У процесі функціонування явищ дійсності виявляютьсяістотні, повторювані зв'язки, які діють як об'єкти ми і закони -- сталі, суттєві, повторювані співвідношення. Будучи осмисленими, відображеними на теоретичному рівні, вони постають як закони науки, повнота І точність яких обумовлюються рівнем її розвитку. Обґрунтування, розкриття цих законів відбувається за допомогою категорій — форм мислення, які відображають універсальні властивості й відношення дійсності.
Закони соціології. Соціальні зв'язки, які виникають у процесі функціонування спільнот, нерідко сприймаються як щось тимчасове, випадкове, та насправді вони зумовлені суспільними зв'язками, відносинами, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю. Ці зв'язки називають соціальними законами.
Соціальний закон — об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.
Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами: народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і родиною, суспільством та особистістю.
Як і закони природи, соціальні закони перебувають у природному плині подій, є результатом цілеспрямованих послідовних дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об'єктивних зв'язках (причинних, функціональних та ін.). Об'єктивність соціального закону полягає в тому, що нові покоління успадковують готові відносини, зв'язки, тенденції, сформовані без їх участі.
За масштабом реалізації соціальні закони поділяють на загальні, специфічні й окремі. Загальні соціальні закони діють в усіх суспільних системах і характеризують функціонування всього суспільства (наприклад, закон суспільного поділу праці, закон соціальної мобільності, закон соціалізації та ін.). Дія специфічних соціальних законів обмежена однією чи кількома суспільними системами (наприклад, закон первинного нагромадження капіталу, закон класової боротьби, закони, пов'язані з переходом від одного типу суспільства до іншого). Окремі соціальні закони діють протягом існування певної суспільної системи і характеризують функціонування окремих елементів соціальної сфери (класів, соціальних спільнот, груп) у взаємозв'язку із суспільством (наприклад, закон організації і життєдіяльності колективу, родини, соціальної групи та ін.).
За ступенем спільності соціальні закони характеризують розвиток соціальної сфери загалом або визначають розвиток окремих її елементів — класів, груп, націй тощо.
За способом вияву соціальні закони поділяють на динамічні й статичні (стохастичні). Динамічні визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують жорсткий, однозначний зв'язок між послідовністю подій у конкретних умовах. Статичні закони не детермінують соціальні явища, а відображають головні напрями змін, їх тенденцію до збереження стабільності соціального цілого. Вони зумовлюють зв'язок явищ і процесів соціальної дійсності не жорстко, а з певним ступенем вірогідності (рис. 1.4).
Динамічні закони поділяють на причинні та функціональні. Причинні динамічні закони фіксують суворо детерміновані (причинно-наслідкові) зв'язки розвитку соціальних явищ (наприклад, роль способу виробництва мри переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої). Функціональні динамічні закони відображають емпірично спостережувані й суворо повторювані взаємні залежності між соціальними явищами.
Різновидами статичних законів можуть бути як закони соціального розвитку (наприклад, задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб населення, розвиток самоврядування), так і закони функціонування (єдність формальної і неформальної структур трудового колективу, розподіл рольових функцій у сім'ї).
Взявши за основу форми зв'язку соціальних явищ, можна виокремити такі типи соціальних законів:
1. Закони, які відображають інваріантне (незмінне) співіснування соціальних явищ. Наприклад, якщо існує явище «А», обов'язково повинно існувати і явище «Б».
2. Закони, які відображають тенденції розвитку. Такими тенденціями можуть бути зміна структури соціального об'єкта, перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого.
3. Закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами. За такої залежності зміни елементів системи не зумовлюють суттєвих змін її структури.
4. Закони, які фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами лише з функціональної (необов'язкової) точки зору.
5. Закони, які встановлюють імовірність зв'язку між соціальними явищами.
Закони соціального розвитку виявляються як умови, що спричинюють зміни процесів, ситуацій, а закони функціонування — як наслідок явищ, що сприяють збереженню соціальної системи, в якій ці явища відбуваються. Наприклад, підготовка кадрів вищої кваліфікації є наслідком функціонування системи освіти.
Соціологічні дослідження відносин між класами, соціальними верствами, групами, особами дають змогу не тільки з'ясувати форми вияву соціальних законів у різних сферах, а й суттєво впливати на життєдіяльність суспільства.
Соціальні закони як стійкі і повторювані причинні зв'язки між явищами і процесами в соціальних системах, підсистемах, суспільстві загалом виникають, виявляються і реалізуються тільки в результаті масової практичної діяльності і через дії людей. При цьому люди не можуть скасувати дії соціальних законів, якщо наявні умови для їх виникнення. Вони можуть лише використовувати (уповільнювати чи прискорювати) їх дії у своїх інтересах.
Категорії соціології. Поняття «категорія» виражає універсальні особливості дійсності, загальні закономірності розвитку матеріальних, природних і духовних явищ. Як родове поняття воно означає розряд, групу предметів, явищ тощо.
Категорії та поняття в соціології відображають передусім особливості об'єктивної реальності, виокремленої практикою людей, яка стала об'єктом даної науки. У категоріях соціології втілюються якісна конкретність і цілісність, суттєві ознаки і характеристики, вузлові моменти, стан зрілості, а також можливості розвитку та вдосконалення досліджуваного об'єкта.
Науково вивірене використання категорій соціології дає змогу узагальнено трактувати універсальні процеси і зміни, що відбуваються у суспільстві,
Інте-груВІТЙ різноманітні потоки інформації із принципо-іиіх питань соціального життя, забезпечувати процес іиімунпоїції, без якої неможливий подальший розвити ітуконого ниття. Завдяки їм соціологія утворює ріі кім і пішими соціально-гуманітарними науками
і'іійііі и......ті. дій пі ноші і групи категорій соціології.
щ<.....иснюють статику суспільства, йо- Г|іумту|»у ' ниоирем.мсімиїм п осііоіших підсистем та."и.мі'м і ні. ('срсд них тнкі категорії, як «соціальна спіль-......• ■.....т.иі.інцпі», «особистість», «соціальна група»,
