3.5.4.1. Ілюстрації. У дипломних роботах ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.
Рис. 5. Схема оцінювання завершеності дипломної роботи спеціаліста/магістра
Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом “Рис.” (англійською мовою відповідно “Figure”) і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу (для дипломної роботи) і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис.1.2”. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
3.5.4.2. Таблиці. Цифровий матеріал слід оформляти у вигляді таблиць. Приклад побудови таблиці:
Таблиця (номер) – Назва таблиці
| Шапка | Заголовки колонок | |||||
| Підзаголовки колонок | ||||||
| Рядки | ||||||
| Заголовки рядків (боковик) | Колонки |
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” (у англомовному тексті дипломної роботи відповідно “Table”) починають з великої літери. Назви не підкреслюють. Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків − не менше ніж 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті так, щоб її можна було читати без повороту опалітуреного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не варто. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк (–).
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “... у табл.1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див.табл.1.3”.
3.5.4.3. Формули. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками.
Вище і нижче від кожної формули потрібно залишити хоч однин вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) і ділення (:).
Формули (якщо їх більше ніж одна) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад “... у формулі (3.1)”.
3.5.4.4. Додатки. За потреби до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження:
– таблиці допоміжних цифрових даних;
– інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ЕОМ, які розроблені в процесі роботи над дослідженням;
– ілюстрації допоміжного характеру;
– приклади вживання тих чи інших мовних конструкцій, які є частиною зібраного фактичного матеріалу, їхні класифікації, які виявились занадто обширними для включення в основний текст дипломної роботи, тощо.
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами абетки, наприклад, додаток А, додаток В і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.А.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка А); формула (А.1) – перша формула додатка А.
