Тема № 18 Конституційний контроль в Україні

План:

1. Поняття конституційного контролю та конституційної юстиції.

2. Порядок формування Конституційного Суду України.

3. Функції та компетенція Конституційного Суду України.

4. Конституційно-правовий статус суддів Конституційного Суду України.

5. Конституційне провадження. Акти Конституційного Суду України.

Література:

Базова:1, 28, 49, 50, 61, 63.

Додаткова: 46, 74, 86.

Методичні рекомендації:

При написанні роботи в першу чергу необхідно визначити поняття конституційного контролю, виявити його основні загальні риси. Розкрити роль конституційної юстиції у розбудові та функціонуванні правової держави.

Спираючись на матеріали періодичної преси та зміст рекомендованої наукової літератури дослідити процес становлення конституційної юстиції в Україні та проблеми, що постають на цьому шляху. При розгляді теми слід всебічно проаналізувати світовий досвід функціонування конституційної юстиції та її основні системи у сучасному світі.

Розглядаючи третє питання, слід визначити статус Конституційного Суду України та його завдання, розкрити основні принципи його організації та діяльності. Вказати склад Конституційного Суду та порядок його формування за діючим законодавством.

Звернути увагу на зміст повноважень Конституційного Суду України та підстави визнання правових актів неконституційними.

Далі треба дати характеристику правового статусу суддів Конституційного Суду, спираючись на положення глави 3 Закону України “Про Конституційний Суд України”. Звернути увагу на підстави припинення повноважень суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності.

При висвітленні останнього питання теми треба звернути увагу на те, що особливістю Закону України “Про Конституційний Суд України” є наявність у ньому значної кількості процесуальних норм, покликаних якомога детальніше регламентувати конституційне судочинство.

 

Тема № 19. територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування

План:

1. Поняття та ознаки територіальних громад.

2. Види територіальних громад.

3. Функції та повноваження територіальних громад.

4. Форми діяльності територіальних громад.

Література:

Базова:1, 49, 50, 54, 63, 64.

Додаткова: 4.

 

Методичні рекомендації:

В межах даної теми має бути розкрита юридична природа територіальної громади як первинного суб’єкта місцевого самоврядування та її конституційно-правовий статус в Україні.

Висвітлення теми варто розпочати з констатації того, що вітчизняне законодавство відобразило дуалістичне розуміння місцевого самоврядування, яке поєднує в собі громадівську та державницьку концепції. Один з основних постулатів, який був запозичений з громадівської концепції – визнання того, що муніципальна влада є відокремленою від державної, а її первинним носієм є територіальна громада. Необхідно всебічно охарактеризувати територіальну громаду, виявити фактори (критерії), що об’єднують місцевих жителів у громаду.

Розкриваючи друге питання плану, слід здійснити класифікацію територіальних громад в Україні. Варто звернути увагу на те, що за загальним правилом територіальну громаду складають жителі одного населеного пункту, і тільки як виняток передбачена можливість жителів кількох сіл об’єднатися в одну громаду.

Третє питання плану передбачає, насамперед, класифікацію функцій та повноважень територіальних громад, а також розгорнуту характеристику їхнього змісту. Слід звернути увагу на те, що функції та повноваження територіальних громад орієнтовані на вирішення питань місцевого значення, однак це не виключає можливості делегування їм і деяких функцій та повноважень держави. Таким чином забезпечується необхідний демократизм публічної влади, оптимальна децентралізація при її здійсненні з додержанням цілісності державної території.

Завершальне, четверте питання плану має бути розкрите на основі чинного Закону „Про місцеве самоврядування в Україні”. При цьому слід виходити з постулату про те, що територіальна громада може здійснювати свої функції та повноваження як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Відповідно, можна розрізняти форми безпосередньої (прямої) та представницької (опосередкованої) демократії на місцевому рівні.