Дослід 1. Одержання основного оксиду і гідроксиду

Тигельними щипцями беруть шматочок крейди і пропалюють його в полум’ї пальника 5-7 хвилин. Поміщають пропалену крейду в фарфорову чашку і змочують кількома краплями води. Додають дві краплі фенолфталеїну. Що при цьому спостерігається?

Складають рівняння реакцій розкладання крейди і гідратації одержаного оксиду кальцію. Який характер мають одержані сполуки?

Дослід 2. Одержання нерозчинних у воді основ

У три пробірки наливають по 2 мл розчинів солей магнію, ніколу і феруму (ІІ). У кожну пробірку додають розчин NaOH до утворення осаду Розділяють його на дві частини і випробовують розчинення осадів дією кислоти і надлишку лугу.

Роблять висновок про хімічний характер одержаних гідроксидів Складають рівняння реакцій утворення осадів та їх розчинення в кислоті.

Дослід 3. Одержання й властивості амфотерних гідроксидів

У три пробірки наливають по 2 мл розчинів сульфату алюмінію, хлориду хрому (ІІІ) та сульфату цинку. В кожну з них краплями додають розчин NaOH до утворення значних осадів. Кожний осад переносять у дві пробірки. В одну додають розчин кислоти, в іншу – розчин лугу до повного розчинення гідроксидів.

Якого типу одержані в пробірках гідроксиди? Складіть рівняння проведених реакцій.

Дослід 4. Одержання солей та їх властивості

1. У пробірку поміщають шматок крейди (0,5 г) і для його розчинення приливають розчин хлорогідрогенної кислоти. Який газ виділяється при цьому? Складіть рівняння реакції.

2. У дві пробірки наливають по 1 мл розчину сульфату ніколу, в одну з них додають розчин лугу, в іншу – розчин хлориду барію до утворення осадів.

Складіть рівняння реакцій.

3. У пробірку наливають 3 мл вапняної води Ca(OH)₂ і пропускають вуглекислий газ до утворення осадів, а потім до його розчинення. Складають рівняння реакцій.

Одержаний розчин кислої солі (гідрокарбоната кальцію) ділять на дві частини. До одної додають вапняної води до випадання осаду, другу частину нагрівають до кипіння. Складають рівняння реакцій.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Усі неорганічні речовини за складом поділяються на прості й складні. Прості речовини (їх понад чотириста) складаються з атомів одного виду, складні – із атомів різних елементів, різного виду. Складних неорганічних сполук в природі набагато більше, їх налічується близько 300 тис.

Найважливіші класи неорганічних сполук – оксиди, основи, кислоти й солі.

О к с и д и

Оксидами називають сполуки елемента з оксигеном в ступені окислення – 2. Формула оксиду в загальному вигляді: E_xO_у, де: Е – хімічний елемент, О – оксиген в ступені окислення – 2; х і у – індекси, що показують скільки атомів елемента й оксигену входить до складу молекули оксиду.

В оксидах атоми оксигену сполучені тільки з атомами елементів і не зв’язані між собою. Графічне зображення формул оксидів:

O

MgO Mg=O CO₂ C

O

Al

Al₂O₃ O O O

Al

Номенклатура оксидів. Назва бінарної сполуки складається з назви більш електровід’ємного елемента, до якого додається закінчення – ид, і наступної за ним назви менш електровід’ємного елемента.