Лекции.Орг


Поиск:




Вплив процесу глобалізації на міжнародні від­носини




Сучасний політичний стан міжнародного середовища визначається процесами глобалізації. Хоча у дослідників немає єдиного визначення цього явища і однозначної оцінки його на­слідків, у літературі домінує уявлення про глобалізацію як про поширення економічних, політичних і культурних процесів за межі держав і формування на цій основі нової цілісності сві­тового простору.

Глобалізація визначається кількома факторами:

• процесами інтернаціоналізації економічного життя: вільним змішанням капіталів, товарів, взаємодією національ­них економік у господарській діяльності. Основними провідни­ками цього процесі є ТНК, міжнародні банки та інші фінансові організації;

• проблемами довкілля, які вийшли за державні кордо­ни. В той же час вичерпання ресурсів і екосистем народило но­вий феномен "біженців довкілля" і зробило вірогідно можли­вим зіткнення між державами і народами за джерела прісної води, енергетичні та інші ресурси. Вирішення цих проблем ви­магає координації зусиль світового співтовариства;

• проблемами безпеки перед загрозою ядерної війни, міжнародного тероризму і злочинності;

• революцією у засобах комунікацій: створенням все­світньої сітки телебачення, Інтернету, розвитком туризму, ін­формаційно-культурних обмінів. Нові засоби комунікації зро­били державні кордони прозорими. Наприклад, ЗМІ сформува­ли спільний інформаційний простір і зробили надбанням світо­вої спільноти події у будь-якому регіоні світу. Тим самим ви­никає можливість притягти до "суду" громадської думки будь-яку країну, що завинила, або політичного лідера.

Наслідки глобалізації дуже суперечливі. Ось деякі з них:

• протиріччя між універсалізацією (гомогенізацією) су­спільного життя і прагненням народів зберегти свою самобут­ність. Утвердження єдиних ринкових моделей, демократичних інститутів та цінностей поширюється на культуру і стиль жит­тя. Люди споживають одні і ті самі товари та інформацію. На­приклад, відомо, що три четвертих фільмів, які дивляться у різ­них країнах світу у кінотеатрах та на відеокасетах - американ­ського виробництва. Символом гомогенізації культури став "Макдональдс", який має філії більше, ніж у ста країнах. Не всі згідні з подібною культурною експансією Заходу. Тому багато народів, в цілому прийнявши ринкову модель, намагаються зберегти свою самобутність і культурну ідентичність;

• геоекономічне розмежування світу: поглиблення роз­риву за техніко-економічними показниками і рівнем життя Півночі (розвинуті країни) і Півдня (країни "периферії"). Про поляризацію світового співтовариства говорять такі цифри: у середині 90-х років XX ст. 80% світового ВВП присвоювалося двадцятьма чотирма країнами, в яких проживало 14,5% насе­лення. Якщо багато країн Заходу орієнтуються на дохід в три тисячі доларів у рік на душу населення, то в іншій частині світу цей дохід не перевищує дев'ятсот п'ятдесяти доларів. Нерів­ність, яка ділить світ, проявляється і у сфері освіти, наприклад, 78% населення Ефіопії, Танзанії, Бангладеш, Конго неграмотні або напівграмотні. Для деяких дослідників і політиків країн, що розвиваються, подібна маргіналізація "периферії" світової сис­теми є безпосереднім наслідком глобалізації. З їх боку звучать протести подібної моделі міжнародних економічних зв'язків і передбачення конфлікту між "бідним" Півднем і "багатою" Північчю. Хоча з такою радикальною оцінкою глобалізації згі­дні далеко не всі, необхідно визнати, що подібна економічна поляризація небезпечна міжнародною нестабільністю і можли­вими вибухами націоналізму;

• складовою частиною глобалізації є міграція, яка має суперечливі наслідки як для "приймаючих", так і для країн, що "віддають". Західний капітал буває зацікавлений у притоці двох груп іммігрантів: високопрофесійних спеціалістів та низь-кокваліфікованої дешевої робочої сили. Країни, що "віддають", таким чином вирішують проблему зниження безробіття, але в той же час їх економіка і наука страждають від втрати інтелек­туальної еліти. Але й "приймаючі" країни стикаються з нема­лими проблемами. Міграційні процеси трансформують соціа­льну структуру цих суспільств, створюючи нові етнічні общи­ни, породжують нові дискусії про громадянські права етнічних меншин і про культурну ідентичність народу. В деяких країнах серйозною проблемою став ріст антиміграційних виступів, що нерідко мають під собою расове забарвлення, загострення про­тиріч між різними етнічними діаспорами. Це змушує уряди ба­гатьох країн зробити більш жорстким імміграційний контроль, що суперечить логіці глобалізації, яка передбачає не тільки ві­льне пересування капіталів і товарів, але й робочої сили;

• посилення взаємозалежності у світі йде паралельно з процесами регіоналізації міжнародного простору і дезинтегра-ції окремих територій. Процеси регіональної господарської і політичної інтеграції спостерігаються не тільки у Європі, але й у Латинській і Північній Америці (Андська угода, Північно­американська зона вільної торгівлі - MERCOSUR), в Азії і Аф­риці. В той же час спостерігається фрагментація деяких регіо­нів світу: пострадянського простору, Югославії тощо. На думку С.Хантінгтона, дезинтеграція сучасного світового простору здійснюється не стільки за економічними, скільки за цивіліза-ційними кордонами. Мова йде про виділення різних культур­них суперрегіонів (ісламського, християнського тощо), між якими, згідно з позицією ученого, і спостерігаються головні конфлікти сучасності;

• посилення неконтрольованих процесів у міжнародній сфері, що пов'язано з фрагментацією світу, ростом релігійного фундаменталізму та націоналізму, поширенням зброї масового знищення і звичайного озброєння, формуванням центрів між­народного тероризму й організованої злочинності. Ці процеси стали "другою стороною медалі" процесу глобалізації;

• одним з наслідків сучасних глобальних змін стало формування асиметричної багатополярності. Це свого роду пе­рехідний етап від однополярної моделі з домінуванням США до нового перерозподілу влади і можливому формуванню но­вих центрів сили і стратегічних союзів, покликаних стримувати цю державу. До традиційного суперництва у трикутнику США - Західна Європа - Японія приєднується суперництво з Китаєм, Індією та Росією, які намагаються утвердити свій вплив в окремих регіонах.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-10-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 420 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Бутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Неизвестно
==> читать все изречения...

940 - | 983 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.