Ще одним можливим хеджуванням для американського експортера є позичити кошти у Лондоні на 60 днів, негайно обміняти стерлінги на долари за валютним курсом «спот» і потім позичити комусь ці кошти в Нью-Йорку. Через 60 днів експортер віддає стерлінгову позику (включно з відсотком) стерлінгами, отриманими від британського імпортера, і забирає собі таку суму в доларах:
де А — сума в стерлінгах, яку експортер повинен виплатити через 60 днів (10.000 футів стерлінгів у даному випадку);
— це сума стерлінгів, позичена в Лондоні (теперішнє значення А)
S — валютний курс «спот» долара по відношенню до стерлінга;
iGBP та iusd — відсоткові ставки Лондона і Нью-Йорка відповідно, відкоректовані з урахуванням 60-денного терміну.
Якщо S = $1,80, річна iGBP = 0,12, а річна iUSD = 0,09, експортер отримує таку суму в доларах по закінченню 60-денного терміну:
У даному випадку експортер вибрав хеджування через ринки «спот» і готівки через те, що якби хеджування відбулося на форвардному ринку, він отримав би лише $17500.
Взагалі експортер міг би бути байдужим до способу хеджування, якщо б:
де ліва частина рівняння означає доларові надходження від форвардного хеджування (форвардний курс, помножений на кількість стерлінгів, проданих на строк), а права частина означає доларові надходження від хеджування через ринки «спот» і готівки. Розв’язуючи рівняння для F, отримуємо:
Дане рівняння визначає форвардний валютний курс відсоткового паритету. Через це можна сказати, що коли експортер хеджує через ринки «спот» і готівки, він поводить себе як відсотковий арбітражер. Якщо
,
тоді експортер буде хеджувати на форвардному ринку і навпаки. Рівняння можна також застосувати до імпортера, що хеджує від стерлінгової сплати, яку необхідно здійснити, скажімо, через 60 днів. Замість використання форвардного ринку імпортер може хеджувати як арбітражер, позичивши в Нью-Йорку відповідну суму доларів, при обміні якої в стерлінги за курсом «спот» та інвестуванні в Лондоні на 60 днів він отримає суму, що дорівнює стерлінговому боргові. Але у випадку з імпортером ми маємо справу з платежами, а не грошовими надходженнями, як у випадку з експортером. Таким чином, якщо
імпортер хеджує як арбітражер. Варіанти хеджування експортера та імпортера підсумовуються в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1
Варіанти хеджування експортерів та імпортерів
| 
| |
| Експортер Імпортер | Продає на термін Позичає (в когось) в Нью-Йорку Позичає (комусь) в Лондоні | Позичає (в когось) в Лондоні Позичає (комусь) в Нью-Йорку Купує на термін |
