Перш ніж назвати предмет соціології, дати визначення цій науці, потрібно зробити деякі попередні зауваження. Суспільне життя є досить складним явищем, яке можна досліджувати в різних ракурсах. Саме цим зумовлений той факт, що до цього часу в науковому середовищі немає єдино визнаної всіма вченими соціологічної теорії і єдиного розуміння її предмета, навпаки, різні наукові школи та концепції мають різні погляди на це. У світовій соціологічній науці переважає думка, згідно з якою для соціології характерна наявність не однієї, а декількох предметних областей, тобто вона є мультипарадигмальною наукою. Серед явищ, що вважаються ключовими у визначенні предмета соціології, називають "людське суспільство", "соціальне життя", "соціальну взаємодію", "соціальну поведінку", "соціальну групу", "форми людських спільнот", "соціальні відносини" та ін. Георг Зіммсль зазначав, що соціологія запізнилася із вибором свого предмета на підставі єдиного для суспільних наук об'єкта, позаяк останній давно вже розібраний ними, їй доводиться проникати в чужі предмети, вивчати у них те, що не вивчають науки, які їх „застовпили". Звідси випливало уявлення Г. Зіммеля про соціологію як не про науку, а як про метод, що створює для неї предмет, завдяки чому вона перетворюється у науку.
Попри всі розбіжності і різноманітні позиції щодо предмета соціології, в ній оформляються і утверджуються положення, які можна вважити якщо не загальноприйнятими, то принаймні найбільш поширеними уявленнями про суто соціологічний підхід до соціальних проблем, а звідси - і про предметне поле соціології.
По-перше, це стосується розуміння суспільства як цілісної системи, як об'єктивного соціального світу, що набуває власних тенденцій, незалежних у кінцевому рахунку від намірів, інтересів, суб'єктивних уподобань та мотивів поведінки людей. Суспільство є результатом індивідуальної взаємодії та взаємозв'язків, через зіткнення певних індивідуальних зусиль, намірів, із сукупності людських вчинків, що зумовлені особистими ідеалами, безпосередніми переживаннями, високими та низькими пристрастями, формується об'єктивний рух соціального процесу. Суспільний результат не збігається з вихідними намірами та потребами, з якими люди (свідомо чи несвідомо) вступали у соціальні зв'язки.
По-друге, соціологія визначається як суто наукове дослідження суспільних явищ (на відміну від філософсько-світоглядпої, ціннісної та оцінної позиції щодо суспільства). Соціологія прагне дослідити суспільні явища суто об'єктивно, безпристрасно, неупереджено, вилучивши при можливості зі свого аналізу всі суб'єктивні нашарування: переживання, особистісне ставлення та власні інтереси соціолога-дослідника.
По-третє, соціологія розглядає суспільне ціле через поведінку соціальних спільнот та індивідів, що складають ці спільноти. Соціологія вивчає суспільство крізь призму людської діяльності, як зіткнення різних інтересів, ціннісних орієнтацій, видів активності. Але суто соціологічний кут зору полягає у тому, що соціологія обмежується розглядом людини винятково в системі її суспільних зв'язків, в аспекті її суто соціальних якостей. Вона досліджує людину як представника певної соціальної спільноти.
Наведемо декілька визначень науки соціології.
Соціологія (Е. Гідденс) - це наука, що вивчає взаємозв'язки мікро- і макропроцесів через сферу повсякденного життя людини.
Соціологія (В. Піча) - це наука про тенденції, закони функціонування і розвиток соціальних систем, про прояви даних законів у діяльності суб'єктів - великих і малих соціальних груп і спільностей людей, а також окремих особистостей.
Соціологія (Н. Смелзер) - це наукове дослідження суспільства та соціальних відносин.
Соціологія (П. Сорокін) - це наука про соціальну активність і механізми, що її забезпечують та регулюють.
Соціологія (Н. Черниш) - наука про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються пенні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину - творця цих спільнот і головного суб'єкта історичного розвитку.
Предметом соціологічного аналізує суспільство як цілісна сисіема з її структурними елементами, яка досліджується через поведінку та соціальну взаємодію особистостей і соціальних спільнот.
Важливим, ключовим для соціології виступає поняття соціального.
Соціальне явище або процес виникає тоді, коли поведінка одного індивіда підпадає під вплив іншого або груп (спільнот) не залежно від того, чи вони фізично присутні чи ні. Саме в процесі взаємодії один з одним індивіди впливають один на одного, сприяють взаємній інтеграції тих чи інших якостей суспільних
Соціальне виникає у ході взаємодії людей, детермінується відмінностями, їх місцем і роллю в конкретних суспільних відносинах, що своєю чергою проявляється в різних ставленнях індивідів і груп (спільнот індивідів) до явищ і процесів суспільного
Поєднуючи теоретичні та емпіричні засоби, соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого прояву соціальності. (специфіка соціології полягає у тому, що кожний прояв людської життєдіяльності вона вивчає в його соціальному контексті, у взаємозв'язку зі всім суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних сторін, рівнів, підсистем.
