1. Бразилія під владою військових режимів (1964-1985 рр.): здобутки і втрати.
2. Перехід Бразилії до представницької демократії й фінансово-економічна стабілізація.
3. Особливості процесів демократизації й економічне становище сучасної Аргентини.
4. Демонтаж військово-диктаторської системи А.Піночета в Чилі.
5. Політичний і соціально-економічний розвиток Мексики напр. XX – на поч. ХХІ ст.
6. Будівництво „соціалізму ХХІ століття” в Боліваріанській Республіці Венесуела.
ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА:
1. До курсу в цілому:
Африка: энциклопедический справочник. Т.1. А-К. / Гл. ред. А.Громыко. – М., 1986; Т.2. К-Я. / Гл. ред. А.Громыко. – М., 1987.
Васильев Л.С. История Востока: В 2 т. – М.: Высш. шк., 1998. – Т.1. – 496 с.; Т.2. – 495 с.
Все про світ: Країни. Прапори. Герби: енцикл. довід. / відп. за вип. М.Ілляш. – К.: Школа, 2001. – 622 с.
Вся Азия: Географический справочник / Авт.-сост.: Б.А.Алексеев, Н.Н.Алексеева, А.И.Даньшин, И.С.Зонн и др. – М.: ООО «Издательство АСТ»: «Муравей», 2003. – 311 с.
Головченко В. Політико-правові системи країн Азії: Курс лекцій. – К.: ІМВ КНУ, 2005. – 210 с.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: Навчальний посібник. – К.: ЗАТ „Нічлава”, 2006. – 336 с.
Дахно І.І. Країни світу: енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2004. – 608 с.
ХХ век: Краткая историческая энциклопедия: В 2 т.: Явления века. Страны. Люди. – Т.2.: Латинская Америка. Африка. Азия и Океания. Люди века. – М.: Наука, 2002. – 510 с.
Дербишайр Д. Денис, Дербишайр Ян. Политические системы стран мира: В 2 т. Пер. с англ. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2004. – Т. 1. – 512 с.; Т. 2. – 496 с.
Еспозіто Джон. Ісламська загроза. Міф чи реальність? / Переклад з англійської І.Саповського. – Львів: Кальварія, 2004. – 336 с.
Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 424 с.
Ислам: традиции и новации. – М., 1991.
История Тропической и Южной Африки (1918-1988). – М., 1989.
Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн. / Пер. с англ. – М., 2000.
Козицький А.М. Новітня історія країн Азії та Африки. – Львів: „Афіша”, 2003. – 430 с.
Країнознавство: підручник / В.І.Головченко, М.С.Дорошко, П.М.Ігнатьєв та ін.; за ред. В.П.Крижанівського, В.І.Головченка. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2009. – 590 с.
Латинская Америка и Карибы. Политические институты и процессы / Отв. ред. З.В.Ивановский. – М., 2000.
Латинская Америка: Справочник / Под общ. ред. В.В.Вольского; Сост. С.Н.Табунов. – М., 1990.
Латинская Америка: Энциклопедический справочник, т. 1-2 / [Гл. ред. В.В.Вольский]. – М., 1979-1982.
Новейшая история стран Азии и Африки: ХХ век: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А.М.Родригеса. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. – 2001. – Ч.1: 1900-1945. – 368 с.; Ч.2: 1945-2000. – 320 с.; Ч.3: 1945-2001. – 272 с.
Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. – А.Я.Сухарев. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 840 с.
Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 736 с.
Рубель В.А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 504 с.
Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Пост середньовічний Схід (ХVІІІ – друга половина ХІХ ст.): Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – 560 с.
Саидов А.Х. Национальные парламенты мира: энцикл. справ. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 720 с.
Сергійчук І.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець ХХ ст.). – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2002. – 288 с.
Страны мира: Справочник, 2006 / Под общ. ред. С.В.Лаврова. – М.: Республика, 2006. – 592 с.
Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учеб. пособие. – М.: «Высшая школа», 1995. – 415 с.
Тойнби А. Дж. Постижение истории: пер. с англ. / Сост. Огурцов А.П. – М.: прогресс, 1991. – 736 с.
Трошин Ю.А. История стран Азии и Африки в новейшее время (1918-2000). – М. Издательство «Весь Мир», 2004. – 608 с.
2. До окремих тем:
Тема 1
Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты / Пер. с англ. О.Суворов. – М., 1999.
Історія сучасного світу. Навчальний посібник / Ю.А.Горбань, В.В.Петровський, А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Телепресінформ, 2001. – 338 с.
Попович М. Червоне століття. – К.: АртЕк, 2005. – 888 с.
Тарле Е.В. Политика: История территориальных захватов. ХV-ХХ века. – М., 2000.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Пер. с англ. Т.Велимеева, Ю.Новикова. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 603 с.
Тема 2
Бурлацкий Ф.М. Мао Цзедун, Цзян Цин и Советник Дэн. – М., 2002.
Величко В. З часів Великого шовкового шляху. До десятої річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною і КНР // Політика і час. – 2002. - № 2.
Головченко В. „Дракон у тумані”: геополітичний виклик Пекіна і відповідь Вашингтона // Людина і політика. – 2004. - № 4.
Головченко В.І. Китайська дипломатія: традиційні засади й сучасність // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 53, ч. ІІ. – К.: ІМВ, 2005.
Головченко В.І. Мінливе обличчя сучасної китайської дипломатії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. Вип. 31-32. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2005.
Гончарук А. Основа – стабільність, мета – розвиток, засіб – реформи. Китай на порозі нового тисячоліття // Політика і час. – 2000. - № 1-2.
Ігнатьєв П. „Слон” і „дракон” в азіатській грі. Індо-китайські відносини на тлі світових політичних процесів // Політика і час. – 2006. - № 6.
Марцун Є. Нова дипломатія Китаю // Політика і час. – 2004. - № 11.
Нікішенко С. Вільні економічні зони Китаю // Політика і час. – 2001. - № 4.
Таран М. Один із азійських “тигрів” // Політика і час. – 2001. - № 12.
Шевчук О. Проблема врегулювання міжнародного статусу Тайваню // Нова політика. – 2002. - № 1.
Шорт Ф. Мао Цзедун / Пер. с англ. – М., 2005.
Тема 3
Боровик В. Японія після свого „дива” // Політика і час. – 2004. - № 4.
Костенко Ю. Україна – Японія: грані співробітництва // Політика і час. – 2004. - № 9.
Латышев А.А. Политическая власть в Японии. Механизм функционирования на современном этапе. – М., 1988.
Михайленко О. Про деякі аспекти внутрішньополітичної ситуації у Японії // Нова політика. – 1997. - № 4.
Михайленко О. На межі нових перспектив: Японія у ХХІ столітті // Нова політика. – 2001. - № 1.
Накасоне Я. и др. После «холодной войны»: Пер. с япон. / предисл. М.Л.Титаренко, В.Н.Бунина, Б.В.Поспелова; Послесл. С.Нисибэ. – М., 1993.
Накасонэ Я. Политика и жизнь: Мои мемуары. – М., 1994.
Накасонэ Я. Государственная стратегия Японии в ХХІ веке. – М., 2000.
Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. – К., 1997.
Сигрейв С. Династия Ямато / Пер. с англ. – М., 2005.
Сила-Новицкая Т.Г. Культ императора в Японии: мифы, история, доктрины, политика. – М., 1990.
Япония: конец ХХ века. Последние тенденции трансформации. – М., 1996.
Тема 4
Величко В. „Тиха” Малайзія у вирі перетворень // Політика і час. – 2004. - № 6.
Ігнатьєв П. Сінгапур: з третього світу до першого // Політика і час. – 2002. - № 6.
Ігнатьєв П. “Балканізація” не загрожує. Індонезія: складний шлях до демократизації і федералізму // Політика і час. – 2002. - № 10.
Ігнатьєв П. На порозі “епохи Азії”. Між Японією й КНР: АСЕАН у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. - № 2.
Ігнатьєв П. Під гаслом „Малайзія може зробити це” // Політика і час. – 2003. - № 9.
Ігнатьєв П. Такий він, „острів стабільності”. Таїланд: консервативна монархія рятує країну // Політика і час. – 2004. - № 1.
Капица М. Сукарно: политическая биография. – М., 1980.
Нечитайло О. Різні, але разом. До 30-ї річниці утворення Асоціації країн Південно-Східної Азії // Політика і час. – 1998. - № 5.
Щербак В. Доктор М. Штрихи до політичного портрета Махатіра Мохамада // Політика і час. – 2004. - № 2.
Тема 5
Баранов С. Сикхський сепаратизм: досвід незалежної Індії // Політика і час. – 1997. - № 5-6.
Горобець І. Індійсько-пакистанська криза 1999 року: її наслідки для Індостану // Людина і політика. – 2000. - № 1.
Горобець І. Індія та Пакистан на межі ХХІ століття: компаративний аналіз особливостей сучасного внутрішньополітичного становища // Людина і політика. – 2000. - № 5.
Ігнатьєв П. Арійська спадщина у добу модернізації // Політика і час. – 2004. - № 6.
Ігнатьєв П. Пакистан: країна конфліктів у пошуках стабільності // Політика і час. – 2004. - № 7-8.
Ігнатьєв П. Бангладеш: заручниця ворожого довкілля // Політика і час. – 2005. - № 5.
Ігнатьєв П. Республіка Індія: від традиційного виробництва до новітніх технологій // Політика і час. – 2006. - № 2.
Ксьондзик Н. Який іслам і для якої нації? Пакистан: проблеми і суперечності політичного розвитку // Політика і час. – 2003. - № 2.
Маначинський О. Ні кроку назад, ні півкроку вперед. Індія і Пакистан: протиборству – 50 років // Політика і час. – 2003. - № 1.
Поліха І. Кашмірська криза // Політика і час. – 1997. - № 2.
Поліха І. Свобода опівночі або чому не справдився жоден песимістичний прогноз // Політика і час. – 1997. - № 7.
Поліха І. У пошуку консолідуючої ідеї. Зростання впливу партій релігійної орієнтації на внутрішньополітичні процеси сучасної Індії // Політика і час. – 1997. - № 11.
Тема 6
Агаев С.Л. Рухолла Мусави Хомейни // Вопросы истории. – 1989. - № 6.
Варбанець П. Режим шаріату країні не загрожує. Іслам у турецькій політиці // Політика і час. – 2002. - № 10.
Волович О. Між Сходом і Заходом. Туреччина на європейсько-азіатському роздоріжжі // Політика і час. – 1998. - № 8.
Гусаков В. Еволюція визначальних чинників зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран // Людина і політика. – 2002. - № 4.
Долгов І. Не лише Чорне море єднає нас. Посольству України в Туреччині 10 років: минуле, сьогодення, майбутнє // Політика і час. – 2003. - № 1.
Ксьондзик Н. З батьківщиною, але без держави. Курдське питання на межі тисячоліть // Політика і час. – 2002. - № 3.
Майдан І.Г. Інститути державної влади в Ісламській Республіці Іран (ІРІ) // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К., 2001. – Вип.5.
Маначинський О. Іран: в епіцентрі бурі // Політика і час. – 2006. - № 5.
Розалиев Ю.Н. Мустафа Кемаль Ататюрк // Вопросы истории. – 1995. - № 8.
Шишкіна В. Чорноморський вектор зовнішньої політики Туреччини: історична ретроспектива і сучасність // Людина і політика. – 2004. - № 1.
Тема 7
Валах С. Ашкенази та сефарди: етнокультурна спільність єврейського народу // Людина і світ. – 2001. - № 10.
Веселовський А. Об’єкт суперництва – водні ресурси. Екологічні проблеми Східного Середземномор’я // Політика і час. – 2001. - № 8.
Головченко В. Збройні сили в політичній системі Держави Ізраїль // Політика і час. – 2006. - № 4.
Гура В. Арабський світ: політичний іслам і суспільство // Нова політика. – 2001. - № 1.
Гусаков В. Ізраїльсько-єгипетський та ізраїльсько-палестинський досвід врегулювання близькосхідного конфлікту. (Історія та перспективи) // Людина і політика. – 2003. - № 1.
Коломієць П. Нова буря увірвалася в пустелю. Війна в Іраку: огляд версій // Політика і час. – 2003. - № 4.
Кушніренко В. Шаріатська концепція реформування державної системи в ісламських країнах // Людина і політика. – 2003. - № 2.
Магда Є. Близькосхідна криза: ретроспектива та прогноз // Нова політика. – 2001. - № 4.
Нанинець В. Коли є бомби і ракети... Афганістан, Ірак, знову – Ірак... Політика, що спирається на зброю // Політика і час. – 2006. - № 4.
Пророченко Н. Самої нафти вже не досить. Країни Аравійського півострова: економіка, суспільство і проблеми регіональної інтеграції // Політика і час. - 2001. - № 7.
Пророченко Н. Сила ісламських традицій. Політичні традиції й демократизація у державах Аравійського півострова // Політика і час. – 2003. - № 8.
Тарасенко В. В останні хвилини перед голосуванням. Біля витоків створення Держави Ізраїль // Політика і час. – 1997. - № 1.
Тарасенко В. Біля витоків створення Держави Ізраїль // Політика і час. – 1997. - № 5-6.
Федченко Є. Інтифада нового зразка. Ізраїльсько-палестинський конфлікт у вимірі етноконфесійних уявлень про політичну раціональність // Політика і час. – 2000. - № 11-12.
Федченко Є. Сіонізм проти постсіонізму // Політика і час. – 2001. – № 2.
Федченко Є. Політика у погонах. Ізраїль: суспільство, влада, армія // Політика і час. – 2002. - № 2.
Тема 8
Дріс Камілі. Розвиток громадянського суспільства в королівстві Марокко // Людина і політика. – 2003. - № 5.
Егорин А.З. Современная Ливия. – М.. 1996.
История Алжира в новое и новейшее время. – М., 1992.
История Ливии в новое и новейшее время. – М., 1992.
Каддафи Муаммар. Зелёная книга. – М., 1989.
Королевство Марокко. Справочник. – М., 1991.
Макух В. Сучасні тенденції алжирської дипломатії // Людина і політика. – 2002. - № 2.
Мохамед Ж. Політична система Марокко: конституційні аспекти // Нова політика. – 2001. - № 4.
Мохамед Жарраф. Етапи модернізації політичної системи Марокко // Людина і політика. – 2002. - № 5.
Мохамед Жарраф. Марокко: досвід модернізації часів правління короля Хасана ІІ // Людина і політика. – 2003. - № 5.
Тема 9
Бєлоколос О. Концептуальні зміни – неминучі. Новий курс США щодо країн Африки, розташованих на південь від Сахари // Політика і час. – 1999. - № 2.
Бочаров В.В. Власть, традиции, управление (Тропическая Африка). – М., 1992.
Георгиев Е.Г. Африканская политика Франции. – М., 1988.
Лебедева Э. Тропическая Африка. Плюсы и минусы модернизации // Азия и Африка сегодня. – 1999. - № 9.
Лукін В. На розламах етнічної структури // Політика і час. – 1997. - № 8.
Манвелов В. Сомали: доплывёт ли лодка до берега? // Эхо планеты. – 1993. - № 43.
Обасанджо О. Нигерия в огне. Гражданская война в Нигерии 1967-1970 гг. – М., 1984.
Смирнов М. Эфиопия – Эритрея. Территориальный спор // Азия и Африка сегодня. – 1999. - № 5.
Шевченко І. Потрібен новий імпульс // Політика і час. – 2001. - № 8.
Щенников В. Конго. Опасное наследие Мобуту // Азия и Африка сегодня. – 1999. - № 5.
Тема 10
Григулевич И.Р. Латинская Америка: церковь и революционное движение. 1960 – начало 1980-х годов. – М., 1989.
Гуляев В.И. Америка и Старый Свет в доколумбову эпоху. – М., 1968.
Гуляев В.И. Древнейшие цивилизации Мезоамерики. – М., 1972.
Интеграция в западном полушарии на пороге ХХ века / Под ред. Глинкина А.Н. – М., 1999.
Кузьмищев В. Царство сынов Солнца. - М., 1982.
Непомнящий Н.Н. Так кто же открыл Америку? – М., 1990.
Рубель В.А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 504 с.
Свинарчук Є. Інтеграція в Карибському басейні // Політика і час. – 2001. - № 6.
Свинарчук Є. Андська спільнота змінює орієнтири // Політика і час. – 2001. - № 8.
Страны и народы: Науч.-попул. геогр.-этногр. изд. в 20-ти томах. Америка. Южная Америка/ Редкол. отв. ред. В.В.Вольский, Я. Машбиц и др. – М., 1981.
Тема 11
Марчук Н.Н. Борьба за независимость в Латинской Америке в конце ХVІІІ – начале ХІХ ст. – М., 1988.
Марчук Н.Н. Становление национальных государств в Латинской Америке. – М., 1989.
Пащук В.В. Викрадення континенту. - К., 1991.
Харви Р. Освободители: Пер. с англ. / Р.Харви. – М., 2004.
Штрахов А.И. Сан-Мартин - герой аргентинского народа // Латинская Америка. - 1970. - № 4.
Штрахов А.И. Сан-Мартин и война за независимость Южной Америки // Латинская Америка. - 1978. - № 5.
Шульговский А.Ф. Армия и политика в Латинской Америке. – М., 1979.
Тема 12
Алексеев В.А. Скромный кондотьер: Феномен Че Гевары. – М., 1991.
Бобровников А. Латинская Америка: стратегия и практика экономической модернизации в период перехода к индустриальной цивилизации. – М., 1998.
Бредихін А. Досвід мексиканського реформування // Нова політика. – 2001. - № 2.
Головченко В. Чи був потрібен Піночет? // Дзеркало тижня. – 2007, 20 січня.
Головченко В.І. На чолі „лівої вісі” Латинської Америки: політичний портрет Уго Чавеса // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 68. Ч. І. – К.: КНУ ІМВ, 2007. – С.3-9.
Дабагян Э.С. Перонист остается на вершине власти // Латинская Америка. - 2003. - № 8.
Дабяган Э.С. Аргентина: векторы перемен // Латинская Америка. - 2004. - № 5.
Дабагян Э.С.Чавес – это всерьез и надолго // Латинская Америка. - 2004. - № 11.
Камінський Є. Чилійська модель політичного авторитаризму: уроки для України // Розбудова держави. – 1999. - № 1-6.
Кириченко В. Парламент - він і за Атлантикою парламент. Досвід облаштування і діяльності вищої гілки влади в країнах Латинської Америки і Карибського басейну // Віче. – 2002. - № 10.
Макарычев М.А. Фидель Кастро. – М., 2008.
Окунева Л.С. Бразильские левые у власти: некоторые итоги социального реформирования // Латинская Америка. - 2004. - № 6.
Рукомеда Р., Сєвєкіна О. Аргентина потрапляє в шторм. Повчальна історія економічного краху // Політика і час. – 2002. - № 3.
Рукомеда Р., Сєвєкіна О. Бразилія: під фінансовим пресингом // Політика і час. – 2003. - № 1.
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1. Великі географічні відкриття й формування світової колоніальної системи.
2. Всесвітньо-історична роль колоніалізму.
3. Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, ресурси і населення Китаю.
4. Виникнення китайської (конфуціанської) цивілізації та особливості її розвитку.
5. Утворення Китайської Народної Республіки.
6. Внутрішня й зовнішня політика Мао Цзедуна.
7. Особливості курсу “чотирьох модернізацій” у КНР.
8. Тайванська проблема: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
9. Особливості політико-правової системи КНР.
10. Географічне розташування, природно-кліматичні умови і заселення Японського архіпелагу.
11. Виникнення й особливості розвитку японської державності.
12. „Революція Мейдзі” та її наслідки.
13. Політична й економічна демократизація Японії після Другої світової війни.
14. Причини, передумови і реалізація „японського економічного дива”.
15. Особливості функціонування „політичної системи 1955 року” в Японії.
16. „Економічна дипломатія” Японії.
17. Природні умови, ресурси і населення Корейського півострова.
18. Особливості культурно-історичного розвитку Кореї.
19. Утворення КНДР і Корейської Республіки.
20. Корейська війна 1950-1953 рр. та її міжнародні наслідки.
21. Республіка Корея: особливості суспільно-політичної й економічної модернізації.
22. Тоталітарний режим в КНДР та його ракетно-ядерна програма.
23. Географічне розташування, природні умови і населення Індокитаю.
24. Особливості цивілізаційного розвитку В’єтнаму, Лаосу і Камбоджі.
25. Здобуття новітньої державної незалежності країнами Індокитаю.
26. В’єтнамська війна 1964-1973 рр. та її міжнародно-політичні наслідки.
27. Еволюція комуністичних режимів у Соціалістичній Республіці В’єтнам і Лаоській Народно-Демократичній Республіці.
28. Парламентська монархія в Камбоджі.
29. Природно-кліматичні умови, ресурси і населення острівних країн Південно-Східної Азії.
30. Особливості цивілізаційно-історичного розвитку острівних країн Південно-Східної Азії.
31. Проголошення державної незалежності Індонезії, Філіппін та Малайзії.
32. „Новий порядок” генерала Сухарто в Індонезії та його падіння.
33. Особливості політико-правових систем Республіки Філіппіни та Малайзії.
34. Асоціація держав Південно-Східної Азії.
35. Геополітичне положення, кліматичні умови і населення Індостану.
36. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Індостану.
37. Деколонізація Індостану і утворення незалежних держав.
38. Внутрішня й зовнішня політика Індійського національного конгресу.
39. Індійсько-пакистанський конфлікт: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
40. Особливості політико-правової системи Ісламської Республіки Пакистан.
41. Республіки Індія – „найчисленніша демократія світу”.
42. Природно-кліматичні умови, ресурси і етноконфесійний склад населення Малої Азії та Іранського нагір’я.
43. Особливості історико-цивілізаційного розвитку Ірану і Туреччини.
44. Утворення Турецької Республіки і реформи Мустафи Кемаля Ататюрка.
45. Спроби суспільно-політичної модернізації Ірану за правління династії Пехлеві.
46. Особливості політико-правової системи й зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран.
47. Особливості державного ладу й зовнішньої політики Турецької Республіки.
48. Курдська проблема в країнах Близького і Середнього Сходу.
49. Особливості природно-кліматичних умов, ресурси і етнічний склад населення країн Близького Сходу.
50. Близький Схід у світовій історії цивілізації.
51. Виникнення Палестинської проблеми.
52. Політична система, економіка й культура Держави Ізраїль.
53. Арабо-ізраїльські війни та їхні міжнародно-політичні наслідки.
54. Організація Визволення Палестини і проблема міжнародного тероризму.
55. Палестинська автономія й перспективи близькосхідного мирного урегулювання.
56. Президентська республіка в Єгипті: особливості політико-правової системи.
57. „Нафтові монархії” Перської затоки й Аравійського півострова.
58. Республіка Ірак: від тоталітаризму до представницької демократії.
59. Природно-кліматичні умови, населення й культурно-історичні традиції Магрибу.
60. Утворення й особливості розвитку Алжирської Народної Демократичної Республіки.
61. Здобуття незалежності Лівією й проголошення республіки.
62. Особливості системи джамахірії в Лівії.
63. Державний лад і зовнішня політика Туніської Республіки та Королівства Марокко.
64. Проблема самовизначення Західної Сахари і перспективи її вирішення.
65. Географічне районування, природно-кліматичні умови і ресурси Тропічної та Південної Африки.
66. Східна Африка – батьківщина антропогенезу.
67. Особливості цивілізаційного розвитку Тропічної й Південної Африки в доколоніальну епоху.
68. Деколонізація Тропічної й Південної Африки.
69. Ліквідація португальської колоніальної імперії в Африці й вирішення намібійської проблеми.
70. Організація Африканської Єдності (Африканський Союз).
71. Суспільно-політична орієнтація незалежних держав Тропічної й Південної Африки.
72. Причини й наслідки міждержавних та міжетнічних збройних конфліктів у Тропічній Африці.
73. Демократизація політичної системи і економічний розвиток ПАР.
74. Географічне районування, природні умови та ресурси Австралії й Океанії.
75. Відкриття й заселення Австралії та Нової Зеландії європейцями. Проблема інтеграції аборигенів у постіндустріальне суспільство.
76. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Австралійської Співдружності.
77. „Держава загального добробуту” в Новій Зеландії.
78. Природно-кліматичні умови й мінерально-сировинні ресурси Латинської Америки.
79. Етнічний і конфесійний склад населення країн Латинської Америки.
80. Інтеграційні процеси в Латинській Америці.
81. Заселення і найдавніші цивілізації доколумбової Америки.
82. Значення відкриття Америки Х.Колумбом для розвитку світової цивілізації.
83. Іспанське і португальське завоювання Америки та особливості колоніального режиму.
84. Визвольна війна 1810-1826 рр. і конституювання суверенних держав у Латинській Америці.
85. „Доктрина Монро” і нові незалежні держави Латинської Америки.
86. Розроблення й реалізація програми „Союз заради прогресу”.
87. Неоліберальні реформи в Латинській Америці кін. ХХ – поч. ХХІ ст.
88. Режим Хуана Домінго Перона та феномен перонізму.
89. Фолклендська війна 1982 р. та її міжнародно-політичні наслідки.
90. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Карлоса Менема та подружжя Кіршнерів.
91. Військовий режим Августо Піночета та його неоліберальні реформи.
92. Демонтаж військово-диктаторської системи й утвердження представницької демократії в Чилі.
93. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Уго Чавеса.
94. Внутрішньополітичне становище і проблема наркобізнесу в Республіці Колумбія.
95. Політико-правова система й економіка Республіки Перу.
96. Державний лад і економічний розвиток Республіки Болівія.
97. Особливості політико-правової системи й міжнародного становища Федеративної Республіки Бразилія.
98. Особливості державного ладу й зовнішньої політики Мексиканських Сполучених Штатів.
99. Особливості культурно-історичного розвитку й сучасне становище Уругваю.
100. Політичне урегулювання Центральноамериканського конфлікту.
101. Державний лад, внутрішня й зовнішня політика Республіки Куба.
102. Проблема міжнародно-правового статусу Панамського каналу і її вирішення.
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
1. Китайська Народна Республіка на шляху до статусу наддержави: досягнення, проблеми й перспективи модернізації.
2. Тайванська проблема: витоки, сутність, шляхи вирішення.
3. Японське „економічне диво”: передумови, сутність, наслідки.
4. Політичний і соціально-економічний розвиток Японії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.: повернення до статусу світової держави.
5. Інститут монархії в історії Японії.
6. Північнокорейська ракетно-ядерна програма: виклик регіональній і глобальній безпеці.
7. Відносини України з державами Східної Азії: здобутки, проблеми й перспективи.
8. Соціалістична Республіка В’єтнам на шляху „оновлення”.
9. Парламентарна монархія в Камбоджі: традиції й сучасність.
10. „Нові індустріальні держави” Південно-Східної Азії на світовій арені.
11. Республіка Індонезія на шляхах побудови представницької демократії.
12. Створення й особливості розвитку АСЕАН наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.
13. Республіка Сінгапур як взірцева держава „загального добробуту”.
14. „Колективна монархія” Малайзія.
15. Республіка Індія на сучасному етапі розвитку: досягнення й проблеми “найчисленнішої демократії світу”.
16. Феномен політичної династії Ганді.
17. Ісламська Республіка Пакистан – ядерна мусульманська держава.
18. Афганський конфлікт останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст.: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
19. Ісламська Республіка Іран – регіональна держава Близького Сходу.
20. Турецька Республіка між Сходом і Заходом: міжнародне становище і внутрішньополітичний розвиток наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.
21. Курдська проблема: історія, сучасний стан, шляхи вирішення.
22. Сучасний стан і перспективи співпраці України з державами Близького Сходу.
23. Особливості суспільно-політичного й економічного розвитку Держави Ізраїль.
24. Політичний іслам в арабських країнах.
25. Палестинська автономія: проблеми й перспективи урегулювання Близькосхідного конфлікту.
26. Енергетичні ресурси Близького Сходу як фактор світової політики.
27. „Нафтові монархії” Перської затоки: особливості процесів модернізації.
28. Арабська Республіка Єгипет – визнаний лідер Арабського світу.
29. Лівійська модель прямої демократії (джамахірія): теорія й практика.
30. „Дозована демократія” Туніської Республіки.
31. Федеративна Республіка Нігерія – найчисленніша держава Африки.
32. Демократична Республіка Конго в пошуках миру й стабільності.
33. Південно-Африканська Республіка на шляху демократизації й економічного прогресу.
34. Сучасний стан і перспективи співпраці України з державами Африки.
35. Особливості культурного розвитку Латинської Америки.
36. Українська еміграція до країн Латинської Америки.
37. Кубинська революція: тріумф і трагедія.
38. Федеративна Республіка Бразилія на сучасному етапі розвитку: від регіональної до світової держави.
39. „Боліваріанська республіка” у Венесуелі.
40. Повернення до представницької демократії в Республіці Чилі.
41. Мексиканські Сполучені Штати: досвід неоліберального реформування.
42. „Лівий тренд” Латинської Америки: причини виникнення й перспективи утвердження.
43. Сучасний стан і перспективи розвитку латиноамериканської інтеграції.
