Щоб накреслити ескізну компоновку редуктора, перевірити міцність і жорсткість валів, треба орієнтовно знайти решту конструктивних розмірів його деталей і складальних одиниць.
5.3.1. Зазор між внутрішньою бічною стінкою корпуса і торцем шестерні
(5.20)
Увага! Якщо 
, то y беруть від торця маточини, а якщо 
, то розмір у від торця маточини колеса і від торця шестерні той самий.
5.3.2.Відстань між внутрішньою стінкою корпуса (кришки) редуктора й колом вершин зубів колеса і шестерні
(5.21)
5.3.3. Відстань від діаметра кола вершин зубчастого колеса dа2 до внутрішньої стінки картера
(5.22)
Це потрібно для достатньої місткості масляної ванни
5.3.4. Довжина вихідного кінця вала шестерні (швидкохідного вала)
(5.23)
Увага! Потім цей ромір уточнюють, виходячи з довжин маточин деталей складальних одиниць, які насаджують на ці кінці.
5.3.5. Довжина вихідного кінця вала зубчастого колеса (тихохідного вала)
(5.24)
Увага! Потім цей ромір уточнюють, виходячи з довжин маточин деталей складальних одиниць, які насаджують на ці кінці.
5.3.6. Приймаєм орієнтовно підшипники
В редукторах з циліндричними косозубими колесами, застосовують конічні підшипники, що сприймають як радіальне так і осьове навантаження. Серія підшипника ще нам не відома, її знайдемо в наступних розрахунках за динамічною вантажопідйомністю. Тут типорозміри підшипників намічаємо орієнтовно, щоб мати можливість компонувати редуктор; надалі при добиранні підшипників за динамічною вантажопідйомністю їхні параметри уточнюють. Тому орієнтовно приймаєм легку серію для тихохідного вала і середню – для швидкохідного вала. Номер підшипника вибирають за діаметром прийнятим в орієнтовному розрахунку 
валів, з таблиці 8.1. Маючи серію, номер ще вибираєм з таблиці 8.1 ширину підшипника Tmax і зовнішній діаметр D
5.3.7. Розмір Х для швидкохідного і тихохідного валів
(5.25)
5.3.8. Розмір 
і для швидкохідного і тихохідного валів
(5.26)
5.3.9. Відстань від торця підшипника швидкохідного вала до торця шестерні
(5.27)
5.3.10. Розмір 
(5.28)
5.3.11. Осьовий розмір глухої кришки підшипника тихохідного вала
(5.29)
5.3.12. Відстань а1 і а2
Розрахунки а1 і а2 є базовими при проектуванні редуктора. Вважаєм, що ці відстані прикладені за довжиною осі вала від точки прикладання сил, що виникають у зубчастому зачепленні, до точок прикладення опорних реакцій, які орієнтовно приймаємо на рівні внутрішніх торців підшипників у точках А і В осі вала:
Швидкохідний вал
(5.30)
Тихохідний вал
(5.31)
Габаритні розміри редуктора
5.3.13. Ширина редуктора
(5.32)
5.3.14. Довжина редуктора
(5.33)
5.3.15. Висота редуктора
(5.34)
Увага! Габаритні розміри в процесі ескізної компоновки можуть змінюватися.
Ескізна компоновка
Ескізна компоновка редуктора виконується з метою визначенння взаємного розташування зубчастих коліс в корпусі редуктора, а також відстаней між точками прикладання сил і серединами опор валів, які необхідні для подальших розрахунків валів та їх опор. До побудови ескізної компоновки повинні бути зробленими розрахунки зубчастих передач редуктора та орієнтовні розрахунки валів.
Ескізна компоновка виконується на мілімітровому папері у масштабі 1:1. При цьому орієнтовно добуті розміри можуть змінюватися.
Компоновку починають креслити з валів, потім креслять зубчасте колесо в зачепленні з шестернею (можна навпаки), далі підшипники та ін.
Розділ 6
