ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
КРАЇНОЗНАВСТВО
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
З ДИСЦИПЛІНИ “КРАЇНОЗНАВСТВО”
Для слухачів відділення післядипломної освіти
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Кафедра країнознавства
Укладач:
проф. В.І.Головченко
КРАЇНОЗНАВСТВО
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для слухачів відділення післядипломної освіти
(спеціальності “міжнародна інформація”, “міжнародне право”, “міжнародні економічні відносини” та “міжнародний бізнес”
Затверджено
на засіданні кафедри
протокол № 9
від “20” травня 2011 р.
Завідувач кафедри
____________________
Директор Інституту міжнародних відносин
____________________
В.В.Копійка
Київ – 2011
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
“ КРАЇНОЗНАВСТВО”
Укладач:
проф. В.І.Головченко
Лектор:
проф. В.І.Головченко
Викладач:
проф. В.І.Головченко
Погоджено
з науково-методичною комісією
“_____” _______________ 2011 р.
____________________________
Підпис голови НМК факультету/інституту
Навчальна дисципліна „Країнознавство” є професійно орієнтованою складовою загальної освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр” напряму 0304 „міжнародні відносини” й має на меті формування в слухачів Інституту міжнародних відносин комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки; уявлення про цивілізаційний вимір вивчення країн і регіонів; розуміння закономірностей формування сучасної політичної карти планети, глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення слухачів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів.
Об’єктом курсу є країни Азії, Африки, Латинської Америки.
Предмет навчальної дисципліни включає географічне й геополітичне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного ладу, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.
Навчальна дисципліна „Країнознавство” забезпечує знання:
- понятійно-категоріального апарату наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініцій та властивостей геосистем, сутності держави, країни та ролі цих акторів у міжнародних відносинах;
- загальної структури країнознавчих досліджень;
- друкованих, інтернетівських і мультимедійних джерел країнознавчої інформації;
- особливостей системного й комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;
- країнознавчої типології держав Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;
- геополітичних, природно-кліматичних, етнодемографічних, культурно-цивілізаційних, історичних, суспільно-економічних та політико-правових особливостей розвитку країн і регіонів;
- науково-практичних складових країнознавства.
Навчальна дисципліна „Країнознавство” забезпечує вміння:
- добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;
- будувати загальну схему країнознавчої характеристики;
- орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;
- використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) й порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;
- формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;
- визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;
- застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії;
- обстоювати активну громадянську позицію в питаннях захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.
Навчальна дисципліна „Країнознавство” вивчається протягом семестру в обсязі 324-х годин навчальних занять: 24 години – лекційних, 6 годин – семінарських занять, а також 294 години самостійної роботи.
Форма підсумкового семестрового контролю – іспит.
