Дослід 2. Вплив розбавлення розчину на гідроліз солі

А. У пробірку наливають 1 мл концентрованого розчину нітрату

бісмуту – Bi(NO₃)₃ і розбавляють в 4-5 разів дистильованою водою. Спостерігають випадіння осаду. Додають1-2 мл нітратної кислоти. Що сталося з осадом?

Б. У пробірку наливають 1 мл розчину хлориду стибію – SbCl₃ і в 2-3 рази розбавляють дистильованою водою. До одержаного осаду додають краплями хлорогідрогенну кислоту до повного його розчинення. Додають воду до утворення осаду. Записують рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах.

Дослід 3. Вплив температури на гідроліз

У пробірку наливають 3 мл розчину ацетату барію – (CH₃COO)₂Ba і додають кілька крапель фенолфталеїну. Вміст пробірки нагрівають до кипіння, спостерігають зміну кольору індикатора і роблять висновок про вплив нагрівання на гідроліз солі. Складають молекулярні та іонні рівняння реакцій гідролізу цієї солі.

Який висновок можна зробити про зміну концентрації іонів ОН ^- в розчині на підставі зміни забарвлення фенолфталеїну при нагріванні?

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

 

Хімічно чиста вода є дуже слабким електролі­том. Вона незначною мірою дисоціює на іони за рівнянням:

2Н₂ O Н₃О⁺ + ОН ^-, або у спрощеному вигляді:

Н₂O Н ⁺ + ОН ^-.

Залежно від концентрації іонів Н ⁺ або ОН ^- реакцію середовища розчинів (тобто їх кислотність або лужність) виражають так:

 

• якщо у розчині [Н⁺] = [ОН ^-] = 10 ^-7 моль/л - середовище нейтральне;

• якщо [Н⁺] >[ОН^-]; [Н ⁺] > 10 ^-7 моль/л - середовище кисле;

• якщо [Н ⁺]<[ОН ^-]; [Н ⁺] < 10 ^-7 моль/л - середовище лужне.

На практиці записувати концентрації іонів Н⁺ або ОН^- через від'ємний ступінь не зовсім зручно. Тому кислотні властивості розчинів характеризують величиною водневого показника рН.

Водневий показник рН - це від'ємний десятковий логарифм концентрації іонів гідрогену в розчині.

рН = - lg [Н ⁺], або [Н ⁺] = 10 ^-рН.

Оскільки концентрація іонів гідрогену може змінюватись у межах іонного добутку, то рН змінюється в інтервалі від нуля до чотирнадцяти. За допомогою рН середовище розчинів характеризується так:

• нейтральне - рН = 7 (рН = - lg 10 ^-7=7);

• кисле - рН < 7;

• лужне - рН>7.

 

Наочно взаємозв'язок між концентрацією іонів гідрогену, величиною рН і реакцією середовища розчину можна виразити схемою:

 

Із схеми видно, що чим менше значення рН розчину, тим більша концентрація іонів Н⁺, тобто вища кислотність середовища; і навпаки, чим більше значення рН, тим менша концентраціяі іонів Н⁺, тобто вища основність середовища.

Наприклад, значення рН дощової води складає 6 (слабокисла реакція); водопровідної води – рН = 7,5 (слаболужна реакція).