Вибірка в соціологічному дослідженні

Проектуючи вибірку, слід прагнути до того, щоб вибіркова су­купність, порівняно невелика за обсягом, своїми основними па­раметрами, значущими для певного дослідження, відтворювала генеральну сукупність.

Проектуючи вибірку, соціолог стикається з тим, що зі збіль­шенням складності програми соціологічного дослідження ор­ганізація вибіркової сукупності шляхом використання тра­диційних статистичних схем імовірнісної вибірки не дає змоги забезпечити формування репрезентативної вибіркової сукупності. Виникає потреба враховувати фактори (вони ж є елементами дослідницької програми), що визначають весь процес дослі­дження: способи та характер опису об'єкта та предмета дослі­дження, методи збирання первинної інформації, робочі гіпотези, мету та завдання дослідження тощо. Названі елементи дослід­ницької процедури різною мірою впливають на процес формуван­ня вибірки.

Процес формування вибіркової сукупності в соціологічному дослідженні повністю можна описати за допомогою таких п'яти характеристик.

1. Кількість ступенів відбору.

2. Тип виділених об'єктів репрезентації при переході від од­ного ступеня відбору до іншого.

3. Тип районування виділених об'єктів репрезентації на про­міжних ступенях відбору.

4. Способи відбору об'єктів репрезентації та одиниць спосте­реження на кожному ступені.

5. Розмір та обсяг вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження, відібраних на останньому ступені відбору).

Розглянемо детальніше кожну з характеристик.

Ступінь відбору

Об'єкт репрезентації слід відрізняти від одиниці спостережен­ня.

Об'єктами репрезентації називають елементи вибіркової сукупності, тобто територіальні спільноти та організації, в яких, у свою чергу, концентруються одиниці спостереження.

Одиниці спостереження — це елементи сформованої вибіркової сукуп­ності, які безпосередньо є джерелом соціальної інформації. І об'єк­ти репрезентації, і одиниці спостереження становлять соціальні об'єкти, яким властиві характеристики, що є суттєвими для пред­мета конкретного дослідження. Об'єкт репрезентації та одиниці спостереження можуть збігатися й відрізнятися. Вибірка є одно­ступеневою тільки тоді, коли на першому ж ступені відбору об'єк­ти репрезентації та одиниці спостереження збігаються.

Соціолог не завжди може користуватися одноступеневою вибір­кою. Цьому перешкоджають дві обставини: по-перше, досить важко скласти повний список одиниць спостереження для велико­масштабних досліджень, по-друге, за умови одноступеневої вибір­ки одиниці спостереження "розпорошені" на великій території, що значно ускладнює організацію дослідження і багатократно збільшує витрати на його проведення. Практично всі оперативні соціологічні дослідження здійснені на основі багатоступеневої вибірки, коли на всіх ступенях відбувається відбір об'єктів репрезентації, а спостереження за одиницями відбувається на остан­ньому ступені. Списки одиниць потрібні тільки на останньому ступені відбору. При багатоступеневому відборі на першому сту­пені достатньо мати інформацію про розподіл ознак, що нас цікавлять, про об'єкти репрезентації в межах генеральної сукупності. Для організації другого ступеня необхідна інформація про об'єкти репрезентації, відібрані на першому ступені. Багатоступенева вибірка, на відміну від одноступеневої, передбачає, що на кожно­му ступені відбору виділяються різні проміжні об'єкти, які зістав­ляються один з одним за принципом "матрьошки" (наприклад, країна — область — місто — район — мікрорайон — квартал — будинок — сім'я — респондент). Багатоступеневий відбір, що ґрунтується на відборі природних одиниць (політико-адміністративні одиниці, підприємства, установи тощо), більш гнучкий, ніж одноступеневий. Він також значно економічніший. Крім того, проведення вибіркового обстеження може полегшуватися скоро­ченням територіальних меж обстеження, а також іншими спро­щеннями.

Багатоступенева вибірка поряд з перевагами має низку недо­ліків. Так, огріхи, допущені в процесі організації дальших ступе­нів, уже неможливо відкоригувати. Формуючи багатоступеневу вибірку, треба переконатися, чи не вдалися до помилок зміщен­ня — найпоширенішого виду помилок у соціологічному дослі­дженні. Слід зважати ще й на те, що помилки репрезентативності майже неможливо точно визначити для багатоступеневої вибір­ки. При багатоступеневій вибірці ускладнюється обчислення те­оретичних помилок репрезентативності й збільшується, порівня­но з одноступеневою вибіркою, величина їх.