Стандартна класифікація країна, яка вживається ООН

I. Промислово розвинені країни: 24 країни, 55% ВСП, 70% світового експорту

– Країни Півн. Америки: США, Канада

– Японія

– Австралія

– Нова Зеландія

– Південно-Африканська Республіка

– Ізраїль

7 країни концентрують 45% ВСП, 51-55 % світового експорту.

II. Країни, що розвиваються: 150 країн, 40% ВСП, 25% світового експорту

– країни Азії (30)

– країни Африки (50)

– країни Латинської та Центральної Америки (34)

– країни Близького та Середнього Сходу (18)

– країни Тихоокеанського басейну

Загальні риси країн, що розвиваються

– особливе місце в СГ

– багатоукладна структура економіки

– відносно менш розвинута промисловість

– низький рівень життя населення

– специфічна роль релігії, патріархальні відносини

Ця група країн є неоднорідною

1. Нові індустріальні країни (промисловий авангард): Півд. Корея, о-в Тайвань, Сінгапур

2. Найменш розвинуті країни (46-50 країн). Переважна більшість – країни Африки

3. Країни-експортери нафти (країни ОРЕС). Колосальні надходження нафто-доларів наприкінці 70-х рр.

4. Інші країни

III. Перехідні країни: 28 країн

– країни, що з’явилися після розпаду СРСР

– країни Середньої Азії та Закавказья (9)

– країни Центральної та Сх. Європи (18)

– Росія: 2% ВСП, 1% світового експорту

Одна з найважливіших рис сучасної світової економіки – мобільність засобів виробництва.

2 підходи до аналізу економіки:

– статистичний (Смітт, Рікардо)

– динамічний

Класифікація факторів виробництва

І. За походженням:

– основні – історичні, природні

– розвинуті – придбані країною за допомогою інтенсивних інвестицій

ІІ. За ступенем спеціалізації:

– загальні – застосовуються майже в усіх галузях

– специфічні – можна застосовувати лише в одній галузі

Узагальнення: низьку мобільність мають основні фактори, високу мобільність – розвинуті фактори; високу динаміку – загальні, менш високу – специфічні

Світова економіка – сукупність національних економік, що пов’язані мобільними факторами виробництва.

Функціональна структура світової економіки

Тема №4

Міжнародний обмін товарів

1. Міжнародний розподіл праці

2. Еволюція ринків

3. Експортно орієнтована та імпортно заміщуюча модель розвитку

4. Основні поняття і категорії міжнародної торгівлі

5. Сучасні тенденції світової торгівлі

6. Світові ціни

7. Товарні біржі

8. Зовнішньоторгівельна політика

1. Міжнародний розподіл праці

3 функціональні форми

– загальна (між великими сферами економічного життя)

– галузева

– одинична (всередині підприємства)

Територіальні форми розподілу праці

– міжрегіональний

– міжнародний

Міжнародна кооперація праці – стійкій обіг між країнами продуктів праці, що грунтується на міжнародному поділі праці

Найдинамічніші види міжнародного розподілу праці

– міжгалузевий

– внутрігалузевий

– технологічний всередині тнк

Історично фактори виробництва були розподілені нерівномірно

2. Еволюція ринків

Структура всіх ринків

1. Внутрішні ринки – форма господарського спілкування, за якої все, що передбачено для продажу, продається виробником всередині країни

2. Національні ринки – внутрішній ринок, частина якого зорієнтована на іноземних покупців

3. Міжнародні ринки – частина національних ринків, яка безпосередньо пов’язана із закордонними ринками.

4. Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному розподілі праці та інших факторів виробництва

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність всієї зовнішньої торгівлі країн світу

За ступенем включення в міжнародний поділ праці розрізняють:

1. Автаркічні країни – країни, які майже не беруть участі у світовій торгівлі (протягом певного часу такі риси мав Ірак, Північна Корея, Албанія)

2. Відкриті країни – країни, повністю інтегровані у світову торгівлю (найбільш відкрита економіка – Гонконг)

3. Країни, економіка яких поєднує автаркічні елементи та елементи відкритої економіки (дуже велика і неоднорідна група країн)

27.09.99

4. Основні поняття і категорії світової торгівлі

Експорт – продаж товару за кордон

Імпорт – купівлю товару з-за кордону

Сальдо – різниця між обсягом експорту та імпорту

Торговий обіг – сума обсягу експорту та імпорту (за вартітю)

Експортні квоти – відношення експорту до ВВП у %

Імпортні квоти – відношення імпорту до ВВП у %

Номінальний вартісний обсяг світової торгівлі – це обсяг:

– обсяг експорту та імпорту в $

– обсяг експорту та імпорту в поточних цінах

Номінальний обсяг вартості залежить від валютного курсу.

Реальний вартісний обсяг світової торгівлі = номінальний вартісний обсяг×дефлятор ВВП

Світовий експорт підраховується в цінах FOB (free on board), світовий імпорт – в цінах CIF (cost insuarence and fract). Тлумачення FOB та CIF дає міжнародний кодекс комерційних термінів Incoterms. Incoterms визначає FOB, передбачає доставку товарів у порт і тільки навантаження судна. CIF – доставка в порт, завантаження, купівля страхового полісу, сплата фрахтування.

За основу міжнародна статистика при підрахуванні цін бере умовний приклад транспортування морем.

Умови торгівлі – співвідношення експортних та імпортних цін на:

– окремий товар

– в окремих країнах

– в групі країн

Бартовий баланс – статистичний звіт, що містить відомості про співвідношення надходжень від експорту та трансфертних платежів

5. Сучасні тенденції світової торгівлі