Вертикальний круг теодоліта. Місце нуля, вимірювання вертикальних кутів

Вертикальний круг теодоліта служить для визначення кутів нахилу ліній або зенітних відстаней .

Кут нахилу – це кут у вертикальній площині між горизонтальною лінією і візирним променем спрямованим на спостережувану точку.

Зенітною відстанню називають кут у вертикальній площині між прямовисною лінією і візирним променем, спрямованим на спостережувану точку. Зенітна відстань доповнює кут нахилу до 90°:

.

Вимір вимірювання вертикальних кутів, так само як і горизонтальних, починають з установки приладу в робоче положення.

Для отримання величини кута нахилу візирної осі за вертикальним кругом теодоліта необхідно знати місце нуля вертикального круга, що позначається символом МО, або місце зеніту – МЗ.

Місцем нуля МО називають відлік на вертикальному крузі теодоліта при горизонтальному положенні візирної осі труби і початковому положенні відлікового пристрою.

Місцем зеніту MЗ називають відлік на вертикальному крузі теодоліта при положенні візирної осі труби, спрямованої в зеніт, і початковому положенні відлікового пристрою.

При добре відюстованому приладі місце нуля МО і місце зеніту MЗ мають бути близькі до 0°. Але практично значення МО і MЗ відрізняються від 0° на деяку величину, яку необхідно враховувати при визначенні кутів нахилу чи зенітних відстаней .

Для зручності розрахунків МО призводять до значення, близького до нуля, з додатнім або від’ємним знаком, наприклад МО = + 0°01' або МО = – 0°02.

Якщо кут вимірюють у гору (підвищення) від горизонтальної площини, яка проходить через горизонтальну вісь обертання труби, його вважають додатнім, якщо кут вимірюють у низ (нахил) від цієї площини, – від’ємним (рис. 8.8).

Для виміру вертикальних кутів і визначення місця нуля необхідно передусім встановити: яке основне положення має вертикальний круг теодоліта – КЛ або КП. Основним положенням вертикального круга теодоліта є те, при якому отримують малий позитивний (менше 90°) відлік кута нахилу підвищення.

Розрахункові формули за визначенням місця нуля і вертикальних кутів наводяться в паспортах приладів і залежать від типу оцифрування і основного положення вертикального круга.

Якщо основним типом вертикального круга теодоліта є "круг ліво" (КЛ) а лімб оцифрований проти ходу годинникової стрілки (наприклад, теодоліт Т30), то для визначення місця нуля МО і кутів нахилу використовують наступні розрахункові формули:

; ;

; .

За приведеними формулами проводять обчислення для теодолітів, що мають основне положення вертикального круга (КЛ): 2Т30, 2Т30П, 4Т30П, Т15К, 2Т5, 2Т5К.