Лекции.Орг
 

Категории:


Классификация электровозов: Свердловский учебный центр профессиональных квалификаций...


Как ухаживать за кактусами в домашних условиях, цветение: Для кого-то, это странное «колючее» растение, к тому же плохо растет в домашних условиях...


Расположение электрооборудования электропоезда ЭД4М

Поділ влади — це система організації і функціонування 1 державної влади, в якій функції законодавчої, виконавчої і | судової влади здійснюються різними державними органами



Ідея поділу влади висувалася ще античними (Арістотель)
та середньовічними (Марсилій Падуанський) філософами.
Як самостійне вчення вона була обгрунтована в середині


Держава — головний інститут політичної системи суспільства

XVIII ст. Ш.-Л. Монтеск'є. Він доводив, що політична
свобода можлива лише там, де виключена можливість
зловживання владою, для чого в державі необхідно здійсни-
ти поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову. Основна
мета поділу ЇЇ полягає в тому, щоб уникнути зосередження
влади в одних руках і зловживання нею. Необхідно, щоб
різні гілки влади могли взаємно стримувати одна одну5.

Принцип поділу влади вперше і найбільш послідовно був
утілений в Конституції США 1787 р., де три гілки влади не
тільки розділені, а й контролюють одна одну через так звану
систему стримувань і противаг. За цієї системи законодавча,
виконавча і судова гілки влади розділені не тільки організа-
ційно, а й формально і цілком незалежні одна від одної.
Водночас кожна з гілок наділена повноваженнями, які дають
їй можливість контролювати й обмежувати інші гілки. Ці
повноваження і складають систему стримувань і противаг.
Жодна з гілок влади не має ні формального, ні фактичного
верховенства над іншими.

Законодавча влада у США зосереджена в конгресі —
парламенті, який складається з двох палат: Палати Пред-
ставників і Сенату. Виконавча влада передана президенту
країни як главі держави і одночасно главі уряду, а судова
влада — верховному суду, а також судам, створеним
конгресом. Конгрес приймає закони, на які президент може
накласти вето. Президент призначає міністрів, інших вищих
посадових осіб, суддів верховного суду, послів, але «за
порадою і згодою» Сенату. Він наділений правом укладати
міжнародні договори, які підлягають схваленню Сенатом.
Конгрес має право оголосити імпічмент президенту у разі
скоєння ним антиконституційних дій. Верховний суд
наділений функцією конституційного контролю і може
оголосити неконституційними акти конгресу і президента.

Поділ влади, який характеризується формальною ізольо-
ваністю кожної з її гілок і відсутністю між ними тісних
функціональних відносин, визначається як «жорсткий».
Найповніше він проявляється у президентській республіці.
Інший характер має поділ влади за парламентарних форм
правління, де різниця між законодавчою й виконавчою
владою не має суттєвого значення, оскільки тією й іншою

5 Див.: Монтескье Ш.-Л. О духе законов // Избр. произведения. М.,
1995. С.289-291.


Інституціоналізовані форми політики

володіє партія парламентської більшості, лідер якої одно-
часно керує урядом і контролює цю більшість. Реальний
поділ державної влади тут відбувається всередині парламенту
між сформованим партією чи коаліцією партій парламент-
ської більшості урядом та опозицією.

Відокремленість судової гілки в системі поділу державної
влади проявляється передусім у принципах незалежності
судів і судців та підпорядкування їх лише конституції і
законам, безстроковості (довічності) обрання або призна-
чення суддів та їх недоторканності. Формування суддівського
корпусу відбувається з участю вищих органів законодавчої і
виконавчої влади.

Поділ державної влади є необхідною умовою демократич-
ного політичного режиму. Авторитарні, особливо тоталітарні,
політичні режими заперечують поділ влади. Комуністична
ідеологія відкидає його навіть теоретично, обґрунтовуючи
принцип єдності влади, відповідно до якого мандат на
здійснення якої-небудь державної функції є похідним від
представницької влади. Вважається, що адміністративні та
судові дії держави виконуються за дорученням представ-
ницьких органів державної влади і як такі є не владою, а
лише функцією, здійснюваною від її імені. Практична
реалізація в соціалістичних країнах принципу єдності влади
призвела до зосередження всієї повноти державної влади
навіть не у формально представницькому органі, а в руках
апарату комуністичної партії і небачених зловживань
владою.

Поділ влади — це лише один з багатьох елементів меха-
нізму демократичного здійснення державної влади і сам по
собі не є гарантією демократії. Більше того, за незбалансо-
ваної системи стримувань і противаг жорсткий поділ влади
може спричинити протистояння гілок влади. Особливої
гостроти протистояння законодавчої та очолюваної главою
держави виконавчої гілок влади набуває за президентської та
змішаної форм республіканського правління у періоди так
званого розділеного правління, коли президент і парламент-
ська більшість представляють різні партійно-політичні
сили. Іноді це протистояння доходить до відкритої зброй-
ної конфронтації, як це сталося, наприклад, у 1993 р. в
Росії.

Ефективність державної влади залежить не тільки від її
поділу, а й від багатьох інших елементів механізму здій-


Держава головний інститут політичної системи суспільства

снення влади, які у своїй сукупності характеризуються
поняттям «форма держави».

є;

ФОРМИ ДЕРЖАВИ

Чдина за своїми сутнісними характе-
-—'ристиками (територія, населення,

політична влада, апарат, суверенітет тощо) держава існує в
багатоманітних конкретних формах.





Дата добавления: 2015-10-27; просмотров: 243 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.