Поняття політичної свідомості, її структура, фукції, типи

Політичне життя суспільства – процес і результат свідомої діяльності її соціальних субєктів - класів, націй, соціальних свідомості верств і груп, громадян і створюваних ними політичних інститутів. Свідомість внутрішньо (іманентно) притаманна діяльності людей. В традиційно марксистському розумінні політична свідомість трактується як варіант суспільної свідомості, що виникає як відображення, насамперед, соціально-економічних умов буття людей. В узвичаєній світовій традиції політична свідомість розглядається в широкому контексті як вся сукупність психічного відображення політики, як її суб'єктивний компонент, що виявляється на різних рівнях, в різноманітних ситуаціях. Проблема свідомості - одна з складних загадок філософії, що розглядає її як відображення суспільного буття, як суб'єктивний образ об'єктивного світу, відображення духовного життя людей, інтересів і уявлень різноманітних соціальних спільностей, верств, груп, класів, націй, суспільства.

 

Поняття політична свідомість має досить тривалу історію вживання в різноманітних галузях суспільствознавства. Однак політична свідомість спеціально розглядається в основному в межах спрямування поведінки в політології. Політична свідомість здобула особливу популярність до середини XX ст., відтоді, як виявилася обмеженість ортодоксальної по-ведіиківської течії і стало відомо, що розуміння політичної поведінки ширше, а динаміка політичних процесів вимагає уваги до незалежних змін, як політична свідомість і вся психічна сфера суб'єкту поведінки. Адже свідомість - відображення буття. Свідомість ~ вища, властива лише людині, форма відображення об'єктивної дійсності, регулювання ставлення людей до навколишньої дійсності, до самих себе і своїх засобів спілкування, що виникають і розвиваються на основі політично-перетворювальної діяльності. Політичне буття - це вся система політичного життя, політичних відносин. Політичне буття існує не тільки в свідомості, але й об'єктивно як щось дане, незалежне від волі, бажань і спрямованості окремих особистостей і соціальних спільностей. Об'єктивність буття задається об'єктивністю економічних і соціально-иолітичиих відносин та інтересів співучасників політичного процесу.

 

Свідомість виникає і розвивається тільки в спільній діяльності людей. Включаючись у спільну діяльність, люди виробляють відповідні уявлення, настанови, норми, що разом з їх емоційним забарвленням складають зміст свідомості як специфічної форми відображення дійсності. Політична свідомість — це відображення духовного життя людей, інтересів і сподівань різноманітних соціальних спільностей, верств, класів, націй, індивідів і суспільства. Політична свідомість - це свідомість співучасників політичного процесу, всіх сил, що борються за владу та її здійснення, реалізацію. Такий вид свідомості безпосередньо обумовлений політичним буттям. Політична свідомість неодмінно охоплює і міжгру-иові, загальнолюдські ідеї та уявлення, чия наявність обумовлена не особливостями інтересів, а універсальними інтересами людини, а також загальнодемократичними властивостями організації влади. На політичну свідомість впливають і соціально-екоиомічні, національні та культурні процеси, впливають і глибокі структурні та якісні зміни в системі суспільних, соціальпо-економічних і міжнародних відносин тощо. Ступінь впливу загальнолюдських та індивідуальних переконань і орієнтирів у політичній свідомості відображає характер політичної свідомості, тобто спроможність до сприймання чужого соціального досвіду інокультурішх цінностей і тра-1 дицій. Укладені ж в межах тільки корпоративних, локальних, групових норм і мети, політичні погляди людини - закритий тип політичної свідо-1 мості. На політичну свідомість активно виливають регіональні, демографічні, соціокультурпі та багато інших факторів.

 

 

Формування* політичної свідомості - процес усвідомлення соціальними суб'єктами реалій політичного життя, притаманних їм інтересів і ціннісних орієнтацій. Встановлюються своєрідні межі адекватного відображення політичного буття в свідомості. Якщо повніше та всебічиіше відображається в політичній свідомості- політичне життя, то повніше й глибше інтереси та ціннісні орієнтації класу, нації, соціальної групи, особи фіксують потреби суспільного прогресу. Політична свідомість неоднорідна. Пояснюється це тим, що саме суспільство - складна система, що включає всю охоплюючу державою, її структурами життєдіяльність індивідів, соціальних спільностей, верств і груп, взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку. Політична свідомість і виступає як специфічна форма мислення, прояву політичних інтересів соціальних відносин верств, різноманітних груп. Але неоднорідність самих соціальних спільностей, верств, різноманітних соціальних груп ще більше урізноманітнює політичну свідомість. Ускладнення соціальної структури поглиблює різноманітність політичної свідомості.

 

 

Політична свідомість - це ідеологічне утворення, що відображає сукупність соціально-економічних та ідеологічних факторів, які закріплюється психікою людини у вигляді політичних настанов, що активно впливають на її практичну політичну діяльність. Свідомість виникає в практичній діяльності людей як необхідна умова її організації та відтворення. Найважливіша віха в розвитку людської культури - розподіл духовної та фізичної праці, відособлення виробництва свідомості як особливого духовного виробництва.

 

 

В соціологічному плані - це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформальної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволяють виділити й політичну свідомість людського суспільства.

 

В гносеологічному плані політична свідомість виступає на рівнях емпіричного і теоретичного, буденного і наукового, ідеологічного і соціально-психологічного.

 

За соціальними функціями в політичній свідомості виділяються свідомість консервативна, реформістська і революційна, практична і теоретична.

 

Політико-теоретична свідомість - сукупність ідей, поглядів, вчень, що виникають на основі наукового дослідження політичних відносин, процесів, інститутів, інших елементів політичної системи суспільства і проникнення в їх суть, глибинні взаємозв'язки та суперечності, закономірності розвитку. Теоретична свідомість - стрижень політичної ідеології, що становить цілісне систематизоване, концептуальне відображення докорінних інтересів певного класу, зв'язаних з боротьбою за владу, її здійснення і захист з метою реалізації інтересів.

Суб'єктивна сторона політичного життя знаходить своє відображення в політичній свідомості. Роль політичної свідомості в життєдіяльності суспільства важко переоцінити. Адже воно не є лише пасивне відображення політичного буття. Політичне свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток суспільно-політичних процесів. Отже, воно здатне чинити значний вплив на політичне життя, на динаміку політичної культури суспільства. Крім того, від рівня політичної свідомості багато в чому залежить політична поведінка, характер політичної діяльності як окремих людей, так і їх суспільно-політичних об'єднань.

Політична свідомість - це усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами (індивідуумами, групами, спільнотами та ін.)

Політична свідомість взаємопов'язане і взаємодіє з Іншими формами суспільної свідомості: економічними поглядами, правовими теоріями і нормами, філософськими вченнями, моральними концепціями, естетичними цінностями, художніми поглядами.

Можна виділити наступні функції політичної свідомості.

Регулятивна функція. Політична свідомість регулює соціальну поведінку людей на основі сприйняття дійсності, а також на основі сукупності вироблюваних ними політичних ідей, норм, уявлень та переконань.

Пізнавально-інформаційна функція. Механізм сучасного життя такий, що люди змушені постійно робити вибір, в тому числі і політичний. Все це підштовхує їх до пізнання світу політики, до отримання політичної інформації. Політична свідомість покликана допомогти людям засвоїти політичні знання та інформацію, визначити своє місце в суспільно-політичному житті та правильно в ній орієнтуватися.

Оціночна функція. Саме на основі оцінки політичної дійсності люди формулюють свої політичні погляди, переконання, позиції.

Мобілізуюча функція. За допомогою цієї функції політична свідомість спонукає людей до політично орієнтованому поведінки, до участі у громадському житті заради відстоювання своїх соціально-політичних інтересів.

У політичній свідомості можна виділити такі рівні.

Державне свідомість. На даному рівні регулюються політичні відносини шляхом вироблення різних законопроектів, програм, конституцій і т. д., а також обгрунтовуються існуючі політичні порядки і принципи управління.

Теоретичне свідомість. На цьому рівні розробляються різного роду концепції, ідеї, погляди, що мають політичний характер. Усвідомлення політики на теоретичному рівні дозволяє:

ü ставити і вирішувати найважливіші політичні цілі і завдання - як фундаментальні (стратегічні), так і поточні (тактичні);

ü визначати засоби і методи вирішення політичних завдань;

ü визначати напрями і шляхи організаційно-політичного забезпечення в ході вирішення назрілих проблем;

ü виробляти концептуальні підходи до соціального контролю за ходом виконання політичних рішень і цільових програм;

ü коригувати політику з урахуванням даних практичного досвіду.

Емпіричне свідомість. Цей рівень політичної свідомості базується на безпосередній практиці, участі в політичному процесі різних соціальних спільнот і відображає політичну дійсність у формі відчуттів, ілюзій, переживань, уявлень.

Буденна свідомість. Даний рівень тісно пов'язаний з емпіричним рівнем, але в той же час має ряд відмінностей. У порівнянні з емпіричним рівнем, узагальнюючим практичний досвід суб'єкта, буденний рівень характеризує сукупність виникають безпосередньо з буденного життя ідей, поглядів суспільного класу, соціальної верстви або групи людей. Буденний рівень політичної свідомості відрізняється від емпіричного і тим, що має ідеологічні і теоретичні елементи. Даному рівню притаманні яскраво виражені соціально-психологічні риси (настрої, почуття, емоції), що надає йому особливу динамічність, здатність чуйно реагувати на зміни політичної ситуації.

Формами політичної свідомості виступають спеціалізоване і масову політичну свідомість.

Спеціалізоване свідомість - це ідеологічно однорідне свідомість, що виробляє, розвиваюче і впроваджує у свідомість пересічних представників громадського класу, соціальної групи певні орієнтації та установки. Носії спеціалізованого свідомості - політичні партії, організації та об'єднання.

Масова свідомість виражає опосередковано рівень, зміст потреб суспільства, знання суспільства про політичну Дійсності. Масова політична свідомість вельми динамічно і відчуває на собі вплив безлічі чинників: різних соціальних потрясінь, конкретної історичної ситуації та ін

Ідеологія як одна з форм політичної свідомості впливає на зміст владних відносин, будучи його стрижневим елементом. Сам термін «ідеологія» (від грец. Idea-поняття і logos - вчення) був введений в ужиток на початку XIX ст. З тих пір у світовій політології склалися різні судження про ідеологію.

Наприклад, в марксизмі, який став найбільш масової ідеологією минулого століття, цей термін використовується в трьох значеннях:

1) помилкове, перекручене свідомість;

2) вид теоретичного свідомості;

3) свідомість певного класу.