Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві сьогодення

(розпочати з абзацу)

Найдавнішою неолітичною пам’яткою на території України є Кам’яна могила І, де вперше відзначені сліди відтворюючого господарства на території України (7500 до н.е.). Протягом першої половини VII тис. до н.е. неоліт починає розвиватися на всій території степової і лісостепової України, а також у Криму. Період розвитку неоліту України з середини VIII до середини VII тис. до н.е. називається докерамічним. Основні археологічні культури: кукрецька в Запорізькій обл. (Кам’яна могила І), в’язівоцька на Полтавщині (В’язівок IV), буго-дністровська в басейнах Південного Бугу та Дністра (Заньківці), Таш-Аїр в Гірському і степовому Криму (Таш-Аїр, Фронтове IV) платовоставська на Луганщині (Зимівники-1-3, Должик, Мурзіна балка). Загальною рисою всіх без винятку докерамічних неолітичних культур України є використання відтискної техніки розщеплення кременю, виробництво складних знарядь. Незважаючи на початок розвитку землеробства і скотарства, мисливство та рибальство залишаються провідними формами господарства. В Кам’яній могилі знайдені так звані "чуринги", взірці наскельного мистецтва.

Найбільшого розвитку матеріальна і духовна культура в умовах первісного ладу досягла в період неоліту. Саме в цей час поліпшилась техніка виготовлення знарядь праці з каменю. Усі вони оброблялися способами шліфування і полірування, а також пиляння і свердлування, що давало змогу людині з більшим успіхом надавати каменю необхідної форми. Сокира була найефективнішим знаряддям праці для доби неоліту, що суттєво полегшувало працю людини з вирубування лісових ділянок для землеробства, спорудження житла, човнів тощо. Було притаманним виробництво керамічного посуду. Кераміка стала новим штучним продуктом для виготовлення знарядь праці. Форма й орнамент посуду різних культур відбили безліч персонажів, рослинних та космічних символів. Посуд став одним із найважливіших символів Сонця, неба, Всесвіту. Кераміку виготовляли спеціально призначені люди в певні дні року, що супроводжувалося спеціальними обрядами. Також новим видом господарства стало прядіння. Воно спонукало до винайдення першого колеса, що слугувало за важок для веретена. Разом із прядінням виникло і ткацтво, внаслідок чого було створено— тканину. В образотворчому мистецтві неолітичних племен поширюється декоративний напрям, тобто прикрашення посуду, одягу, зброї тощо художнім розписом, вишивкою, різьбою. Саме з часів неоліту бере свій початок міфологія. Яскравим її прикладом є міфи про священний шлюб Зевса з богинями. В Україні символіка священного шлюбу була практично всеосяжною. У давніх індоєвропейців обряд шлюбу виконувався представниками вищої знаті на початку весни й символізував відродження Всесвіту. Ідея такого шлюбу збереглася до наших днів у фольклорі слов'ян та інших етнічних груп. Але найкраще її зафіксовано у священному шлюбі діви Марії на Благовіщення, яке вважається днем весняного рівнодення, та в народженні Ісуса Христа саме на Різдво в день зимового сонцестояння.Отже, матеріальна і духовна культура індоєвропейців, і в тому числі предків українців, на землях України в епоху неоліту підвищення культури землеробства спричинило розвиток ремесел, що, в свою чергу, сприяло розвою ужиткового мистецтва. В цей же час вперше з'явилися зразки усної народної творчості.

Аналіз поховань дає матеріали для реконструкції духовної культури неолітичного населення (наявність довготривалих родових могильників, культ черепу), а також дають багаті матеріали для реконструкції одягу і його прикрас. Небіжчиків ховали у випростаному стані, часто в колективних усипальницях. Поховання спочатку були безінвентарними, потім пов’язані з покладенням у поховання кістяних прикрас, керамічних і крем’яних виробів. Дуже часто в процесі поховань використовувалась вохра.

Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об'єднання в Україні. Виникла у Харкові, існувала з січня 1925 до 28 січня 1928. Організація стояла на засадах творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західно-європейської культури. Фактичним лідером ВАПЛІТЕ був Микола Хвильовий.