Проаналізуйте особливості читання як одного з видів мовленнєвої діяльності

Державною програмою освіти передбачається, що у початкових класах учень має оволодіти читацькими і мовленнєвими навичками та уміннями, способами роботи над художнім і науково-пізнавальним текстами, дитячою і навчальною книжкою, орієнтуватися в світі дитячих книжок, періодиці, довідковій літературі на основі розвиненого в нього інтересу до читання.

Проблема формування й удосконалення навички читання досліджувалась багатьма науковцями. Вагомий внесок було зроблено психологами. Їх теоретичні й експериментальні дослідження дозволили визначити механізм читання (Л.М.Шварц, Т.Г.Єгоров), створити його кібернетичну модель (О.А.Кузнєцов, Л.Н.Хромов), розкрити механізм утворення прямого складу (М.І.Жинкін, Д.Б.Ельконін, Л.К.Назарова), визначити етапи розвитку навички читання, дати порівняльну характеристику процесам читання вголос і мовчки (Т.Г.Єгоров, О.А.Андрєєв), виявити типові помилки, що виникають під час читання, пояснити їх психологічну природу (М.А.Рибніков, О.І.Малиновська), виділити ступені розуміння прочитаного (І.М.Морозова, Б.О.Богуславська, З.І.Романовська).

Удосконалення навички читання завжди було в полі зору й методичної науки. Ще на початку ХХ сторіччя В.П.Вахтеров звернув увагу на те, що навичка читання розвивається передусім завдяки використанню спеціальних вправ. У першій половині нашого століття в процесі роботи над художнім і науково-пізнавальним текстами застосовувалась система вправ, спрямована на розвиток якостей читання (Т.Г.Лубенець, П.О.Афанасьєв, О.Ф.Музиченко, С.П.Рєдозубов, М.А.Костін, Г.А.Щербакова). І в наш час ця ідея залишається провідною (Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко). Сьогодні існують спеціально розроблені система вправ з читання для використання в умовах колективної роботи (С.П.Іваненко, Л.М.Єфіменкова, Г.Г.Писаренко).У методиці розроблено цілеспрямовані вправи на удосконалення оптичного сприймання слова, вимови, досягнення синтезу сприйняття слова і його розуміння (М.І.Оморокова, Л.К.Назарова, І.П.Ґудзик, В.О.Науменко). Широко відомі система логічних вправ (В.А.Кирюшкін, В.О.Шанько), письмових вправ – зорових диктантів (І.Т.Федоренко), спрямованих на розвиток навички читання.

Одним із раціональних шляхів становлення й удосконалення уміння читати визначає формування механізмів мотиваційної сфери. Психологи вважають, що в навчальній діяльності, яка здійснюється молодшими школярами, важливу роль відіграють соціальні мотиви (Л.І.Божович, А.К.Маркова, П.М.Якобсон). Проте найбільша ефективність у навчанні досягається завдяки поєднанню позитивної соціальної мотивації з мотивами пізнавальними, пов’язаними із змістом самої діяльності (В.О.Сухомлинський, Н.Ф.Скрипченко, Н.М.Світловська, О.В.Джежелєй, Ш.О.Аманашвілі).

У початковій ланці загальноосвітньої школи головною завданнями уроків читання є: формування й розвиток мовленнєвих умінь і навичок, провідною з яких є повноцінна навичка читання; розвиток інтересу до читання, ознайомлення учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрово-родових форм; формування повноцінного сприймання, розуміння, відтворення художнього, науково-пізнавального текстів шляхом засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь; розвиток емоційної і почуттєвої сфери, образного мислення, уміння висловлювати ти елементарні оцінні судження щодо прочитаного; формування морально-етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду школярів; розвиток творчих здібностей школярів; формування спеціальних умінь самостійно й продуктивно працювати з дитячою книжкою, різними джерелами друкованої продукції для знаходження потрібної інформації; орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб. Метою курсу «Читання» є: формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності, сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів, виховання особистості дитини засобами художніх та науково-пізнавальних творів.