Державна політика по залученню

Іноземних інвестицій в національну

Економіку

План викладу і засвоєння матеріалу

6.2.1. Державна політика по залученню іноземних інвестицій.

6.2.2. Пріоритетні сфери та напрями зовнішнього інвестування в Україні.

Запитання для самоконтролю.

Ключові слова:

- інтеграційний процес, - протекціонізм,

- міжнародні економічні організації, - зовнішня торгівля,

- зовнішньоекономічні зв 'язки, - платіжний баланс України.

Державна політика по залученню іноземних

Інвестицій

Державна політика у сфері іноземних інвестицій здійснюється Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України і регулюється Верховною Радою України. Іноземні інвести­ції в Україні не підлягають націоналізації, а їх реквізиція може бути здійснена лише у особливих випадках, наприклад, техногенної чи природної катастрофи. І навіть в цих випадках передбачені оскарження в судах і компенсації. До того ж всі витрати і збитки іноземних інвесторів відшкодовуються з державного бюджету або інших джерел, встановлених КМУ в поточних ринкових цінах на основі оцінок незалежних аудиторів, і в тій валюті, в якій здійсню­вались інвестиції або іншій валюті, прийнятній для інвестора.

У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення на протязі 6 місяців своїх інвестицій, а також доходів по них в грошовій або речовій формі

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

за реальними ринковими цінами, сформованими в момент припи­нення інвестиційної діяльності. Після виплати обов'язкових зборів, платежів і податків іноземним інвесторам гарантується безпере­шкодне переведення за кордон одержаних на законних підставах засобів в іноземній валюті. Порядок переведення встановлюється НБУ. При переведенні або вивозі іноземних інвестицій податок складає 15 %. Доход або прибуток від інвестиції іноземний інвестор має право реінвестувати в економіку України в будь-якій валюті, а також зберігати їх на поточних розрахункових рахунках або на депозитах. Іноземні інвестори мають право на придбання паїв і цінних паперів у відповідності з валютним законодавством і законами України про цінні папери та фондову біржу, приймати участь в приватизації майна державних підприємств і незавер­шеного будівництва, в конкурсах і аукціонах. Надання майна в оренду іноземним інвесторам на суму більш як 10 млн. доларів здійснюється за рішенням Фонду держмайна України [239д; 2].

Інвестиційний клімат для іноземного інвестора в Україні пере­важно визначається впливом таких факторів, як політична, правова, економічна та екологічна стабільність. З цієї причини Україну розглядають за кордоном як зону підвищеного ризику для крупних інвестицій. Нерішучість, обережність у прийнятті кінцевих рішень потенційними інвесторами в такій ситуації - закономірне явище. Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" скерований на заохочення й підсилення припливу іноземного капіталу в пріоритетні сфери економіки держави шляхом надання різного роду страхових гарантій, особливо із найбільш важливих інвестиційних програм і проектів, покращення правового регулювання іноземного інвестування, розвитку інфраструктури міжнародного бізнесу [5; 14; 16; 21].

Завданням цієї Програми входить залучення додаткових джерел інвестування прогресивних структурних зрушень та інших якісних перетворень в економіці України за рахунок коштів іноземних інвесторів, формування експортного потенціалу, зростання техніч­ного рівня виробництва, скорочення енергоємності продукції. Неодмінною умовою формування сприятливих умов для притоку

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

іноземних інвестицій буде розвиток ринкової інфраструктури міжнародного бізнесу, для чого передбачається [4; 5]: - значно покращити роботу таких ділянок інвестиційної діяль­ності, як фондові біржі, комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії і інвестиційні фонди, трастові та консал­тингові, холдингові та аудиторські фірми; - утворити державний реєстр іноземних інвесторів і банк даних про об'єкти іноземного інвестування в Україні, автоматизовану інформаційну систему, яка забезпечувала б оперативний пошук іноземних та вітчизняних інвесторів, та надання консультацій з питань техніко-економічного обгрунтування та реалізації інвестиційних проектів; - здійснити організацію статистичної звітності про іноземних інвесторів, вдосконалити систему обліку відповідно до міжнародних стандартів, здійснити публікацію нормативних актів України та іншої інформації, яка цікавить іноземних інвесторів, на іноземних мовах; - визначити навчальний заклад в Україні та за кордоном для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, що працюють над проблемами залучення іноземних інвестицій в Україну. Важливу роль в розширенні іноземного інвестування повинно відіграти Агентство міжнародного співробітництва та інвестицій, головним завданням якого є надання допомоги підприємцям України:

- в пошуку іноземного партнера;

- в правильному оформленні документів інвестиційної заявки

- в складенні бізнес-плану;

- в розробці інвестиційного проекту по методології, прийнятій в країнах з розвиненою економікою.

Слід зазначити важливість Закону України "Про правовий статус іноземців". У ньому підтверджується право іноземних громадян як фізичних осіб займатися інвестиційною діяльністю. Законом України передбачена рівність прав і обов'язків всіх суб'єктів у сфері економічної діяльності.

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

Законодавство України виділяє спеціальні (вільні) економічні зони (ВЕЗ) без обмеження характеру їх діяльності. З усієї сукуп­ності можна виділити наступні ВЕЗ: комплексні виробничі, фінансово - банківські і страхові, технополіси, експортні, митні, транзитні, туристсько-рекреаційні а також регіональні, місцеві (локальні), точкові.

При розгляді Закону України "Про загальні умови створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон'" і Декрету Кабінету Міністрів України "Прорежим іноземного інвестування''' розроблена Концепція створення спеціальних (вільних) еконо­мічних зон в Україні.

Концепція передбачає створення сприятливого інвестиційного клімату у ВЕЗ, для чого необхідно: - забезпечити довгостроковий та передбачуваний характер

економічної політики; -матеріалізувати умови переміщення капіталів та товарів; -сформувати ефективні форми взаємодії місцевих органів

державної влади, органів місцевого та регіонального само­врядування та органів управління зоною; - забезпечити умови виробництва, торгівлі, які б відповідали

світовим стандартам, та тверді правові гарантії захисту прав

власності.

Для ВЕЗ характерні як цінові, так і нецінові методи конкуренції. Вивчення конкурентоспроможності ВЕЗ передбачає використання біля трьохсот параметрів із залученням максимальної кількості експертів. Можна виділити приблизно 10 груп таких параметрів: - політична, соціально-економічна, територіальна ситуація; - вплив держави на інвестиційний клімат, податковий та

правовий режим;

- обсяг внутрішнього ринку;

- забезпеченість природно-сировинними ресурсами; - наявність трудових ресурсів та рівень їх кваліфікації; - економічний потенціал виробника, його склад та структура; - рівень розвитку науки і техніки;

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

- участь в міжнародному поділі праці; - рівеньенергомісткостітаматеріаломісткостіпродукціїтощо. Утворення ВЕЗ вимагає поглибленого аналізу її меж, державних та етнічних особливостей. Розвиток ВЕЗ тягне за собою міграційні процеси, вимагає більших додаткових затрат, може стати джерелом конфліктів на етнічному ґрунті тощо.

У цих умовах прикордонні сторони переслідують різні цілі. Менш розвинуті країни прагнуть випустити трудові ресурси для заробітку за кордоном валюти з наступним її притоком в націо­нальну економіку. Більш розвинена країна намагається цього не допустити, щоб не загострювати безробіття. Тому створення ВЕЗ в трансетнічних прикордонних регіонах повинно буту спрямовано, у першу чергу, на рішення цієї проблеми.

Із 24 областей України 15 межують з іншими державами. Ще 4 області і Автономна Республіка Крим прилягають до морського кордону. Значна кількість прикордонних регіонів, їх розвиток за принципами ВЕЗ вимагає вирішення цілого ряду проблем.

Це - інтенсифікація розвитку виробничої та соціальної інфра­структури, трансформація системи розселення, реконструкція шляхів сполучення, прикордонних переходів, створення нової комунікаційної інфраструктури.

Світовий досвід свідчить, що територіально ВЕЗ суворо обме­жені (не більш ніж 10 км. кв.) Опираючись на це адміністративна область або велике місто не можуть бути ВЕЗ. У зв'язку з цим багато вчених обґрунтовують створення так званих точкових зон вільного підприємництва.

Вільна економічна зона — це обмежена частина території країни, для якої характерний спеціальний режим функціо­нування економічних суб 'єктів. Механізм функціонування ВЕЗ, як правило, включає специфічний економічний, організаційний, податковий, митний та правовий статус господарчих агентів та всієї ВЕЗ, яка дуже слабко взаємодіє з економікою держави. У відповідності з цим механізм функціонування ВЕЗ включає: 1) особливий інвестиційний клімат; 300

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

2) валютно-фінансовий і митний режим;

3) організаційно-правовий режим.

Загальні умови універсальні для вільних зон і зв'язані з так званими "нульовими витратами". Це зниження податків на прибуток або їх скасування, в деяких випадках можливе введення без встановленого терміну низької податкової ставки. Можливе зниження податків на особистий прибуток, на переведення прибутку за кордон, надання пільгових кредитів, тимчасова відміна сплати податку клопотальним суб'єктам. Передбачається також довгострокове кредитування в національній валюті, цільові субси­дії або пільгові позики, повернення раніш виплачених податкових сум у випадках, коли інвестиції направляються в пріоритетні галузі економіки. Додатковою перевагою є можливість самостійно встановлювати терміни і порядок амортизації основних фондів.

Як правило, у вільній економічній зоні передбачається розвиток спільного підприємництва як іноземних, так і національних партнерів із позазональних територій з ціллю забезпечення техніч­ного та інформаційного обміну. Для цього вводиться ослаблений податковий режим для спільних підприємств зі значною часткою капіталу іноземних інвесторів (більше 40 %). Законодавством може також передбачатися стимулювання участі імпортерів в акціо-нуванні підприємств приймаючої держави за межами зони, механізм заохочення реінвестування як безпосередньо у зоні, так і за її межами.

6.2.2. Пріоритетні сфери та напрями інвестування в

Україні

Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих галузях економіки, активізація яких через: інвестування допоможе вивести їх з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження у суспільстві через екологічне зростання. Це насамперед сфера наукомісткого виробництва, виробництва продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. 1 справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

їх імпортозаміщення звільнивши валютні ресурси, що витра­чаються зараз на імпорт різноманітних товарів.

У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично все агропромислове господарство України, від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту, доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відста­лість у агропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйон тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40 % овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціонально вико­ристовується вирощена зернова продукція.

Зниження втрат сільськогосподарської сировини та поглиблення її переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу можна в короткі строки одержати значний економічний ефект, зокрема шляхом створення порівняно невеликих підприємств, що не потребують великих вкладень і забезпечують швидку окупність початкових затрат при невисокому ступені ризику для іноземних інвесторів. Бажана участь іноземного капіталу й у переведенні агропромислового виробництва на сучасну технологічну базу, в тому числі з використанням потужного науково-технічного та виробничого потенціалу оборонних галузей, що підлягають конверсії.

У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчу­вають гостру потребу й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них: ^ активізація використання існуючого виробничого потенціалу

по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих 302

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

ланках, де можна в короткі строки здобути хорошу віддачу від вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за раху­нок виручки від продажу додатково видобутого вугілля; - різке зниження питомих видатків палива та енергії у націо­нальному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій; - комплексна модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на базі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також; докорінне поліпшення умов праці; - зниження негативного впливу металургійного та нафтохіміч­ного комплексів на навколишнє середовище на основі застосу­вання екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та споживанні енергоресурсів. Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є: Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих при­родних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів з врахуванням наявного тут потужного природно-рекреаційного потенціалу [4; 5].

Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле-та літакобудування з поступовим зниженням матеріало- та енерго-місткості їх продукції.

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області) та АР Крим, де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової промисловості, розширення мереж оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, поряд із запровадженням інновацій, необхідно впровадити найновіші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відрод­ження територій.

Одночасно з пріоритетними сферами та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвесту­вання, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таких об'єктів належать: - підприємства атомного машинобудування; - підприємстватаоб 'єднанняпаливно-енергетичногокомплексу,

у тому числі вугільно-, нафто- та газопереробні підприємства; - об'єкти нафтопродуктозабвзпечення, нафтосховища між­обласного та республіканського значення; - підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного

та автомобільного транспорту' загального користування; - підприємства та об'єкти електроенергетики, гідростанції,

теплоелектростанції; -об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного

бюджету; - автомобільні дороги загального користування; - метрополітени; - магістральні лінії електропередач; - нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт; - соледобувні підприємства та багато інших.

До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування у зв'язку з реалізацією проекту Євро-2012 слід зарахувати й ство­рення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи стадіони, готелі, транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри банки

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс. Без цього практично неможливий перехід до повноцінного ринку та розвиток міжна­родної інвестиційної діяльності.

Сьогодні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених коштів з тим, щоб максимально сприяти найшвидшому розвитку економіки. У той же час це буде підтримувати авторитет міжна­родної інвестиційної співпраці на території СНД. Проте така орієнтація в жодному разі не спрямована проти довгострокових інвестиційних програм та проекгів з високим потенційним ефектом у перспективі. Наприклад, була б дуже корисною розробка та реалізація у межах інвестиційної співпраці проекту енергетики ХХІ-го ст. зі створенням якісно нових енергетичних технологій та видів палива для світового і внутрішніх ринків, а також програми сталого (екологічнозбалансованого) розвитку національної економіки. Подібні проекти необхідні не тільки для вирішення великих науково-технічних, економічних та екологічних завдань, але й для підтримання сталості інвестиційної діяльності та зовнішньоекономічних зв'язків на тривалу перспективу. Інтеграція зусиль та інвестиційних ресурсів зарубіжних і вітчизняних інвесторів на реалізацію великих довгострокових цільових програм дозволить суттєво заощадити матеріальні та фінансові ресурси.

Поруч із зазначеними сферами, зонами та об'єктами для пріори­тетного залучення іноземного капіталу все більшого значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, регіонального та глобального характеру.

Інвестиції формують екологічно безпечний виробничий потенціал на новій науково-технічній базі й зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, особливо тих, що вириваються з економічного та соціального неблагополуччя, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів у екологічні цільові програми та проекти Local Agenda 21.

Одним з найважливіших чинників покращення інвестиційного клімату в Україні є створення адекватного до соціально орієнто-

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

ваної та екологічно збалансованої ринкової економіки правового поля, яке цілком залежить від політичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади.

Загальне правове поле інвестиційної діяльності регулюється законами, більшість з яких прийняті ще в 1991 р., тому потребують удосконалення.

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвесту­вання економіки країни, які обумовлені поліпшенням інвестицій­ного клімату держави. Найважливіші з них: -прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним

капіталом, в тому числі спільних підприємств;

- портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам

і нерезидентам цінних паперів; О кредити, позики та гранти міжнародних науковихта фінансових

інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів,

експортних агентств, банків тощо.

Указами Президента України створена певна кількість дер­жавних інституцій, що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну, а саме:

- Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;

- Національне агентство України по реконструкції і розвитку; - Державний інвестщійно-кліринговий комітет;

- Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

- Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну;

- Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;

- Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового

співробітництва.

У липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкції і розвитку, завданням якого є участь в формуванні державної політики при взаємодії з міжна­родними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гуманітарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з Положенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва розгля­дають питання, пов'язані із залученням фінансових і інвестиційних ресурсів у рамках інвестиційно-клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і є постійно діючим консульта­тивним дорадчим органом при Президентові України, метою якого є запобігання конфліктам між іноземними інвесторами і органами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитів приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько 70 нормативними актами різного рівня, якими, як вже гово­рилося, іноземному інвестору досить важко керуватися в зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, до діючого раконодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погір­шують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесто­рів. Тому для створення сприятливого для іноземного інвестора клімату потрібно розв'язати протиріччя, які, насамперед, пов'язані з недосконалим законодавством та проявами макроекономічної нестабільності держави.

Запитання для самоконтролю

1. Особливості сучасних інтеграційних процесів у світовій еко­номіці та їх вплив на розвиток національної економіки.

2. Взаємовідносини України з міжнародними економічними організаціями та переорієнтація її зовнішньоекономічних відносин: суть та характеристика.

З- Розкрийте сутність та зміст компонентів зовнішньоеко­номічної політики України.

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

4. Взаємовідносини України з регіональними та світовими фінансовими інституціями.

5. Охарактеризуйте сучасну лібералізацію зовнішньоекономічних зв 'язків та окресліть проблеми протекціонізму в національній економіці.

6. Зовнішня торгівля, її динаміка та структура.

7. Платіжний баланс України, характеристика його структури.

8. Динаміка платіжного балансу України.

9. Напрями вдосконалення зовнішньоекономічної політики України.

10. Механізми зовнішньоекономічної політики та їх розвиток.

 

Тема 6.3