Коефіцієнт еластичності попиту за ціною показує відсоткову зміну обсягу попиту при зміні ціни товару на один відсоток:
,
де 
– коефіцієнт еластичності попиту за ціною; 
– зміни обсягу попиту;
– зміни ціни товару.
Оскільки обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт цінової еластичності – величина від’ємна. Як правило, увага звертається на абсолютне значення коефіцієнта.
Застосовують два способи обчислення показника еластичності:
1. Лінійна еластичність – визначає відсоткову зміну обсягу попиту у початковій точці зміни. Формула для обчислення:
,
де Q1, Q2 –величини попиту до та після змінювання ціни;
P1, P2 – ціна до та після змінювання.
Показник, обчислений таким чином, називається коефіцієнтом лінійної еластичності і розраховується у випадку незначних змін або для лінійної функції. В інших випадках він – за однакових абсолютних змін ціни та обсягів – дає різні числові значення. Цей недолік пов’язаний з властивістю відсотків: в залежності від того, досліджується явище на зростання чи зменшення, початкова величина змінних буде різною, тому і відсоткове співвідношення також дасть розбіжності.
2. Дугова еластичність – застосовуються для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу (середній розмір коефіцієнта еластичності), якщо відсоткові зміни ціни та обсягу попиту досить великі. Для розрахунку дугової еластичності беруть середні значення змінних. Формула для обчислення:
.
Показник дугової еластичності, незалежно від того, зростає чи зменшується змінна, дає один і той же результат.
Випадки цінової еластичності попиту:
1. Якщо 
>1 попит еластичний, тобто одновідсоткова зміна ціни приводить до більшої відсоткової зміни обсягу попиту. Приклад графічного вигляду еластичного попиту наведено на рис.5.9.
Наприклад, зниження ціни на 2% викликає зростання попиту на 6% – обсяг попиту зростає швидше.
Для товарів еластичного попиту підвищення ціни призводить до скорочення загальної виручки від продажу.
Ціну вигідно знижувати, якщо є можливість збільшити величину збуту, тоді загальна виручка від продажу зростає.
2. 
Якщо <1 – попит нееластичний, тобто одновідсоткова зміна ціни спричиняє менш, ніж однопроцентну зміну обсягу попиту.
Приклад графічного вигляду нееластичного попиту наведено на рис.5.10. Зміна ціни призводить до незначної зміни величини попиту. При зниженні ціни попит зростає дуже повільно, а загальна виручка спадає.
3. Якщо =1– попит з одиничною еластичністю, тобто одновідсоткова зміна ціни веде до одновідсоткової зміни обсягу попиту. Зміна ціни приводить до пропорційної зміни величини попиту. Зниження (збільшення) ціни приводить до такого же збільшення (зниження) попиту, загальна виручка не змінюється.
4. Якщо = 
– абсолютно еластичний попит, тобто споживачі купують товар в необмеженій кількості, якщо зміна ціни нескінченно мала. Найменше зростання ціни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Абсолютно еластичний попит зображується горизонтальною лінією, приклад графічного вигляду наведено на рис. 5.11.
5. Якщо =0 – абсолютно нееластичний попит означає, що споживачі нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість товару. Абсолютно нееластичний попит графічного виглядає як вертикальна лінія, приклад графічного вигляду наведено на (рис. 5.12),
На дві останніх ситуації – абсолютно еластичного й абсолютно нееластичного попиту – закон попиту не поширюється. Ці крайнощі мають не так практичне, як теоретичне значення, дають корисні точки відліку в мікроекономічному аналізі, хоча подекуди абсолютно нееластичний попит має місце. Прикладом може служити інсулін для інсулінозалежних хворих на діабет. Тобто йдеться про товари, які мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності, ціна на які не обмежує попит, його може обмежити лише рівень доходів споживачів.
Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, в межах якого попит є еластичним, і нижній, в межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності. Це можна перевірити за допомогою показника загальної виручки: коли попит еластичний, між величиною виручки і ціною існує пряма залежність, а коли нееластичний – зворотна залежність. Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись.
Емпіричні дослідження виявили ряд чинників, що впливають на цінову еластичність попиту:
1. Наявність товарів – замінників: чим більш замінників має товар, тим більш еластичним є попит на нього і навпаки.
2. Питома вага товару у видатках споживачів: чим більшу частину займає товар у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього. Наприклад, якщо ціна голки зросте навіть у декілька разів, попит на них суттєво не змініться, оскільки на цю покупку витрачається незначна частка доходу споживача.
3. Фактор часу споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки споживачі не встигають пристосуватися до змін ціни, тобто знайти товари-замінники чи змінити свої уподобання.
4. Важливість товару для споживача: попит на товар першої необхідності є нееластичним на товари другої необхідності – еластичний за ціню.
