Обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті

Серед основних принципів страхування від нещасних випад-ків необхідно виділити економічну зацікавленість суб'єктів стра-хування, оскільки під час користування транспортом існує ризик виникнення нещасного випадку, наслідком якого можуть бути рі-зноманітні втрати.

Тому щоб уникнути чи зменшити можливі матеріальні та інші втрати внаслідок нещасного випадку на транспорті Постановою Кабінету Міністрів від 14 серпня 1996 року за № 959 затверджене Положення „Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті".

Дія цього Положення поширюється на: - пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані.;

- працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транс-портних перевезеннях (далі-водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);

- машиністів поїздів метрополітену провідників пасажирсь-ких вагонів, начальників (бригадирів)поїздів;

- поїзних електромонтерів;

- кондукторів;

- працівників вагонів-ресторанів, водіїв дрезин та інших оди-ниць рухомого складу; механіків (начальників) рефрижераторних секцій (поїздів);

- працівників бригад медичної допомоги.

Обов'язкове особисте страхування не поширюється на па-сажирів:

1) морського й внутрішнього водного транспорту на прогулян-кових лініях;

2) внутрішнього водного транспорту внутрішньо міського спо-лучення і переправ;

3) автомобільного й електротранспорту на міських маршрутах.

Застрахованими вважаються.

- пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річ-

кове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моме-

нту завершення поїздки; водії тільки під час обслуговування поїз-

дки.

Страховий платіж утримується з пасажира транспортною організацією. яка має агентську угоду із страховиком, на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 % вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення до 5 % вартості проїзду

Кожному застрахованому транспортна організація, що висту-пає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видава-тися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квит-ка. У страховому полісі зазначається:

- вид обов'язкового страхування;

- найменування, адреса, телефон страховика;

- розміри страхового платежу та страхової суми.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту міжнарод-них сполучень страховий платіж включаються у вартість квитка й утримується з пасажира транспортною організацією в розмірі 2 % вартості проїзду в національній валюті України.

У разі, коли квиток повністю реалізується за іноземну валюту, страховий платіж включаються у вартість квитка й утримуються з пасажира в цій самій валюті.

Пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд відповід-но до чинного законодавства, підлягають обов'язковому особис-тому страхуванню без сплати страхового платежу і без отримання ними страхового поліса.

Страхові платежі, отримані від пасажирів, перераховуються транспортними організаціями страховикам, які мають відповідну ліцензію та уклали агентську угоду з цими організаціями.

У разі перевищення обсягів страхових платежів над виплата-ми страхових сум страховики відраховують транспортним органі-заціям до 50 % зазначених сум згідно з укладеними ними догово-рами на фінансування запобіжних заходів, спрямованих на змен-шення травматизму на транспорті.

Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власника-ми транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страхови-ком договори страхування.

Страховий платіж з обов'язкового особистого страхування во-діїв на залізничному автомобільному та електротранспорті ви-значається в розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахо-ваного.

Відносини між транспортними організаціями та страхо-виками щодо страхування пасажирів та водіїв визначаються ук-ладеними між ними агентським угодами та договорами страху-вання.

Розмір страхової суми для кожного застрахованого стано-вить 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Страховими випадками є:

а) загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного

випадку на транспорті;

б) одержання застрахованим травми внаслідок нещасного ви-

падку та встановлення йому інвалідності;

в) тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок

нещасного випадку на транспорті.

Якщо випадки, зазначені в підпунктах „а", „б" та „в", сталися внаслідок неправомірних або навмисних дій застрахованого, вони не вважаються страховими, й страхова сума при цьому не випла-чується.

 

Страховики виплачують страхові суми:

a) у разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещас-ного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100 % страхової суми;

б) у разі одержання застрахованим травми внаслідок нещас-

ного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності:

I групи - 90 % страхової суми;

II групи - 75 % страхової суми;

III групи - 50 % страхової суми;

в) у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності за

кожну добу - 0,2 % страхової суми, але не більше ніж 50 % стра-

хової суми.

У разі смерті або встановлення інвалідності застрахованому після тимчасової втрати працездатності та отримання ним стра-хової суми, потерпілому або його спадкоємцям виплачується різ-ниця між максимальною страховою сумою, передбаченою для да-ного випадку, та вже отриманою страховою сумою.

Транспортна організація на кожний нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, повинна:

• скласти акт про нещасний випадок із застрахованим водієм (форма Н-1, передбачена Положенням про розслідування нещас-них випадків, професійних захворювань і аварій на підприємст-вах, в установах і організаціях, затвердженим Постановою Кабі-нету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623);

• скласти акт про нещадний випадок із пасажирами галузево-го зразка;

• видати довідку потерпілому (що мав право на безкоштов-ний проїзд відповідно до чинного законодавства) із зазначенням відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).

Виплата страхової суми застрахованому здійснюється страхо-виком на підставі заяви застрахованого (його сім'ї або спадкоєм-ця) про її виплату, акта про нещасний випадок, листа непрацезда-тності або довідки спеціалізованих установ про встановлення ін-валідності, а в разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку - копії свідоцтва про смерть та документа про правонаступництво для спадкоємців, а також страхового поліса або документа, що його замінює (для пільгових категорій паса-жирів - документ, що підтверджує право на пільги).

Страхова сума виплачується не пізніше ніж через 10 діб із дня одержання необхідних документів через касу страховика або пе-рераховується на розрахунковий рахунок, зазначений застрахованим у заяві, відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму до-ходів громадян на день виплати.

Страхова сума виплачується незалежно від виплат по держав-ному соціальному страхуванню та соціальному забезпеченню.

Спори між страховиком, страхувальником та застрахованим (його спадкоємцем) щодо виплати страхової суми вирішуються в установленому законодавством порядку

Міністерство транспорту установи та організації, діяльність яких пов'язана з експлуатацією транспортних засобів на залізнич-ному морському, внутрішньому водному, автомобільному та еле-ктротранспорті, постійно інформують пасажирів про порядок та умови здійснення обов'язкового особистого страхування, одер-жання страхової суми в разі нещасного випадку.