Госп, побут, мат та дух культ словян на І тис н.е

Госп: Давні слов’яни жили зі землеробства та осілого скотарства. Вони вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі, віддаючи перевагу ярим сортам. Розводили велику й дрібну рогату худобу, овець, свиней, коней. Займались полюванням і рибальством. Ремесела: ливарна справа й ковальство, ювелірство. Тривалий час, навіть після запозичення гончарного круга кераміка для приготування їжі, лишалася ліпною. Розквіт гончарного виробництва- черняхівська культура(3-4 ст). Під час ВПН гончарство занепало. Розвиток торгівлі засвідчують численні знахідки монет різних народів. Слов’яни залюбки торгували з населенням Подунав’я, Центральної Європи й Прибалтики, а згодом – із мешканцями римських і візантійських провінцій та античних міст. Вірування: Слов'яни обожнювали різноманітні сили природи, від яких залежало господарське благополуччя. Воді приписували особливу животворну силу, через те у землеробському побуті вона була вкрай необхідною. Дуже давнім є поклоніння годувальниці - "матері-сирій землі" Знахідки бронзових хрестиків, окремі хрестовидні знаки на посуді дають вченим підстави допускати, що у черняхівське середовище поступово проникає християнство. Вірили східні слов'яни і в духів - домовиків, водяників, лісовиків, мавок, русалок тощо. Вже в ті часи, грунтуючись на природних спостереженнях, наші пращури створили календар, який складається з 12 місяців і чотирьох пір року. Новий рік починався у березні - тоді, коли день починав переважати ніч. Побут: Місто, як правило, виникав на пагорбі, на місці злиття двох річок, так як це забезпечувало надійний захист від нападу ворогів. Центральна частина міста, захищена валом, навколо якої зводилася кріпосна стіна, носила назву кремля, крома або дитинця У більшості випадків міста будувалися на торгових шляхах. На чолі східнослов'янських племінних союзів стояли князі з племінної знаті. При переході до класового суспільства виникла особлива військова організація-дружина. Дружинники за дорученням князя збирали з підкорених племен данину. Такі походи за збиранням данини називалися "полюддя" Основними знаряддями праці були сокира, мотика, соха, борона-суковатка і заступ, якими скородили грунт. Серпами збирали врожай. Молотили ціпами. Розмелювали зерно кам'яними зернотерками і ручними жорнами, З землеробським заняттям було тісно пов'язане скотарство. Слов'яни розводили свиней, корів, дрібна рогата худоба. В якості робочої худоби використовували на півдні волів, в лісовій смузі - коней. З інших занять слов'ян слід назвати рибальство, полювання, бортництво, що мали велику питому вагу в північних регіонах. Вирощувалися і технічні культури (льон, коноплі).

Готи та Гуни

Готи. У ІІ ст. н. е. з Південно Східної Прибалтики у Північне Причорномор’я прийшли германські племена готів, які витіснили сарматів. У III–IV ст. н. е. готи поділилися на західних (вестготів) та східних (остготів). Вестготи перейшли через Дунай і зайняли Балкани. Остготи залишились у Причорномор’ї. Наприкінці III ст. готський вождь Германаріх утворив Готську державу, яка простягалася на території від Балтійського моря на півночі до Чорного та Азовського морів на півдні, від Тиси на заході і Дону на сході. Столицею Готського королівства було місто Данапроштадт – «місто на Дніпрі» Гуни. Наприкінці IV ст. н. е. в Північне Причорномор’я зі сходу прийшла ще одна кочова орда — гуни. Вони завдали поразки сарматам і готам. Гунське панування тривало до середини V ст. У 375 році в Причорноморські степи приходять племена гунів

Україна і ВПН

Велике переселення народів – це умовна назва вторгнень та переселень германських, іранських, тюркських, слов’янських, арабських. Поштовх до ВНП – переселення хетів з азії Наприкінці III ст. готський вождь Германаріх утворив Готську державу, яка простягалася на території від Балтійського моря на півночі до Чорного та Азовського морів на півдні, від Тиси на заході і Дону на сході. Столицею Готського королівства було місто Данапроштадт – «місто на Дніпрі», У 375 році в Причорноморські степи приходять племена гунів -----те ж саме 34 питання.

Велике розселення словян

Уперше слов'яни згадуються у працях Тацита, Птоломея (I ст. н.е.) під назвою "венеди". Розселялися вони у районі Балтійського моря. Пізніше, на середину I тис. н.е. з венедів вирізняються дві групи слов'янського населення - анти і склавіни. Перші заселили територію від Дунаю до витоків Дону і Азовського моря і склали згодом східну гілку слов'янства. Основою господарства антів лишалися землеробство і скотарство. Значного розвитку набули і ремесла - ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів посідала торгівля з містами - державами Північного Причорномор'я та арабськими країнами. Окрім цього, річка Дніпро, яка протікала через територію антів, була важливим міжнародним торгівельним шляхом. Суспільно-політичний устрій антів мав демократичний характер. На чолі племені стояв князь і старшини, але всі важливі питання вирішувались на народних зборах - віче. Держава антів проіснувала близько трьох століть (кінець IV - початок VII ст.) і у 602 році загинула під натиском аварів.

Словяни 5-7ст.

Анти - заселили територію від Дунаю до витоків Дону і Азовського моря і склали згодом східну гілку слов'янства. Основою господарства антів лишалися землеробство і скотарство. Значного розвитку набули і ремесла - ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів посідала торгівля з містами - державами Північного Причорномор'я та арабськими країнами. Окрім цього, річка Дніпро, яка протікала через територію антів, була важливим міжнародним торгівельним шляхом. Суспільно-політичний устрій антів мав демократичний характер. На чолі племені стояв князь і старшини, але всі важливі питання вирішувались на народних зборах - віче. Держава антів проіснувала близько трьох століть (кінець IV - початок VII ст.) і у 602 році загинула під натиском аварів. Антропоморфні фібули одна з головних ознаків Антів. Анти – Пеньківська культура, Склавіни – Празько-корчацька культура. Візантійці згадували Антів і Склавінів як словян. У Антів і Склавинів була одна мова і єдина схожа зовнішність. Киї заснував Київ(Нестор).

Антський племінний союз