За відрядної форми оплата праці проводиться за нормами й розцінками, встановленими на підставі розряду працівника.
За почасової форми заробітної плати оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом.
За прямої відрядної системи заробіток працівника 
розраховується множенням кількості одиниць виробленої продукції 
та розцінки за одиницю продукції 
:
. (1)
Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (у годинах) на виготовлення одиниці продукції.
За непрямої відрядної системи заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що їх він обслуговує. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників, кранівників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника 
за цієї системи розраховується за формулою
, (2)
де s — погодинна тарифна ставка; t — фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; k вн — середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються.
За відрядно-преміальною системі заробіток працівника (D впс) складається з відрядного заробітку (pv) та премії (m) за досягнення певних результатів:
D впс = pv + m. (3)
Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (n o) за звичайними відрядними розцінками (ρ), а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень (ni) — за підвищеними розцінками (
) залежно від ступеня виконання завдання. Отже, заробіток (D в прог) у цій системі визначається за формулою
D в прог = ρ · n o + ρ i · ni. (4)
Відмінність акордної системи полягає в тім, що працівникові або групі працівників розцінки встановлюються не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його виконання; використовується передовсім за усування наслідків аварій, за термінових ремонтів, будівельних робіт тощо
Почасова оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців проводиться, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками).
За простої почасової оплати заробіток працівника (D пп) розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (s) на кількість відпрацьованих годин (t):
D пп = s · t. (5)
Через недостатній позитивний вплив на кількість і якість праці робітника цю систему застосовують досить рідко.
У почасово-преміальній системі певною мірою усунуто цей недолік. За цієї системи окрім тарифного заробітку (s · t) працівник одержує премію (m) за досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний заробіток (D прем) визначається за формулою
D прем = s · t + m. (6)
Практичне заняття № 7
Тема: Розрахунок собівартості продукції.
Мета заняття: закріпити теоретичний матеріал, навчитися розраховувати виробничу та повну собівартість продукції за статтями калькуляції, визначати структуру витрат.
Хід заняття:
1. Розв’язати задачі.
2. Дати відповіді на контрольні питання.
Задача 1
Розрахуйте повну собівартість одиниці продукції, якщо виробнича собівартість склала 150 грн., адміністративні витрати - 12,50 грн., витрати на збут - 2,5% (від виробничої собівартості).
Задача 2
Визначити планову собівартість одиниці продукції, якщо:
- норма витрат сировини на од. - 1,5 кг.; ціна за 1 кг сировини - 80 грн.
- повернені відходи - 4,2% (від норми витрат сировини);
- ціна за 1 кг повернених відходів - 2,80 грн.
- основна зарплатня виробничих робітників - 8,20 грн.
- додаткова зарплатня виробничих робітників — 12% (від зарплатні основної);
- відрахування на соц. потреби - 36,5% (від суми основної та додаткової зарплатні);
- витрати на утримання та експлуатацію обладнання - 52% (від зарплатні основної)
- інші виробничі витрати - 10% (від зарплатні основної)
- адміністративні витрати - 8% (від виробничої собівартості)
- витрати на реалізацію-2% (від виробничої собівартості)
- паливо та енергія - 1,82 грн.
Задача 3
Визначити структуру витрат підприємства на технологічні цілі, якщо:
- сировина та основні матеріали - 58 тис. грн.
- допоміжні матеріали й покупні напівфабрикати - 5,3 тис. грн.
- паливо - 3 тис. грн.
- енергія - 7,2 тис грн.
- заробітна плата (основна та додаткова) - 12,56 тис. грн.
- відрахування на соц. потреби - 4,56 т. грн.
- амортизація - 5,8 тис. грн.
- інші операційні витрати - 7,8 тис. грн.
Задача 4
Визначити витрати на транспортування продукції за даними таблиці.
| Вид вантажу | Характер відправки | Кількість матеріалів, що транспорту-ється | Вартість перевозки за 1 вагон, 1 контейнер, грн. | Загальна сума витрат, на транспорту-вання, тис.грн. |
| вугілля | Вагон (60 т) | |||
| Текстильні матеріали | Контейнер (1т) |
Контрольні питання щодо захисту практичної роботи:
1. Дайте поняття собівартості продукції.
2. Назвіть види собівартості продукції. Чим вони відрізняються один від одного?
3. Що характеризує структура собівартості продукції?
4. Дайте поняття витрат обігу.
5. Чим відрізняються витрати обігу від витрат виробництва?
6. Поняття кошторису, його елементи.
7. Для яких цілей складається кошторис?
8. Поняття калькуляції.
9. Суть калькулювання, його задачі.
10. Що є об’єктом калькулювання?
11. Поняття калькуляційної одиниці.
12. Методи обліку й калькулювання фактичної собівартості продукції.
13. Назвіть статті калькуляції собівартості продукції.
14. Чим спричинена необхідність групування одних і тих самих витрат за
економічними елементами і статтями калькуляції?
15. Що таке прямі і непрямі витрати? Наведіть приклади.
16. Що таке умовно-змінні і умовно-постійні витрати? Наведіть приклади.
17. Що таке прості і комплексні витрати? Наведіть приклади.
