ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА
ТЕМА: «ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр.»
Мета: спираючись на аналіз документів, показати масштаби голоду в Україні, його причини і наслідки; розвивати в учнів уміння зіставляти й критично аналізувати інформацію з різних джерел, обґрунтовувати своє ставлення до даних у них оцінок.
ДЖЕРЕЛА
З листа секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора до секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна (26 квітня 1932 р.)
«У нас є окремі випадки і навіть окремі голодуючі села, проте це результат тільки місцевого головотяпства, перегинів, особливо щодо колгоспів. Всілякі розмови про «голод» на Україні треба категорично відкинути. Та серйозна допомога, яка була надана Україні, дала нам змогу всі такі осередки ліквідувати».
З листа мешканців.Горби (Кременчуччина) до Йосипа Сталіна (квітень 1932 р.).
«Шановний тов. Сталін. Чи є закон Радянської влади, щоб селянство сиділо голодне, так як ми, колгоспники, не маємо вже з 01.01.32 р. в своєму колгоспі ні фунта хліба… Постає питання. Як ми можемо будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на голодну смерть, бо ще до врожаю 4 місяці. Питаємо: за що ми билися на фронтах, за те, щоб сидіти голодними, щоб бачити, як вмирають діти в корчах голоду?»
З листа члена ЛКСМУ Г.Ткаченка до секретаря ЦК КП(Б)У Станіслава Косіора (18 червня 1932 р.)
«Ви являєте, що зараз діється на Білоцерківщині, Уманщині, Київщині та ін..? Великі площі незасіяної землі, а врожайність посіяного не більше 25-30% відносно тієї, що була 1925-1928 рр. В колгоспах, у яких було коней 100-150, зараз тільки 40-50, тай такі, що падають. Людство страшенно голодує. Я просто не розумію, і коли б мені хто авторитетно доводив, хоч як десь в 1927-1928 рр., про те, що при радянській владі можуть помирати на роботі з голоду, я не повірив би, висміяв би або й зовсім нагнав би його, вважаючи ідіотом, контрреволюціонером і як завгодно.
Ну, а що ми маємо зараз? Десятки й сотні випадків, коли колгоспники виходять в поле і зникають, а через декілька день знаходять його аж провонявшим і так його без жалю, наче це цілком природно, заривають у яму й квит. А на другий день цього ж, що заривав попереднього, находять труп – мруть з голоду.»
Витяг з протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У (6 липня 1932 р.)
«…2. Про план хлібозаготівель.
Визнати правильним встановлений ЦК ВКП(б) план хлібозаготівель по селянському сектору в розмірі 356 млн. пудів і прийняти його до безумовного виконання.»
З постанови Політбюро ЦК КП(б)У (25 жовтня 1932 р.)
«1. Розгорнути найширшу політичну роботу серед колгоспників і одноосібників за якнайшвидше виконання плану хлібозаготівель, кинувши всі партійні і комсомольські сили для безпосередньої роботи в колгоспах і селах, для організації масових червоних хлібних обозів імена 15-х роковин Жовтневої еволюції.
Тільки нещадно придушуючи всі спроби класового ворога і його агентури, спрямовані до зриву хлібозаготівель; тільки при розгортанні непримиренної боротьби з прямим саботажем хлібозаготівель, більшовики України у вирішальному місяці хлібозаготівель зуміють подолати і ліквідувати наше ганебне відставання в боротьбі за хліб й вийти в число передових республік СРСР».
З постанови Політбюро ЦК КП(б)У (5 листопада 1932 р.)
«1. Зобов’язати судові органи поза черговою розглядати справи про хлібозаготівля, як правило, виїзними сесіями на місці із застосуванням суворих репресій, забезпечуючи диференційований при цьому підхід до окремих соціальних груп, застосовуючи особливо суворі заходи до спекулянтів, перекупщиків хліба.
2. Організувати в кожній області не менш як 5-10 додаткових роз’їзних сесій нарсуду для роїздів по районах…»
З постанови Раднаркому УСРР ЦК КП(б)У (6 грудня 1932 р.)
«РНК і ЦК постановляють:
За явний зрив плану хлібозаготівель і злісний саботаж, організований куркульськими і контрреволюційними елементами, занести на чорну дошку такі села:
1. с. Вербівка Павлоградського р-ну Дніпропетровської області
2. с. Гаврилівка Межівського р-ну Дніпропетровської області
3. с. Лютеньки Гадяцького р-ну Харківської області
4. с. Камяні Потоки Кременчуцького р-ну Харківської області.
5. С. Святотроїцьке Троїцького р-ну Одеської області
6. С.Піски Баштанського р-ну Одеської області.
Щодо цих сіл провести такі заходи:
1. Негайне припинення підвозу товарів, повне припинення кооперативної і державної торгівлі на місці і вивіз з відповідних кооперативних і державних крамниць усіх наявних товарів.
2. Повну заборону колгоспної торгівлі як для колгоспів, колгоспників, так і одноосібників.
3. Припинення всілякого роду кредитування, проведення дострокового стягнення кредитів та інших фінансових зобов’язань.
Голова Радноркому УСРР В.Чубар
Секретар ЦК КП(б)У С. Косіор».
З листа Станіслава Косіора до Йосипа Сталіна (8 грудня 1932 р.)
«…2. Застосування репресій до колгоспників.
Репресії до колгоспників, які не виконують план хлібозаготівель, особливо ж до голів, членів правлінь цих колгоспів і до рахівників, застосовано у великій кількості – за листопад і 5 днів грудні арештовано по лінії ДПУ 1230 чоловік – голів, членів правлінь, рахівників (голів – 340, членів правлінь – 750, рахівників – 140). Крім того, арештовано бригадирів – 140, завгоспів-вагарів – 265, інших працівників колгоспів – 195 …»
З телеграми ЦК ВКП(б) Центральному комітетові КП(б)У (1 січня 1933 р.)
«…а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не зазнаватимуть репресій…»
З довідки ДПУ УСРР (12 березня 1933 р.)
«Найбільше число фактів голоду зареєстровано в кінці лютого – на початку березня. В окремих місцях це явище набуло масового характеру.
Переважна кількість голодуючих – колгоспники. До них належать, головним чином, багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також фати голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудоднів, але не одержали в колгоспі продуктів харчування в результаті розбазарювання і розкрадання хліба в момент збирання.
Голодуючі сім̓ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просяне лушпиння, сушену солому, трави, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней.
Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина їх належить до 3-1 декади лютого – початку березня. 19 випадків людоїдства з 28 припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства.».
Таблиця №1. Дані про експорт хліба за кордон (млн..пудів)
Рік | |||||||
Обсяг експорту | 107,9 | 105,3 |
Таблиця №2. Втрати населення України під час голоду 1933 року.
Рух населення | Чисельність (тис. чол..) |
Чисельність населення на 1.01. 1933 р. | 31901,4 |
Чисельність населення на 1.01. 1937 р. | 30157,6 |
Зменшення чисельності населення (тис. чол.) | 1743,8 |
Природний приріст населення | 1787,0 |
Таблиця №3. За даними С.Максудова
Рух населення | Чисельність (тис. чол..) |
Чисельність населення на 17.12. 1926 р. | |
Народжено в 1927-1928 рр. | |
Померли «природною смертю» | |
Втрати | |
Чисельність на 1.01. 1939 р. |
Таблиця №4. За даними П.Василевського
Жертви голоду з 1.12.1932 по 15.04 1933 р. | |
Середньомісячне число жертв | |
Випадки людоїдства | |
Тривалість голоду | 8 місяців |
Зростання випадків смертей улітку | У 2-2,5 раза |
«А у нашому колгоспі Сталін Троцькому сказав: Не дивуйся, братан,
Подохлого мерина Я мішок муки дістав. Що ми комуністи, -
Три неділі люди їли, Мені чурек, тобі маца, Мужики нароблять хліба,
Поминали Леніна. Ламца-дріца-гоп-ца-ца! А ми будем їсти.
Ленін Сталіну сказав: Ленін землю обіцяв, Забирають дітей України,
- По мені наказуй: Сталін й нашу відібрав, Засилають в далекий Сибір,
Хліба дуже не давай, Ленін волю обіцяв, Щоб не чули, як плаче Вкраїна,
М’яса не показуй. Сталін в сози всіх загнав. І не сміли вертатись відтіль…
Сталін хліба захотів та й придумав куркулів.
Без хазяїв жити – на великий шлях ходити.
Гуртове – чортове.
Хто Сталіна слухає – то потилицю чухає.
Люди не свині, все поїдять.
Ой за тії колоски відбула я Соловки.
Не збирайте колоски, бо підете в Соловки.
Жив при НЕПі як людина, а у созі – як тварина.
У колгоспі добре жить – один робить, сім лежить.
В тридцять третьому году люди мерли на ходу.»
ЗАВДАННЯ.
І. Уважно ознайомтеся з джерелами та визначте:
1. Основні причини голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
2. Методи «партійного керівництва» сільським господарством.
3. Масштаби голоду.
ІІ. Спираючись на обрахунки різних дослідників, визначить втрати населення України під час голодомору. Чиї обрахунки ви вважаєте най вірогіднішими? Чому? Яке, на вашу думку, справжнє число жертв голодомору?
ІІІ. Ознайомтеся з фольклором часів голодомору й спробуйте визначити: 1. Що народ вважав причинами голодомору? 2. На кого особисто він накладав відповідність за голод? 3. Що треба було зробити на селі, щоб його відродити?