На пропозицію грошей впливають депозитні інститути і населення. Проте головна роль у забезпеченні пропозиції грошей належить державному органу, який здійснює грошово-кредитну політику (Національний банк в Україні, Федеральна резервна система в США). Цей орган здійснює емісію грошей. Підтримка фіксованого обсягу грошової маси є однією з головних тактичних цілей ФРС, що вимагає застосування певної грошової політики. Кількість грошей у країні МS збільшується, якщо:
– зростає грошова база Б. (Додаткова емісія, збільшує обсяг грошової бази, тим самим збільшує пропозицію грошей);
– знижується норма обов'язкових мінімальних банківських резервів R;
– зменшуються надлишкові резерви комерційних банків В. (Зростання ставки процента зменшує обсяг надлишкових резервів, оскільки збільшуються витрати на підтримку грошей. Збільшення надлишкових резервів зменшує пропозицію грошей внаслідок скорочення видачі позичок);
– знижується частка готівкових грошей у загальній сумі платіжних засобів населення d.
Параметри В та d є спадними функціями ставки процента і (В(i), d(і)), оскільки із зростанням i у комерційних банків посилюється зацікавленість у зниженні надлишкових резервів.
Функція пропозиції грошей МS визначається таким чином:
MS = т' (R, B(i), d(і)) Б,
де т' – грошовий мультиплікатор.
Завдання національного банку полягає в:
– забезпеченні стабільності національної валюти;
– забезпеченні платіжного обігу;
– сприянні державному контролю за приватними банками;
– забезпеченні ліквідності комерційних банків.
Ринок робочої сили.
Ринок робочої сили - це форма узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією, досягнення в нормальних умовах відносно стабільної рівноваги в цій сфері на основі державної політики, чинного законодавства та саморегулювання. Ринок праці виступає посередником між роботодавцями та найманими працівниками. На ринку одержує оцінку вартість робочої сили, визначаються умови її найму, У тому числі величина заробітної плати, умови праці, можливість отримання освіти, професійного зростання, гарантії зайнятості.
Складовими ринку робочої сили є працездатне, зайняте Ц незайняте населення - це всі ті, хто за віком і станом здоров'я здатний* працювати у різних сферах суспільного виробництва.
Зайняте населення становить собою частину працездатного: населення, яка постійно виконує роботу на підприємствах, в організаціях, закладах за заробітну плату. Незайняте населення - це та частині працездатного населення, яка тимчасово не працює, але потребує роботи.
В умовах ринкової економіки робоча сила дістає адекватну ринкову ціну, яка формується в процесі взаємодії попиту і пропозиції.
Попит на ринку праці, як і на ринках інших ресурсів, є похідним від попиту на товари та послуги, що їх виробляють робітники. Крім того, попит на ринку робочої сили залежить від продуктивності праці, а також фази економічного циклу. На фазі кризи і депресії не тільки відсутній попит на додаткову робочу силу, але й має місце витіснення її із сфери виробництва. На фазі пожвавлення і піднесення попит на додаткову робочу силу зростає.
Пропозиція робочої сили - це пропонування або готовність до пропонування робочої сили будь-якою людиною працездатного віку. На пропозицію робочої сили роблять вплив такі фактори: 1) демографічна ситуація, тобто рівень народжуваності, темпи збільшення кількості працездатного населення, його статева та вікова структура; 2) ступінь економічної активності працездатного населення; 3) імміграція населення.
Ринок робочої сили є ринком особливого роду. Його відрізняє від інших ринків відмінність товару "робоча сила" і інших товарів. Робоча сила в процесі праці створює вартість, а всі інші ресурси лише переносять свою вартість на готову продукцію.
