Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

Підготовка кваліфікованих бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами.

Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення професійних задач у своїй галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, добру наукову базу, володіти методологією наукової роботи, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання інформації, бути здатним вести плідну науково-дослідницьку і науково-педагогічну роботу.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе два приблизно однакові за обсягом складники - освітню і науково-дослідну. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається його/її індивідуальним планом. Йому/їй призначається науковий керівник, який повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерське дослідження - це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові задачі. Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати опрацювання вибраної теми.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого - постає самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені заклади освіти різного рівня акредитації та академічні науково-дослідні установи. Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою новою, то поки що не розроблені уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської роботи як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура: титульний аркуш; зміст; вступ; розділи і підрозділи основної частини; висновки; список використаних джерел; додатки.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, їх вивчення і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці викінченого характеру.

Враховуючи те, що магістерська підготовка - це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності, що логічно завершується вступом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра - це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської роботи в науковому плані вищі, ніж до дипломної роботи спеціаліста, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень, її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові задачі, скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:

Ø формулювати мету і завдання дослідження;

Ø складати план дослідження;

Ø вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

Ø використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;

Ø опрацьовувати отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

Ø оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівняно з кандидатською і докторською дисертаціями. Якщо основні положення, висновки і рекомендації кандидатського і докторського дослідження мають бути опубліковані в наукових виданнях, то щодо магістерської роботи ця вимога не є обов'язковою. Процедура захисту магістерської роботи не потребує автореферату.

Здобувач ступеня кандидата і доктора наук подає в спеціалізовану вчену раду перелік документів, регламентованих ВАК України. Здобувач ступеня магістра обмежується поданням у Державну екзаменаційну комісію лише самої роботи (разом з відгуками наукового керівника і провідного фахівця-рецензента) і довідки про виконання індивідуального плану у відповідності до освітньо-професійної програми магістра.

Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магістерської роботи, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів. Така роботи підлягає лише обов'язковому рецензуванню. Незважаючи на суттєві відмінності між магістерським і кандидатським дослідженням, принципи їхньої підготовки - загальні.

Після закінчення навчання випускникові магістратури видається диплом, в додатку до якого вказується тема магістерської роботи. Студенти, які успішно закінчили магістратуру, як правило, продовжують навчання в аспірантурі.