Ловіння м’яча. Ловити м’яч можна як двома так і однією рукою. Розрізняють ловіння м’яча який летить на середній висоті (на рівні грудей), високо, низько а також м’ячів які котяться та відскакують від майданчика. Всі види ловіння можна виконувати на місці, в русі та в стрибку.
Передача м’яча. Основний прийом, за допомогою якого здійснюється взаємодія між партнерами в нападі. Передачі м’яча можуть бути короткими та довгими, з низькою та високою траєкторією польоту, повздовжніми, поперечними та діагональними, з відскоком та без відскоку від підлоги. Розрізняється дві групи передач м’яча – двома руками та однією.
Передача м’яча двома руками. Передачі двома руками можуть бути від грудей з відскоком від підлоги так і без відскоку(часто виконується при взаємодіях на коротких та середніх відстанях), двома руками зверху (виконується при активному опорі захисника зріст якого не перевищує нападаючого з м’ячем).
Передача м’яча однією рукою. Основний прийом який виконується від плеча, зверху та знизу.
Передача від плеча використовується при взаємодіях партнерів на любих відстанях. Відрізняє передачу короткий замах, можливість добре контролювати м’яч та легко змінювати направлення його польоту рухом кисті на момент випуску. Передача м’яча однією рукою знизу застосовується на близькій відстані, часто з рук в руки, проти захисника активно закриваючого верхній та середній простір для передачі.
Окрім перерахованих передач м’яча використовують передачі однією рукою зверху та так звані приховані передачі – однією рукою із за спини, знизу-назад, під ногою, під рукою, та ін.
Кидки м’яча в кошик. Кидок – завершальна фаза атаки, яка в кінцевому рахунку визначає результат гри.
Кидки м’яча виконують з ближніх, середніх та дальніх дистанцій, з місця, в стрибку та в русі після виконання подвійного кроку.
В сучасній баскетбольній літературі розрізняють такі види кидків:
Двома руками. Використовуються переважно на початкових етапах підготовки та інколи в жіночому баскетболі.
Двома руками від грудей. Виконується з місця переважно з дальніх дистанцій.
Двома руками зверху. Виконується з місця та в стрибку для атаки кошика з дальніх та середніх дистанцій. Високе положення м’яча дозволяє перекидати його через близько захищаючогося суперника.
Двома руками знизу. Застосовується частіше після стрімкого руху до щита, коли необхідно в польоті наблизити м’яч до кошика, обіграючи високорослого суперника.
Однією рукою. В сучасному баскетболі мають найбільше значення, особливо в стрибку. При виконанні кидка гравець піднімає зігнуту руку з м’ячем над головою. Кисть відведена назад, пальці широко розставлені, лікоть вперед в сторону, після чого гравець опускає м’яч до голови та розгинає руку вгору з активним рухом передпліччя та кисті вперед направляє м’яч в кошик. При виконанні кидка в стрибку виконуються ті ж самі рухи, тільки м’яч випускається в найвищій точці стрибка.
Однією рукою від плеча. Виконується з місця та в русі.
Кидок м’яча з місця. Основний спосіб атаки кошика з середніх та дальніх дистанцій із статичного положення. В сучасному баскетболі атака кошика із статичного положення використовуються під час пробиття штрафних кидків.
Кидки м’яча в русі після виконання подвійного кроку. Застосовується при атаці кошика з близької відстані при виконанні подвійного кроку після отримання передачі або ведення м’яча. При виконанні кидка правою рукою з правого боку від кільця гравець ловить м’яч одночасно з виконанням кроку правою ногою, потім відштовхується лівою і виконує кидок. Якщо кидок виконується з лівого боку лівою рукою, перший крок треба робити лівою ногою другий крок правою і після чого виконати кидок у кошик.
Складні кидки які застосовують висококваліфіковані баскетболісти є кидки однією рукою знизу та однією рукою зверху ("гаком"), кидки однією та двома руками при виконанні добивання після відскоку м’яча від щита. Виконують такі кидки в безпосередній близькості до кошика та в максимально високому стрибку.
Ведення м’яча. Ведення це переміщення гравця з безперервно слідуючими один за одним поштовхами м'яча об підлогу однією рукою. Прийом можна виконувати як в русі так і стоячи на місці. Головне в техніці ведення м'яча це раціональне положення кисті на м'ячі, активний рух руки в ліктьовому суглобі та керування м'ячем без зорового контролю.
Існує два типи ведення м'яча – високе та низьке.
Високе ведення м'яча. Виконують в основному енергійним розгинанням руки в ліктьовому суглобі. Гравець зустрічає м’яч відскочивший від підлоги опущеним передпліччям, торкаючись його широко розставленими пальцями та передньою частиною долоні на рівні поясу.
Низьке ведення м'яча. Характерно великим згинанням ніг, контроль над м'ячем здійснюється більш активними та частими поштовхами м'яча кистю з відскоком його не вище коліна.
Ведення м'яча можна виконувати по прямій, зі зміною направлення, швидкості та положення гравця відносно захисника. Для несподіваної зміни направлення зі збереженням контролю над м’ячем при жорсткому опіканні захисника застосовують наступні прийоми ведення з переводом м'яча:
– перед собою – м’яч ударом об підлогу вперед-вправо чи вліво перед собою переводять з однієї руки в іншу.
– за спиною – гравець випереджує м’яч виконуючи удар об підлогу за собою.
– між ногами – виконується удар об підлогу між ногами в праву або ліву сторону.
Ведення м'яча зі зменшенням висоти відскоку зі зміною темпу.
– гравець несподівано переходить з високого ведення на низьке та з одного темпу на інший.
Також для додаткового захисту м'яча від захисника гравець може вести м’яч пересуваючись спиною вперед.
Фінти. Відволікаючі прийоми, які застосовують нападаючі гравці перед здійсненням істинних дій називають фінтами. Виконуються вони рухами ніг, рук, голови та тулуба. Фінти можуть бути по одиночні та повторні, виконуватися як з м’ячем так і без нього, на місці та в русі.
Найскладніші фінти в русі, тому що їх виконання не повинно знижувати швидкості переміщення гравця.
Фінти без м'яча. Застосовується для звільнення від щільного захисту суперника. Їх виконують імітацією ловіння м'яча, пересування повороту чи зупинки.
Фінти з м'ячем. Виконуються для безперешкодного виконання передач, кидків чи ведення м'яча. Найбільш вагомі фінти з імітацією передачі (гравець робить замах на передачу в одну сторону а віддає в іншу), кидка в кошик (гравець показує що хоче виконати кидок, а переходить на ведення чи віддає передачу м'яча) та зміни напряму ведення (при виконані ведення м'яча гравець показує нахилом тулуба що хоче піти вліво, при відповідній реакції захисника змінює направлення переміщення).
