Міжнародно-правові основи регулювання телекомунікацій

 

Розвиток національної системи телекомунікацій неможливий без інтеграції у глобальні телекомунікаційні мережі та ефективної між­народної співпраці в цій сфері. За ст. 72 Закону України "Про теле­комунікації"" основними напрямами міжнародні співпраці у сфері те­лекомунікацій є:

- укладання міжнародних договорів;

- участь у роботі міжнародних організацій;

- участь у реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із ство­ренням глобальної і регіональних телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки України;

- гармонізація стандартів, норм і правил з міжнародними стан­дартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосують­ся вимог до технічних засобів і телекомунікаційних мереж, вза­ємодії операторів телекомунікацій, використання обмежених ресурсів, якості і видів телекомунікаційних послуг.

Основні заходи міжнародні співпраці у сфері телекомунікацій Україна здійснює у межах Міжнародного союзу електрозв'язку, чле­ном якого вона є з 1994 р., та в рамках європейських і регіональних організацій зв'язку і телекомунікацій. Крім того, в рамках Світової організації торгівлі (COT) питання регулювання ринку телекомуні­кацій розглядаються в Раді торгівлі послугами COT. Представлення інтересів України у цих міжнародних організаціях покладено на Ад­міністрацію зв'язку та радіочастот України, функції якої виконує Мі­ністерство транспорту і зв'язку України.

Правовою основою діяльності Міжнародного союзу електрозв'язку _є такі міжнародно-правові акти, як Конвенція Міжнародного союзу електрозв'язку та Статут Міжнародного союзу електрозв 'язку, які були підписані Україною 22 грудня 1994 р. і ратифіковані в липні 1994 р.

Керівні органи Міжнародного союзу електрозв'язку складаються з Повноважної Конференції, яка є вищим органом Союзу, і Ради, яка діє від імені Повноважної Конфереції та виконує її функції у періоди між проведенням засідань останньої та всесвітніх конференцій з між­народного електрозв'язку. Функції виконавчого органу Союзу вико­нує Генеральний секретаріат.

До структури Міжнародного союзу електрозв'язку належать також:

- Сектор радіозв'язку, в т. ч. всесвітні і регіональні конференції радіозв'язку, асамблеї радіозв'язку і Радіорегламентарний комітет;

- Сектор стандартизації електрозв'язку, у т. ч. всесвітні й регіо­нальні конференції із стандартизації електрозв'язку;

- Сектор розвитку електрозв'язку, у т. ч. всесвітні і регіональні конференції з розвитку електрозв'язку;

Основними цілями діяльності Міжнародного союзу електрозв'язку, що визначені ст. 1 його Статуту, є:

- розподіл радіочастотного спектра, виділення радіочастот і ре­єстрація присвоєних радіочастот та відповідних позицій на ор­біті геостаціонарних супутників так, щоб уникнути шкідливих перешкод між радіостанціями різних країн;

- координація зусиль, спрямованих на усунення шкідливих пе­решкод між радіостанціями різних країн і на поліпшення ви­користання спектра радіочастот і орбіт геостаціонарних супут­ників для служб радіозв'язку;

- полегшення міжнародної стандартизації електрозв'язку із за­
довільною якістю обслуговування.

Для виконання зазначених цілей Союз, окремі його підрозділи або відповідні міжнародні конференції можуть ухвалювати рішення, вно­сити зміни до чинних міжнародних угод та регламентів і заохочувати країни-члени до підписання нових міжнародних угод.

У Статуті й Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку ви­значено правовий статус і порядок діяльності цієї організації, права та обов'язки її членів.

Безпосередньо питання електрозв'язку (розподіл радіочастотного ресурсу, відповідні заходи з присвоєння і реєстрації радіочастот, усу­нення перешкод, взаємодію між операторами телекомунікацій різних країн та пов'язані з цим технічні стандарти) визначаються так звани­ми Адміністративними регламентами:

- Регламентом міжнародного електрозв'язку;

- Регламентом радіозв'язку.

За правилами, що визначені цими регламентами, створюються ба­гатосторонні регіональні та двосторонні міжнародні угоди й націо­нальні нормативно-правові акти у сфері зв'язку й телекомунікацій. Зо­крема, згідно з умовним територіально-адміністративним розподілом Міжнародного союзу електрозв'язку, Україна належить до Району 1.

Так, Україна є учасницею Угоди про створення Регіональної спів­дружності в галузі зв'язку, (РСЗ) підписаної в рамках СНД²⁶⁴. Регіональ­на співдружність в галузі зв'язку будує свої відносини з Міжнародним союзом електрозв'язку та Всесвітнім поштовим союзом на правах регі­онального органу. Згідно зі Статутом цієї організації, її завданнями є:

- розширення взаємовигідних відносин між Адміністраціями зв'язку - учасниками РСЗ, гармонізація розвитку зв'язку;

- спільне вивчення пропозицій, що подаються на з'їзди й кон­ференції міжнародних організацій зв'язку та в їхні робочі ор­гани, підготовка рекомендацій, що виражають спільний інтер­ес учасників РСЗ;

- розроблення рекомендацій щодо принципів взаєморозрахунків за послуги зв'язку між адміністраціями зв'язку - учасни­ками РСЗ, а також між ними та іншими державами.

- координація діяльності адміністрацій зв'язку - учасників РСЗ з питань електромагнітної сумісності, раціонального викорис­тання спектра радіочастот і орбіти геостаціонарних супутни­ків зв'язку й віщання.

Ще один аспект міжнародно-правого регулювання телекомуніка­цій - міжнародна торгівля послугами, зокрема, й телекомунікаційни­ми, основні принципи якої визначаються нормами Генеральної уго­ди з торгівлі послугами 1994 р. (ГАТС), яка є невід'ємною частиною багатосторонніх торговельних угод COT (Додаток ЇВ до Угоди про заснування Світової Організації Торгівлі).

Основним завданням ГАТС є укладення багатостороннього зве­дення принципів і правил торгівлі послугами з метою розширення та­кої торгівлі на умовах гласності і подальшої лібералізації. Положен­ня цієї угоди стосуються заходів країн-членів, що впливають на тор­гівлю послугами. ГАТС запроваджує триступеневу систему регулю­вання таких заходів:

- загальні правила і принципи, встановлені безпосередньо нор­мами ГАТС, які застосовуються всіма країнами-учасницями при проведенні заходів регулюванні будь-яких видів послуг;

- додатки до ГАТС стосовно телекомунікацій та переговорів щодо стосовно основних телекомунікацій, якими встановлюються додаткові правила, в торгівлі телекомунікаційнми послугами:

- специфічні (індивідуальні) зобов'язання щодо доступу на на­ціональний ринок, які беруть на себе країни-члени стосовно конкретних секторів послуг згідно відповідно до підписаних ними списків поступок.

Основними загальними правилами ГАТС є режим найбільшого сприяння та національний режим заходів з регулювання торгівлі те­лекомунікаційними послугами.

Режим найбільшого сприяння в контексті ГАТС (ст. II) полягає в тому, що в рамках дії положень ГАТС кожен її член повинен надати не­гайно і безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого члена угоди режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких самих послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни.

Національний режим у цьому разі (ст. XVII ГАТС) передбачає зобов'язання країн членів у секторах, що визначені в їхніх специ­фічних зобов'язаннях, надавати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого члена щодо всіх заходів, які стосуються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, за той, який він надає таким са­мим своїм послугам або постачальникам послуг.

Специфічні зобов'язання країн-членів ГАТС поділяються на "го­ризонтальні", що стосуються всіх видів послуг, і "секторальні" - щодо конкретних секторів послуг. Секторальні зобов'язання відповідають на Класифікаторі секторів послуг, прийнятому свого часу в рамках ООН, якій налічує 12 секторів і 155 підсекторів, в тому числі сек­тор послуг засобів зв'язку, який включає 24 підсектори.

У специфічних зобов'язаннях щодо відповідного виду послуг за­значено:

- термін "нічого" (попе), що означає відсутність обмежувальних заходів щодо доступу на ринок послуг;

- термін "незв'язаний" (unbound), який означає, що держава може застосовувати будь-які обмеження на власний розсуд;

- вичерпний перелік обмежувальних заходів, що застосовують­ся щодо доступу на ринок в певному секторі послуг.

Питання торгівлі послугами, врегульовані ГАТС, є предметом ді­яльності Ради з торгівлі товарами COT, а спори щодо застосування тих чи інших положень відповідних угод вирішуються в рамках Ме­ханізму врегулювання спорів COT.