥ а про звТ€зки м≥ж досл≥джуваними показниками.

√оловний принцип будь-€кого под≥лу ірунтуЇтьс€ на двох положенн€х:

1) в один клас, групу обТЇднуютьс€ елементи певною м≥рою под≥бн≥ м≥ж собою;

2) ступ≥нь под≥бност≥ м≥ж елементами, €к≥ належать до одного класу, значно вищий, н≥ж м≥ж елементами, що належать до р≥зних клас≥в.

” кожному досл≥дженн≥ вир≥шуютьс€ три питанн€:

Ц що вз€ти за основу групуванн€;

Ц ск≥льки груп, позиц≥й необх≥дно в≥докремити;

Ц €к розмежувати групи.

«а допомогою статистичних групувань вир≥шуЇтьс€ наступн≥ завданн€:

1. под≥л вс≥Їњ сукупност≥ на €к≥сно однор≥дн≥ групи, тобто вид≥ленн€ соц≥ально-економ≥чних тип≥в €вищ;

2. вивченн€ складу досл≥джуваних €вищ ≥ структурних зм≥н;

3. досл≥дженн€ взаЇмозвТ€зку ≥ залежност≥ м≥ж ознаками сусп≥льних €вищ.

¬≥дпов≥дно до цих завдань вид≥л€ють так≥ види групуванн€:

1) типолог≥чне групуванн€ Ц под≥л €к≥сно неоднор≥дноњ сукупност≥ на класи, соц≥ально-економ≥чн≥ типи, однор≥дн≥ групи, тобто визначенн€ ≥стотних в≥дм≥нностей м≥ж ними та ознаки, €к≥ €вл€ютьс€ сп≥льними дл€ вс≥х груп. Ќеобх≥дн≥сть даного групуванн€ зумовлена потребою теоретичного узагальненн€ первинноњ статистичноњ ≥нформац≥њ та подальшого одержанн€ узагальнюючих показник≥в. «астосовуютьс€ при вивченн≥ розпод≥лу п≥дприЇмств за формами власност≥ та сусп≥льного виробництва за економ≥чними призначенн€ми продукц≥њ, групуванн€ населенн€ за сусп≥льними групами тощо. (наприклад, под≥л держав за р≥внем затрат прац≥ на виробництво 1 ц с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ);

2) структурне групуванн€ Ц характеризуЇ розпод≥л €к≥сно однор≥дноњ сукупност≥ на групи з≥в певною ознакою. ¬икористовують дл€ п≥знанн€ €вищ сусп≥льного житт€, ви€вленн€ законом≥рностей розпод≥лу одиниць сукупност≥ за вар≥юючи ми значенн€ми досл≥джуваноњ ознаки, дл€ вивченн€ складу сукупност≥ та структурних зрушень, а також в раз≥ вивченн€ п≥дприЇмств за галуз€ми виробництва, к≥льк≥стю прац≥вник≥в, обс€гом продукц≥њ. ƒл€ досл≥дженн€ складу населенн€ Ц за статтю, в≥ком, нац≥ональн≥стю, осв≥тою тощо.

—труктурн≥ групуванн€, €к ≥ типолог≥чн≥, можна зд≥йснювати:

Ц за атрибутивною ознакою - передбачаЇ, що групи в≥др≥зн€ютьс€ м≥ж собою не розм≥ром, а характером ознаки.  ≥льк≥сть груп визначаЇтьс€ к≥льк≥стю р≥зновид≥в атрибутивноњ ознаки (наприклад, групуванн€ прац≥вник≥в за статтю припускаЇ дв≥ групи, а групуванн€ за профес≥€ми Ц ст≥льки груп, ск≥льки профес≥й);

Ц за к≥льк≥сною ознакою Ц потр≥бно визначити оптимальну к≥льк≥сть груп та простежити, щоб не зникли особливост≥ досл≥джуваного €вища.

3) анал≥тичне групуванн€ Ц за його допомогою ви€вл€ють та вивчають звТ€зок м≥ж показниками, а також по€снюють причини законом≥рностей та њх зм≥ни в час≥ ≥ простор≥.

¬с≥ €вища сусп≥льного житт€ та њх ознаки щ≥льно повТ€зан≥ м≥ж собою ≥ залежать одне в≥д одного. ” п≥дприЇмницьк≥й д≥€льност≥ трапл€ютьс€ р≥зн≥ взаЇмозвТ€зки м≥ж ознаками, €к≥ можуть правити за причину або насл≥док €вища. « них можна вид≥лити так≥:

1) фактор Ц к≥льк≥сна ознака, а насл≥док Ц €к≥сна (наприклад, стаж роботи ≥ квал≥ф≥кац≥й роб≥тника, тривал≥сть догов≥рних зобовТ€зань з постачальниками матер≥альних ресурс≥в та њх €к≥стю);

2) фактор Ц €к≥сна ознака, а результат к≥льк≥сна (наприклад, квал≥ф≥кац≥€ роб≥тник≥в ≥ продуктивн≥сть њх прац≥);

3) фактор ≥ результат Ц €к≥сн≥ ознаки (наприклад, категор≥њ прац≥вник≥в т≥ њх осв≥тн≥й р≥вень);

4) фактор та результат Ц к≥льк≥сн≥ показники (наприклад, продуктивн≥сть прац≥ та середн€ зароб≥тна плата).

’арактерна особлив≥сть анал≥тичних групувань Ц кожна група факторноњ ознаки характеризуЇтьс€ середн≥ми значенн€ми результативно ознаки.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 487 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1404 - | 1313 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.